Обвинувачених Надію Савченко та Володимира Рубана звільнено із-варти в залі суду. Політико-правовий аналіз ситуації дає керівник напрямку «Правосуддя у кримінальній юстиції» Олена Островська:

В ніч з 15-го на 16-е квітня Броварський міськрайонний суд під час проведення попереднього судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням Надії Савченко і Володимира Рубана звільнив їх обох з-під варти. Здавалося б нічого критичного, але саме 15 квітня – останній день тримання під вартою їх як обвинувачених відповідно до попередньої такої ухвали суду.

У медіа пишуть, що суд не встиг розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу тримання під вартою обох обвинуваченим через зловживання їхніми адвокатами процесуальними правами – правом подавати до суду необмежену кількість клопотань в інтересах  клієнтів, зокрема клопотання про відвід суддів та інших учасників процесу. Отже, в результаті через велику кількість клопотань, що подавались до суду дев’ятьма адвокатами Надії Савченко та Володимира Рубана, суд не зміг розглянути з 15:00 до 24:00 год 15 квітня одне єдине клопотання прокурора.

Тепер трохи нудних норм закону. Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу:

по-перше, суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою,

по-друге, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу;

по-третє, у випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений (ст. 199, ст. 202, ст. 203 КПК).

Таким чином, суд не розглянув клопотання прокурора вчасно – і до кінця дії ухвали суду про тримання під вартою Савченко та Рубана та, відповідно, не постановив нову ухвалу про продовження тримання їх під вартою. Отже, все в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.

Як фахівець із багаторічним досвідом роботи у резонансних судових процесах, можу однозначно стверджувати, що це рішення суду потрібне саме сьогоднішній владі. Повірте, якби влада хотіла б й далі утримувати Савченко за гратами, то, по-перше, поведінка прокурорів в судовому засіданні була б абсолютно іншою – вони буквально рвали б на собі гудзики, а, по-друге, влада обов’язково знайшла б такі засоби тиску на суддів, щоб ті вчасно ухвалили потрібне рішення (як це було протягом року утримання Савченко в СІЗО).

І так було завжди. У всіх резонансних справах: або сторона держави вдається до мовчазної та пасивної поведінки у процесі, яка діє лише на користь протилежної сторони, або держава тисне на суд такою силою, що суд змушений йти на очевидні й грубі порушення процесуального закону аби влада отримала потрібне їй рішення. При цьому, у першому випадку офіційні коментарі вищих державних чиновників завжди наповнені шаленим обуренням й звинуваченням на адресу суду, який ухвалив рішення не на користь держави.

Зверніть увагу, що у справі Савченко, на перший погляд, всі учасники процесу діяли в рамках вимог КПК – і прокурори, і адвокати, і суд. Усі виконували свою роботу, але в результаті маємо рішення, яке раніше не влаштувало б владу. Це означає, що наразі щось змінилось у політичній передвиборчій грі й Надія Савченко зараз потрібна владі на свободі. Нагадаю, що відповідно до законодавства її кримінальна справа й далі буде розглядатись в суді у порядку, встановленому КПК.

Не знаю чому, але зараз раптово з’явилась маленька фантазія – уявляєте Надію на посаді Генерального прокурора? Якщо прийде новий Президент.

Цей допис також доступний на нашій Facebook-сторінці.