Діяльність поліції має регулюватись, насамперед законами, а не відомчими наказами

Діяльність поліції має регулюватись, насамперед законами, а не відомчими наказами (підзаконними актами та інструкціями). Підзаконні акти й інструкції були характерні для СРСР, а у правовій державі поліція має бути підпорядкована закону. Верховенство закону і його панування в суспільному житті виступають як спосіб надання поліції владних повноважень, без яких немислима її діяльність, і як спосіб обмеження поліцейської влади.

«Саме тому, як доводить Р. Лівшиць, держава, в якій принципи правової держави мають лише декларативний характер, практично завжди буде прагнути підтримувати такий стан, коли зберігатиметься можливість розмивання законності шляхом підміни законів управлінськими рішеннями», тобто рішеннями, «ручного регулювання»[1], закріпленими в підзаконних нормативно-правових актах.

Врегулювання поліцейської діяльності законами створює запобіжний захід від свавілля з боку відомства – внести зміни до підзаконного акту можна за одну ніч, а для закону необхідна парламентська більшість. Не кажучи вже про те, що закон приймається народними депутатами, тобто представниками народу, які виражають його інтереси.

Яскравим і загальновідомим прикладом свавілля може бути ситуація, свідками якої стала вся країна під час Євромайдану: непомітно для всіх, до Постанови №49 Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 р., що регулювала правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку були внесені зміни, відповідно до яких вилучалась норма про заборону застосування водометів при температурі атмосферного повітря нижче 0 град. C. (п. 16 Постанови) Це призвело до реального застосування водометів на морозі, що в свою чергу було легальним (законним). Після цих подій ця норма повернулась у Постанову, але тільки з новим Законом «Про Національну поліцію» такий порядок був деталізований у Законі. Тепер мова має йти про деталізацію застосування водометів – їхні технічні характеристики тощо. Очевидно, що тиск, при якому вони застосовується може не завдати людини пошкоджень, а може призвести до летального випадку.

Детальніше про актуальні проблеми законодавства у сфері поліцейської діяльності див. статтю Бориса Малишева “Перший рік поліції: проблеми законодавчого регулювання”.


[1] Лившиц Р.З. Теория права. – М.: Изд.-во БЕК, 2001. – С. 111. Цит. за Гринюк Р.Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – С. 336.