Асоціація
УКРАЇНСЬКИХ МОНІТОРІВ ДОТРИМАННЯ
ПРАВ ЛЮДИНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Євген Крапивін: Права людини – це не просто абстрактні цінності, а й реальні правові механізми

Результати опитування «Що українці знають і думають про права людини» вказують на розмите уявлення поліцейських про права людини. Більшість поліцейських на ціннісному рівні не усвідомлює, що порушення правових механізмів заборонено та призводить до конкретної юридичної відповідальності.

Про це зазначив Євген Крапивін, юрист, член експертної групи «Поліція під контролем», під час обговорення результатів опитування держслужбовців, суддів та поліцейських щодо їх розуміння та ставлення до прав людини у рамках міжнародної конференції «Права людини в Україні: точка відліку», що відбулася у Києві 5-6 липня 2017 року.

Опитування було проведене у рамках всеукраїнського дослідження «Що українці знають і думають про права людини», яке було проведене Центром інформації про права людини та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Пропонуємо Вашій увазі детальний коментар Євгена Крапивіна про результати опитування поліцейських, їхню оцінку реформи та уявлення про права людини.

19807838_1420141781412708_383279703_o

Не всі правоохоронці однаково оцінюють реформу поліції

– Респондентами дослідження були представники різних підрозділів поліції. 26% – патрульні, решта– представники старої міліції, які успішно пройшли переатестацію. Як відомо, лише 7, 7 % поліцейських було звільнено за результатами атестації.

За результатами дослідження, понад половина опитаних правоохоронців відносно позитивно оцінили реформу поліції. Проте, на мою думку, не всі вони однаково оцінюють реформу поліції. Результат буде більш показовим, якщо дослідити питання за конкретними напрямками.

Результати опитування потребують фахової інтерпретації

Методологія соціологічних досліджень часто вже у поставленому запитанні визначає напрям думок респондентів. Це особливо характерно для досліджень, в основі яких лежать виключно кількісні методи.

Сподіваюсь, наступним кроком дослідження ціннісних уявлень про права людини у рамках дослідження «Що українці знають і думають про права людини» має стати якісне дослідження – шляхом таких методів як глибинне інтерв’ю, фокус-групи, контент-аналіз. Багато учасників опитування раніше не задумувались над питаннями, поставленими в анкеті. Надання опитуваним можливості більш ґрунтовно подумати над відповідями зробить результати дослідження більш показовими.

Майже кожен 10-й поліцейський (9% опитаних) виправдовує застосування тортур проти ворогів з будь-якою метою. На перший погляд такий показник може здивувати. Натомість мене дивує, що показник не є більшим. Важко відповісти «так» чи «ні» на неоднозначне запитання про ставлення застосування тортур (катувань) до ворогів під час бойових дій. Крім того, поставлене у рамках опитування запитання містить елемент відповіді.

Безымянный

Свобода від катувань є абсолютною, тобто не підлягає жодним обмеженням. У зв’язку з поширенням терористичних актів у правозахисному середовищі існує проблема під назвою «ticking bomb» (бомба сповільненої дії, – авт.). Уявімо, що поліцейський ризикує життям багатьох людей, якщо не отримає необхідну інформацію від підозрюваних у замінуванні вокзалу. Більшість правоохоронців відповість, що катування є виправданими, оскільки завдяки отриманій інформації врятує людей. Ця ситуація дуже подібна до питання, поставленого в дослідженні.

Також варто враховувати, що поліцейські можуть по-різному трактувати поняття «вороги» та «катування». Результати опитування правоохоронців потребують фахової і правильної інтерпретації.

Права людини –  це не просто абстрактні цінності, а й реальні правові механізми

Загалом результати опитування вказують на розмите уявлення поліцейських про права людини. Однак права людини – це не просто абстрактні цінності, а й реальні правові механізми, які поліцейські мають знати на достатньому рівні.

Порушення цих правових механізмів призводить до конкретної юридичної відповідальності. Водночас слідчо-оперативні підрозділи розглядають катування та незаконні утримання як практики спрощення своєї роботи, а не порушення правових механізмів. Поліція на ціннісному рівні не усвідомлює, що такі порушення прав людини є недопустимими.

Така інформація часто є недостовірною, оскільки жертви катувань говорять те, що від них хочуть почути поліцейські. Це перетворюється у просту самообмову.

Для вирішення цієї проблеми недостатньо просто провести тренінги, адже правоохоронці і так знають, що катування в Україні заборонені. Необхідно здійснити низку інституційних та законодавчих реформ та подолати відчуття безкарності. Поліцейських майже не притягають до кримінальної відповідальності, а тому вони не розуміють реальної загрози для себе і продовжують вдаватись до таких дій. 

Поділитися

Інші новини