21 лютого Рада громадського контролю НАБУ презентувала експертне дослідження про те, як тз.в. «правки Лозового» вплинули на діяльність органів правопорядку, в тому числі НАБУ за 2018 рік.

Експерти кажуть, такі зміни до Кримінального процесуального кодексу вкрай негативно вплинули на досудове розслідування. Зокрема, тепер за КПК потрібно вкластися в катастрофічно короткі строки, суттєво ускладнилося проведення експертиз — на них встановлена державна монополія та слідчий суддя може скасувати повідомлення про підозру.

Серед авторів експертизи і юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін. Мова йде про зміни до КПК України та Закону про судову експертизу, які набули чинності 15 березня 2018 року та полягають у: 1) обов’язковому призначенні експертизи через суд; 2) проведення експертиз в кримінальному провадженні виключно у державних установах (монополія державних експертних установ); 3) обчислення строків досудового розслідування не з моменту повідомлення про підозру, а внесення відомостей до ЄРДР (12/18 місяців в залежності від тяжкості злочину та можливістю продовжувати через суд); 4) можливість оскаржувати підозру після 2 місяців з дня її вручення.

«Відповідні зміни вплинули негативно на досудове розслідування, яке здійснює будь-який орган досудового розслідування. Негатив полягає в ускладненні процедури розслідування, збільшення середньостатистичного строку розслідування на практиці та використання слідчими свого робочого часу на безглузді клопотання замість розслідування. Чому безглузді? Тому що відбулась деформація ролі слідчого судді на досудовій стадії. Адже немає жодного судового контролю за дотримання прав і свобод людини (а саме це функція слідчого судді) в призначенні експертиз чи продовжені строків розслідування.

Щодо монополії експертиз. Це порушує змагальність сторін та право на захист, адже особа не може залучити експерта з експертної установи, яку забажає. Я вже мовчу, що деякі експертизи, зокрема “набушні” державні установи просто не роблять.

Щодо оскарження підозри. Незрозуміло, що тут оскаржувати. Підозра це повідомлення про те, що здійснюється розслідування, але не обвинувачення. Це точка, з якої людина може користуватись правом на захист. Інша справа, що у нас інколи затягують з її врученням з тактичних міркувань, що може спотворити право на захист. На щастя, аналіз судового реєстру дозволяє дійти висновку, що суди переважно відмовляють задоволені таких клопотань. Знову ж таки, обираючи запобіжні заходи слідчий суддя завжди був зобов’язаний перевіряти обґрунтованість підозри, для чого повертати горезвісні інститути КПК 1960 року», — коментує фахівець.

Експерти сподіваються на скасування правок шляхом ухвалення законопроекту зі змінами до КПК або через Конституційний суд. Читайте дослідження повністю за посиланням.

За матеріалами сайту Рада громадського контролю НАБУ та Facebook-допису юриста Євгена Крапивіна