Асоціація
УКРАЇНСЬКИХ МОНІТОРІВ ДОТРИМАННЯ
ПРАВ ЛЮДИНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Чарівна сила посвідки на дорогах

Останнім часом все частіше зустрічаю історії про те, що для певних категорій водіїв правила дорожнього руху не діють. Ці особи з легкістю перетинають подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, перевищують швидкість, їздять напідпитку, на заборонений сигнал світлофора і взагалі роблять на проїжджій частині все, що заманеться. Чому так? – можливо, тому, що мають «пільгові» номерні знаки, або диво-посвідку, яка дає безліч привілеїв. Цікаво, що часто інспектори ДАІ прямо ігнорують таких водіїв – відводять погляд чи опускають очі. Та є сміливці, котрі все ж зупиняють нахаб. Про них – наступна розповідь.

Нещодавно через прочинене вікно я почула, як хтось голосно сперечається. Вийшла на балкон – інспектор ДАІ зупинив правопорушника і пояснює, що “незнання закону не звільняє від відповідальності”. Водій щось доказував, а потім дістав якесь посвідчення і вручив інспектору. Той довго роздивлявся, щось заперечував, а потім сів у авто до водія на пару хвилин. Факту передачі грошей не помітила, але не знаю, для чого це було зроблено. Вийшовши, інспектор побажав водієві щасливої дороги і пішов. Отакої! А як же «закон один для всіх», «порушники повинні бути покарані»?

DSC_0397

Головне питання – чому інспектор виявився безсилим? Перша відповідь – недосконалість Системи. Вражаючим на цю тему, як на мене, є відео «Исповедь инспектора: ГАИшник на видеокамеру рассказал всю правду о работе в милиции».

Виходить, необхідно реформувати органи правопорядку? Так. Певні зрушення в цьому напрямку є, наприклад: «Антикоррупционное бюро возьмётся за реформирование ГАИ» та «Гаишники, как и раньше, возят деньги на Киев».

Можна зробити інспекторів незалежними від керівництва, щоб вони не боялися карати порушників по закону (і це можливо)… Та є ще дещо – ментальне.

Пригадується теорія «Розбитих вікон», сформована Джеймсом Вілсоном у 1982 році. Згідно цієї ідеї, недотримання прийнятих у суспільстві правил провокує оточуючих також їх недотримуватися. «Чому одним можна порушувати, а мені – ні?» – заручившись таким девізом, українці отримали невтішну статистику – перше місце в Європі за кількістю смертей внаслідок ДТП. Причинами аварій стає перевищення швидкості, порушення правил маневрування, ігнорування дорожніх знаків та розмітки, зловживання алкоголем за кермом та необачність пішоходів.

Чи помічали картину – по обидві сторони вулиці стоять пішоходи, чекають на зелене світло, та лиш який сміливець наважиться перейти на червоне, то й інші слідують його прикладу? І це про те ж.

А до чого тут, запитаєте, чарівні посвідки? Вони є відображенням суспільного життя, мислення та повсякденного ставлення до речей, а інакше б не вилучалося стільки фіктивних посвідчень водія, посадовців та іншої знаті. І взагалі – можливо, ми ще не готові жити чесно? Наприклад, водії не готові їздити за правилами, а інспектори ДАІ не готові суворо дотримуватися закону? Скажете – маячня? Можливо.

Та все ж, хоч маленькими кроками, а треба йти. Вперед. І починати, звісно, із себе. Щоб змінювати хоч найближче оточення. Сподіваюся, що мій пост хоч трохи щось зрушив у головах тих, хто його прочитав. Принаймні, задавати собі питання теж корисно. Щоб стати більш свідомими.

І, зрештою, не зайве нагадати, що правила написані для того, щоб їх виконували.

 

Автор: Анастасія Малинка

Поділитися

Інші новини