Асоціація
УКРАЇНСЬКИХ МОНІТОРІВ ДОТРИМАННЯ
ПРАВ ЛЮДИНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

"МІЛІЦІЯ ПІД КОНТРОЛЕМ": місто Черкаси, патрульна служба

5 квітня, ми – група активістів кампанії «Міліція під контролем», провели моніторинг діяльності патрульних нарядів по охороні громадського порядку у місті Черкаси.

              Патрульний наряд №1

        Його ми побачили приблизно о 21.50 на центральній Соборній площі нашого міста – два міліціонери підійшли до групи молоді і почали з ними спілкуватися. Зупинившись десь у 10 метрах від наряду, ми почали фіксувати їх дії на відеокамеру, оскільки непогане освітлення на площі дозволяло це робити. Через певний час патрульні побачили, що їх знімають, але, на превеликий наш подив, відреагували на це спокійно – жодного галасу «Припиніть зйомку!», «Хто ви такі!» тощо. Поспілкувавшись ще трохи з громадянами, міліціонери ще раз озирнулися на нас і пішли собі далі.

     В свою чергу, ми підійшли до молоді і запитали, про що вони розмовляли з патрульними. Один з юнаків пояснив, що правоохоронці підійшли та зробили йому зауваження, бо він сидів на спинці лавки. На наші запитання хлопець відповів, що міліціонери йому не грубили і поводили себе коректно, оскільки він одразу виконав їх вимоги, та додав: «Взагалі тут, на площі, патрульні нормальні, це біля залізничного вокзалу вони свавільничають – то обшукають, то чіпляються на рівному місці».
 

      Побачивши, у якому напрямку попрямували патрульні, ми пішли їм напереріз через прохідний двір і дійсно знову зустрілись з ними поблизу магазину «Сільпо». Міліціонери розмовляли з юнаком і дівчиною, юнак поводив себе збуджено, щось доказував міліції і активно жестикулював. Здалеку ситуація була схожа на конфлікту. Наблизившись до міліціонерів і зупинившись за 3 метри від місця події, ми знову не приховуючись включили відеокамеру і почали спостерігати, не втручаючись і намагаючись зрозуміти у чому, власне, справа. Все оказалося просто – співробітники вимагали від юнака, що би він викинув у смітник порожню пляшку, яка стояла на підвіконні магазину поблизу нього. Юнак гарячкував і доказував, що це пляшка не його і він не двірник, щоби за всіма прибирати. Патрульні уважно слухали. Дівчина спочатку захищала хлопця, проте через кілька хвилин взяла пляшку та опустила її у смітник, який стояв поруч. Інцидент був вичерпаний, молоді пішли в один бік, а міліціонери, уважно подивившись на нас з відеокамерою, зібралися йти в інший.

     Проте, ми підійшли до них і попросили зупинися. Одразу пояснили, що всі ми – громадяни з небайдужою громадянською позицією і нам цікаво, як міліція виконує свої обов’язки, наскільки ми можемо почувати себе захищеними, а тому у нас є бажання задати декілька питань. І знову міліція нас здивувала. Якщо минулого року на подібне наше звернення патрульний наряд відреагував вимогою пред’явити паспорти і заявив: «Всі запитання у прес-службу», цьогорічні міліціонери одразу погодились на спілкування. При цьому жодної уваги на увімкнену відеокамеру, навіть здалося враження, що патрульні трохи позували перед об’єктивом.
 

         Спочатку ми поцікавилися, чому міліціонери вирішили відвідати вулицю перед магазином «Сільпо», на що вони показали на вивішений на стіні знак з перекресленою цигаркою і повідомили, що контролювали, чи дотримуються вимоги законодавства щодо заборони куріння. На запитання : «А що би ви робили, коли побачили курця!», правоохоронці відповіли, що на перший раз вимагають припинити вчиняти правопорушення та попереджають про неприпустимість таких дій. «А скласти протокол про адміністративне правопорушення?», – задали ми провокаційне питання і отримали відповідь: «Якщо людина не розуміє і поводить себе неадекватно – тоді складаємо». Без помилки патрульні відповіли і на питання, якою статтею КУпАП передбачається відповідальність за куріння у недозволеному місці. «А бланки протоколів у вас є?» – поцікавилися ми. «Є» – впевнено відповів старший наряду, але показати їх таки відмовився мотивувавши «службова документація», хоча, звісно, у пред’явленні незаповненого бланку адміністративного протоколу ніякого порушення не має. Ми висловили сумніви, щодо наявності бланків протоколів і запитали, чи повністю наряд екіпірований для несення служби, на що правоохоронці показали нам ліхтарики, свистки та іншу міліцейську амуніцію. У подальшому старший наряду на прізвище Білан та його напарник на наші запитання відповідали охоче, розказали, де знайти дільничного, поговорил
и про криміногенну ситуацію у цьому районі, про роботу міліції на Євро-2012 і знання англійської мови.
 

     На завершення бесіди ми подякували міліціонерам, побажали спокійної служби та вручили їм на згадку «Пам’ятку для патрульного» з витягами із Статуту патрульно-постової служби України, які захищають права громадян.
 

    Порадившись, ми вирішили що дії цього патрульного наряду заслуговують самої високої оцінки, в першу чергу через готовність до спілкування з людьми і компетентність. І…. направились шукати зустрічі з іншими патрульними.

      Патрульний наряд №2

    Біля 23 годині ми добралися до ринку Сєдова, так як вирішили, що всі патрульні в центрі міста привітні і люб’язні, а тому варто перевірити як з цим справа на окраїнах. Блукаючи по неосвітленій території поблизу ринка, вирішили зазирнути на дільничний пункт міліції – раптом, не зважаючи на пізній час, там хтось є. І по дорозі із-за рогу на нас вискочили два співробітника, які явно цілеспрямовано кудись направлялися.

     Ми попросили їх зупинитися і ввічливо запитали, чин не буде у них трохи часу відповісти на наші запитання, якщо це не заважатиме несенню ними служби. Перезирнувшись, співробітники зупинилися, подивилися на відеокамеру і старший сказав «Слухаю вас». Як виявилося, це були військовослужбовці внутрішніх військ, залучені до охорони громадського порядку – сержант контрактник та рядовий – хлопець з Миколаєва, який вже відслужив 11 місяців.

      У подальшому все відбувалося за попереднім сценарієм – жодних вимог припинити зйомку або надати для перевірки паспорти. На запитання старшого «Перепрошую, а хто ви?» ми відповіли «Громадяни, яким цікаво, як працює міліція» і це всіх цілком задовольнило. Наряд при собі мав все необхідне – ліхтарики, свистки і, навіть о чудо, індивідуальний медичний пакет з перев’язувальним матеріалом. Хлопці пояснили, що бланків протоколів про адміністративні правопорушення у них не має, оскільки вони не мають права їх складати, а при виявленні правопорушника доставляють його до дільничного інспектора міліції. При цьому також запевняли, що за дрібне правопорушення цього не роблять, а лише попереджають.

    Військовослужбовці були більш скуті ніж їх колеги з міліції, вочевидь хвилювалися і відповідали на запитання трохи збивчиво, але по суті вірно. Коли наостанок ми їм подякували і попрощалися, військові з полегшенням зітхнули,  сінхронно приклали руки до головних уборів і пішли.

      ВИСНОВКИ:

      Обговорюючи результати моніторингу, ми дійшли до згоди, що обидва патрульних наряди залишили приємне враження відсутністю агресивності, готовністю до розмови і навіть перед камерою, без дурнуватих розпитувань, чи маємо ми на це право. У нас склалося враження, що міліціонери були ґрунтовно проінструктовані, як себе поводити – вірогідно їх керівники звернули увагу на кампанію «Міліція під контролем» ))))). Ну, що ж – хай буде, ми не заперечуємо, аби тільки і у подальшому співробітники поводили себе з громадянами рівно так, як і з нами. А ми простежимо))))

Поділитися

Інші новини