Під час зустрічі з пресою, Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов урочисто проголосив про звільнення із займаних посад 7 керівників підрозділів Державтоінспекції, підлеглі яких допустили нетактовне поводження з учасниками дорожнього руху Показова кара шпіцрутенами відбулась, проте ближчим часом водії вряд чи можуть сподіватись на покращення ситуації. Перед усім з причини того, що у багатьох випадках діяльність ДАІ побудована на відвертому нехтуванні нормами законодавства і правами людини, а отже на звичайному хамстві, з яким має намір боротись очільник Міліцейського відомства.
І кращий тому доказ – існуюча в ДАІ практика незаконного затримання транспортних засобів і їх примусового утримання на спеціальних майданчиках. Про один з таких випадків повідомляється у матеріалі «Дорожный контроль выследил новую “точку” куда ГАИшники-угонщики свозят краденое».

Коментуючи події, описані у цій статті, буде доцільно розглянути окремі аспекти проблеми :
1. Затримання транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
2. Доставляння транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
3. Стягнення плати за доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку та його зберігання.

ЗАТРИМАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ШЛЯХОМ ДОСТАВЛЯННЯ НА  СПЕЦІАЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК ЧИ СТОЯНКУ

Законодавство (стаття 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачає два можливих варіанти затримання транспортного засобу:
– шляхом блокування;
– шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Проте другий варіант застосовується лише як крайній захід, так як, по своїй суті, це є вилученням власності, перешкоджанням у можливості володіти нею, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд (стаття 41 Конституції України, стаття 319 Цивільного кодексу України).

Затримання, доставляння та зберігання транспортного засобу може бути правомірним лише у разі обов’язкової сукупності наступних чотирьох умов (складових):

1) затриманню обов’язково має передувати скоєння одного з правопорушень, передбачених статтею 265-2 КУпАП, а саме:
– порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121 КУпАП (Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів);
– порушення, передбачене статтею 121-1 КУпАП (Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах);
– порушення, передбачені статтею 126 КУпАП (Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред’явили їх для перевірки);
– порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції);
– порушення, передбачені статтею 132-1 КУпАП (Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами);
– порушення, передбачені статтею 206-1 КУпАП (Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України)
Особливу увагу слід звернути на те, що уповноваженим особам ДАІ забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом (абзац 2 пункту 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12 2008р. №1102) .

2) на місці виявлення адміністративного правопорушення, яке передбачає затримання транспортного засобу, неможливо усунути причину затримання (пункт 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12 2008р. №1102).

3) розміщення транспортного засобу у місці затримання суттєво перешкоджає дорожньому руху ( частина перша статті 265-2 КУпАП, пункт 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12 2008р. №1102). При цьому, транспортний засіб поивнен створювати значні/суттєві перешкоди дорожньому руху, робити неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною автомобільної дороги (пункт 8.1. Інструкції, затвердженої наказом МВС від 26 лютого 2009р. №77).
Наявність цієї умови є необхідною для затримання шляхом доставляння автомобіля на спеціальний майданчик чи стоянку для подальшого зберігання. За відсутності цієї умови транспортний засіб затримується шляхом блокування. Таким чином, законодавство фактично не надає співробітнику ДАІ права вибору щодо того, який саме захід застосувати при затриманні транспортного засобу – просто заблокувати на місці чи доставити його за допомогою евакуатора для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку. Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

4) співробітником ДАІ надана водію можливість вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, але водій не скористався цією можливістю. У разі тимчасового затримання транспортного засобу, співробітник ДАІ зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації (частина друга статті 265-2 КУпАП). Ця умова повинна виконуватись при затриманні транспортного засобу як шляхом блокування, так і доставляння на спеціальний майданчик для подальшого зберігання.

Отже підведемо підсумки: співробітник ДАІ, як крайній захід, має право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом його доставляння для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку за допомогою евакуатора лише за обов’язкової наявності всіх вищевказаних чотирьох складових у сукупності:
1) скоєння відповідного правопорушення, визначеного статтею 265-2 КУпАП;
2) на місці зупинки неможливо усунути причину затримання;
3) розміщення транспортного засобу у місці затримання суттєво перешкоджає дорожньому руху;
4) водієві надана можливість повернути автомобіль на місце постійної дислокації, а він такою можливістю не скористався.

Затримання та доставляння транспортного заходу на спеціальний майданчик за відсутності будь-якої із зазначених складових, є протиправним та неминуче призводить до порушення права власності. Враховуючи те, що, як правило, співробітники ДАІ затримують та доставляють транспортні засоби на спеціальний майданчик (по суті вилучення) всупереч волі власника чи користувача, в їх діях вбачаються формальні ознаки злочину, передбаченого статтею 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом). В примітці 1 до цієї статті зазначено: «Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі». При цьому ніде не зазначено, що співробітник ДАІ не може бути суб’єктом цього злочину.

ДОСТАВЛЯННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НА СПЕЦІАЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК ЧИ СТОЯНКУ 

Згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12 2008р. №1102, доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється виключно за допомогою спеціальних автомобілів евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори.
Для доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку уповноважена особа ДАІ викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції. Після прибуття евакуатора, уповноважена особа ДАІ робить у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, запис у протоколі про адміністративне правопорушення про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням:
1) дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
2) посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
3) типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку;
4) найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора;
5) адреси місця зберігання транспортного засобу;
6) посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

До протоколу за можливості додаються фотографія транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають в ньому. Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставляння такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності.
Будь-який інший спосіб доставляння є протиправним. На практиці співробітники ДАІ, в переважній більшості випадків, примушують водія (іноді навіть з ознаками сп’яніння) керувати автомобілем до спеціального майданчика, або самовільно проникають в салон автомобіля та самі безпосередньо керують ним до місця зберігання. Але звернемо увагу на наступну норму законодавства – статтю 162 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності житла). Згідно диспозиції зазначеної статті злочином вважається незаконне проникнення як до житла, так і до іншого володіння особи. По суті салон автомобіля і є тим самим іншим володіння особи (абзац 3 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 року № 2) і проникати до нього дозволено не інакше, як за вмотивованим рішенням суду (стаття 30 Конституції України), а частиною 2 вищевказаної статті кримінального кодексу передбачена відповідальність за таке проникнення саме службовою особою, якою і є співробітник ДАІ.

СТЯГНЕННЯ ПЛАТИ ЗА ДОСТАВЛЯННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НА СПЕЦІАЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК ЧИ СТОЯНКУ ТА ЙОГО ЗБЕРІГАННЯ 

Згідно положень статті 265-2 Кодекса України про адміністративні правопорушення, після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу, особа має право звернутися за одержанням тимчасово затриманого транспортного засобу. Звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення, а плата за подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу стягуватися не може.
Проте, пунктом 12 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12 2008р. №1102, всупереч Закону обов’язок оплати витрат, пов’язаних з транспортуванням та зберіганням тимчасово затриманих транспортних засобів, покладено на водіїв, власників (співвласників). Саме ця невідповідність і є основним стимулом порушення права власності громадян з боку співробітників ДАІ. Роботи, пов’язані з транспортуванням та зберіганням тимчасово затриманих транспортних засобів – це є по своїй суті платні послуги, які надаються примусово.
Але, відповідно до змісту Порядку справляння плати за надання послуг органами та підрозділами МВС, затвердженого наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 № 369/1105/336, платні послуги, указані в пунктах 8 (Зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції), 43 (Доставка, зокрема з використанням спеціальних транспортних засобів, затриманих або технічно несправних транспортних засобів до місця зберігання) Переліку, не можуть надаватися органами та підрозділами МВС без згоди замовника. Таким чином, вказані послуги не можуть бути примусовими, а відповідно за них не може стягуватися плата, з огляду на норми статей 14, 167, 203, 215, 216, 231, 267, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Що стосується вартості послуг з доставки та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. У разі згоди замовника на надання таких послуг, вони визначені розмірами плати за надання послуг органами та підрозділами МВС (затверджені наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 № 369/1105/336), саме:

За зберігання одного транспортного засобу
– за першу добу – 10, 0 грн.
– за кожну наступну добу – 18, 0 грн.
Доставка, зокрема з використанням спеціальних транспортних засобів, одного затриманого або технічно несправного транспортного засобу до місця зберігання (за 1 км) повинна коштувати 10, 0 грн.

На завершення слід зауважити, що системні порушення права власності громадян, пов’язані з незаконним затриманнями транспортних засобів шляхом доставляння на спеціальні майданчики, протиправне стягнення коштів за надання таких примусових послуг, будуть мати місце до тих пір, доки підзаконні акти, що регламентують діяльність ДАІ, не будуть приведені у відповідність із законами та Конституцією України.   Проте, очевидно МВС це не вигідно, простіше показово звільнити пару керівників підрозділів Державтоінспекції.