31 березня 2017 року в Генеральній прокуратурі України керівники центральних органів виконавчої влади за участю громадськості узгодили спільне рішення наради щодо подальшого реформування діяльності медичних служб установ Державної кримінально-виконавчої служби України та передачі управлінських функцій у цій сфері від Міністерства юстиції до Міністерства охорони здоров’я.

У нараді взяли участь Генеральний прокурор України Юрій Луценко, Міністр юстиції України Павло Петренко, виконувач обов’язків Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, Міністр фінансів України Олександр Данилюк, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська та інші.  Одним із представників громадських організацій був Олександр Федорук, керівник програми Асоціації УМДПЛ «Права людини за ґратами».

Зростання рівня смертності серед в’язнів та право на охорону здоров’я

Незважаючи на реформування органів та закладів охорони здоров’я, які входять до структури Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – ДКВС), на сьогодні якість медичної допомоги хворим в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань не наблизилася до рівня міжнародних стандартів. Про це зазначили учасники наради після обговорення стану дотримання законодавства щодо медико-санітарного забезпечення взятих під варту осіб та засуджених в установах ДКВС.

Політичне рішення про передачу від Мін’юсту до МОЗ функцій надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим було прийнято з огляду на зростання рівня смертності та захворюваності серед в’язнів. Так, під час виступу на нараді Генеральний прокурор України Юрій Луценко звернув увагу на зростання рівня смертності, зокрема, у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Львівській, Херсонській та Сумській областях (станом на 30.03.2017 померло 144 ув’язнених та засуджених проти 112 за аналогічний період минулого року). За його словами, катастрофічно не вистачає лікарів та середнього медичного персоналу, укомплектування посад яких у багатьох установах не перевищує 50-60 %, а акредитація медичних частин установ, лікарень ДКВС та атестація медичних працівників у більшості випадків не проведена, оскільки на це не виділяються кошти. Натомість, державне фінансування потреб медичного забезпечення поточного року, як і останні декілька років не перевищує 22-23 %, а медичне обладнання взагалі не оновлюється та щонайменше на 70 % є застарілим або не функціонує.

«Як кожен з нас, кожен громадянин, який перебуває в місцях позбавлення волі, має право на охорону здоров’я. Задля його забезпечення в установах пенітенціарної системи мають дотримуватися законодавства щодо медико-санітарного забезпечення взятих під варту осіб та засуджених. Під час наради міністри обговорили шляхи передачі медичної служби пенітенціарної системи від Міністерства юстиції до Міністерства охорони здоров’я. Відповідно до прийнятого рішення про створення робочої групи, у короткий термін буде напрацьовано дорожню карту управлінських рішень. У кінцевому варіанті має бути сформоване доручення Кабінету Міністрів України», – прокоментував Олександр Федорук.

Зміни у сфері пенітенціарної медицини у ході медичної реформи

Уляна Супрун, виконувач обов’язків Міністра охорони здоров’я України, окреслила концепцію створення єдиного медичного простору. Його первинна ланка передбачатиме такі основні пункти:

•         Медична допомога за місцем перебування ув’язненого надається лікарем комунального підпорядкування або ФОП.
•         Ліцензування робочого місця за стандартами МОЗ.
•         Оплата 210 грн/рік за кожного пацієнта; додаткові послуги за рахунок страхового фонду Міністерства юстиції.

Вторинна ланка передбачатиме:

•         Медична допомога в лікарні комунального підпорядкування надається у відповідності до госпітального округу
•         Облаштування окремих палат для пацієнтів за кошти Міністерства юстиції
•         Ув’язнені та працівники пенітенціарної служби обслуговуються в лікарнях комунального підпорядкування; додаткові послуги за рахунок страхового фонду Міністерства юстиції.

Крім того, високоспеціалізована медична допомога високого рівня має надаватися в лікарні комунального підпорядкування або інститутах Національної академії медичних наук України; додаткові послуги за рахунок фонду Міністерства юстиції. Також передбачене створення карет швидкої допомоги, медицини катастроф або закладів комунального підпорядкування.

«Оплата для кожного пацієнта буде проводитися індивідуально. Пацієнт зможе самостійно обирати собі лікаря. Питання фінансування буде вирішено завдяки створенню страхового фонду Міністерства юстиції України. Залежно від кількості пацієнтів лікар, який працює у в’язниці, крім встановленої базової оплати, лікар буде отримувати відповідні додаткові кошти», – пояснила деталі концепції єдиного медичного простору Уляна Супрун.

Комплексні заходи щодо забезпечення подальшого реформування медичних служб тюремної системи

Учасники наради підтримали запропоновані Уляною Супрун ідеї змін і домовилися про такі подальші кроки:

1. Узгодити пропозиції щодо належного вирішення питання про передачу від Мін’юсту до МОЗ функції надання медичної допомоги ув’язненим і засудженим. Визначити відповідальних у відомствах керівників самостійних структурних підрозділів за проведення цієї роботи.

2. Узгодити та подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України остаточну редакцію запропонованого проекту постанови «Про невідкладні заходи щодо забезпечення прав засуджених та осіб, взятих під варту, на охорону здоров’я». Визначити організаційні, правові, фінансові та інші засади діяльності медичної служби пенітеціарної системи.

Фото – джерело