Учора, 4 листопада набрав чинності Закон із довгою офіційною назвою «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 18.09. 2018 р. № 2548-VIII (як законопроект був зареєстрований за № 8490).

Закон більш відомий у медійному середовищі як «маски-шоу стоп № 2», бо запроваджує механізм регресної вимоги органів правопорядку до працівників, що порушили права людини. Юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін роз’яснює, що змінюєтся із вступом в силу документу:

1. Встановлюється право зворотної вимоги з боку держави до працівника органу правопорядку, який вчинив незаконні дії
При цьому його вина має бути встановлена судом (для злочину) або компетентним органом (для дисциплінарних проступків). Мова йде про випадки катувань, незаконних затримань, затримки із поверненням тимчасово вилученого майна та інші грубі процесуальні порушення. Якщо раніше після компенсації держави правоохоронці не могли понести жодної матеріальної відповідальності, то тепер держава має право компенсувати такі витрати з коштів платників податків (зміни до Цивільного кодексу України).

2. Адвокати отримали право клопотати про закриття кримінального провадження, якщо існує нескасована постанова слідчого про закриття провадження по тому самому злочину або при закінченні строків досудового розслідування. 
Раніше механізм закриття кримінального провадження міг запустити лише слідчий/прокурор, навіть після настання передбачених законом підстав. Провадження могло тривати місяці, а на такі зволікання ніхто не зважав уваги (зміни до КПК України).

3. Запроваджуються нові випадки компенсації шкоди особам, які постраждали від незаконних дій працівників органів правопорядку
Йде мова про винесення рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування (оскарження в порядку статті 303 КПК України). Тобто якщо раніше компенсація передбачалась переважно за обвинувальним вироком суду щодо злочинних дій правоохоронців, що робило положення цього закону невиконуваними, то відтепер будь-які ухвали слідчих суддів про задоволення скарги можуть бути підстави для компенсації.
Наприклад, у випадку зволікання із виконанням рішення суду про повернення тимчасового вилучення майна, то упущена вигода може сягати великих сум. Сьогодні адвокатура покладає великі сподівання на цей Закон, адже разом із регресною вимогою конкретний слідчий може понести величезну майнову відповідальність (зміни до Закону про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування, прокуратури і суду).