Днями парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні закликав прийняти законопроект № 10081 від 26.02.2019 щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Суть законопроекту — виключення із КУпАП статей 185-1 «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» та 185-2 «Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій».

Депутати підтримали прийняття законопроекту в першому читанні за основу. Водночас, Голова Комітету Андрій Кожем’якін зазначив, що у разі згоди депутатських фракцій та груп, на пленарному засіданні буде пропонувати парламентарям прийняти законопроект за основу та в цілому.

Законопроект розробили і супроводжують експерти і аналітики Асоціації УМДПЛ. Він спрямований на виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України» у зв’язку з необхідністю виконання зазначених рішень щодо виключення адміністративної відповідальності за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

У зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини констатував порушення з боку України статей 7 (Ніякого покарання без закону) та 11 (Свобода зібрань та об’єднання) європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зокрема ЄСПЛ зазначив, що хоча таке правопорушення як порушення порядку проведення демонстрацій передбачається Кодексом України про адміністративні правопорушення, його підстава, тобто, власне порядок проведення демонстрацій, не встановлена національним законодавством з належною чіткістю. За відсутності чіткого та передбачуваного законодавства, що визначає правила проведення мирних демонстрацій, покарання за порушення неіснуючого порядку є несумісним зі статтею 7 Конвенції.

Незважаючи на відсутність самого порядку, поліція вже понад 20 років продовжує складати протоколи, а суди – притягати до відповідальності за статтею 185-1 КУпАП. Переважно поліція трактує неповідомлення про проведення мирного зібрання, як порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

З гучних випадків можна згадати справу Сергія Стерненка, який під час форуму Президента Петра Порошенка наприкінці січня ц.р. проводив мітинг в рамках ініціативи «Хто замовив Катерину Гандзюк?», про який не було повідомлено органи влади або органи місцевого самоврядування. Тоді суд закрив справу за відсутністю в діях Сергія ознак адміністративного правопорушення.

Найрезонанснішою стала історія, що трапилась наприкінці травня у Рівному, де поліція незаконно припинила мирне зібрання та склала протокол на 16-річну Дар’ю Коцюрубу – також за відсутність повідомлення. Сподіваємось, що суд і в цьому випадку застосує практику ЄСПЛ та закриє справу.

«Стаття 185-1 КУпАП пережила і проголошення незалежності України, і Конституцію України 1996 року, і обидва майдани. Більше того, пережила і досі застосовується. Попри те, що ЄСПЛ у своїх  рішеннях встановив, що будь-який випадок притягнення до відповідальності за цією нормою порушуватиме статтю 7 європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє покарання, не передбачене законом. А в нашому випадку це саме так, адже не можна засудити людину за порушення неіснуючого порядку», — наголошує юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв.

Обговорення законопроекту на засіданні Комітету – відеотрансляція на YouTube.

Читайте також:

Що каже закон про «порушення порядку зібрань»

Статті КУпАП про порушення порядку організації мітингу мають бути виключені