10 лютого 2012 р. в МВС України відбулося розширене засідання правління Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України. На засідання, згідно листа на ім’я начальників ГУМВС і УМВС в областях, за підписом голови Громадської ради при МВС України Е.Багірова, запрошувались голови громадських рад при ГУМВС України в АР Крим, в областях, містах Києві і Севастополі. Для участі в засіданні зареєструвались 18 представників ГР з областей. Початок засідання вразив більшість запрошених своєю неорганізованістю, оскільки сам Е.Багіров запізнився на засідання на 30 хвилин, вибачившись тим, що він нібито був на нараді в заступника міністра. На початку засідання виявилося, що для засідання правління Громадської ради при МВС практично відсутній кворум його членів, а сам порядок денний засідання залишився невідомим для запрошених, оскільки він не був повідомлений ані до засідання, ані під час йог проведення. Окрім того виявилося, що керівництво МВС проігнорувало участь в зазначеному заході, а компенсацію учасникам засідання за проїзд ніхто взагалі виплачувати не буде.

Аналізуючи рівень підготовки засідання та виступи представників з регіонів, можна прийти до висновку, що робота Громадської ради як при МВС, так й громадських рад при більшості ГУМВС, УМВС областей організована формально. Причиною такого стану є те, що громадські ради в областях були створені, згідно вказівки колишнього міністра А.Могильова, в авральному порядку, у визначений виключно ним термін 15 днів.

Як виявилося під час дискусії, на сьогоднішній день відсутня стратегія МВС щодо співпраці з громадськими радами, створення умов для відкритості та забезпечення реального громадського контролю за роботою МВС. Безпідставно затягується підписання наказу щодо організації роботи мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС.

Як позитив, необхідно відзначити одностайну підтримку пропозиції щодо направлення Міністру внутрішніх справ України, від імені учасників засідання, звернення з пропозиціями щодо організації співпраці з громадськими радами, створення належних умов для їх роботи, забезпечення реагування на запропоновані ініціативи, а також введення голів громадських рад до складу колегій ГУМВС, УМВС в областях. Окремим позитивним моментом став розданий напередодні засідання річний звіт Асоціації УМДПЛ «Права людини в діяльності української міліції – 2011», який визвав зацікавленість і жваве обговорення.

Підсумовуючи результати засідання, слід відзначити, що питання, які намагалися винести на обговорення Е.Багіров та представники громадської ради при МВС, були не лише незадовільно сформульовані та підготовлені для дискусії, але й зовсім не потребували персональної участі регіональних представників громадських рад. Адже сучасні можливості Інтернет-ресурсів дозволяють здійснити попереднє обговорення питань та узгодження спільної позиції дистанційовано, у стислий час та не менш ефективно. Нажаль, громадська рада при МВС не стала прикладом сучасного менеджменту та комунікації, залишивши до того ж для запрошених учасників засідання відкритим питання щодо того, за які кошти вони мають приїжджати до МВС України наступного разу.