Учора, 18 лютого біля МВС України під гаслами «Ні – поліцейському свавіллю» пройшла акція «Бандера, вставай» з вимогою реформи правоохоронної системи. Йшлося на акції і про запровадження т.зв. скандинавської моделі. Що це за модель та як вона працює для видання «Слово і Діло» коментує юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін:

«… скандинавська модель стосується виключно охорони громадського порядку. Мова в першу чергу йде про мирні зібрання. Суть в тому, що в залежності від рівня загроз на якомусь з мирних зібрань залучаються різні спецпідрозділи.

Тобто, якщо це якесь мирне зібрання, немає ніякої інформації, що буде пронесено зброю, будуть якісь напади, то залучається поліція діалогу. Це патрульні поліцейські, які одягнені в жилети, але поліція діалогу налаштована в першу чергу на комунікацію, а не застосування силових методів. Далі, якщо вже є бійки, тоді привертають патрульну поліцію, а точніше підрозділ ТОР, який вже носить бронежилети, спецзасоби.

В крайньому випадку, коли вже є загроза життю кого-небудь, тоді привертають … поліцію особливого призначення, яка вже досить жорсткими методами рознімає людей, локалізує спалахи агресії, може когось затримувати. В ідеалі, ця модель могла б використовуватись на мирних зібраннях. Але, поліція діалогу є не у всій Україні.

З одного боку МВС постійно говорить про нові підходи, про скандинавську модель, а з іншого – допускає акції, при яких залучають колишній “БЕРКУТ”, жорстоко застосовують силу, незаконно затримують активістів, які страждають від поліцейського свавілля. Декларують одне, а за фактом роблять по-іншому».

 Читайте матеріал «”Ні поліцейському свавіллю”: що вимагали мітингувальники та як проходить реформа» повністю на сайті видання. Цей допис також доступний на нашій Facebook-сторінці.

Читайте також: Щодо подій, які сталися у суботу, 9-го лютого в київському Подільському управлінні поліції