Прийнятий у 1945 році статут ООН фактично заборонив війни, наголошуючи на неприпустимості погроз чи застосування сили у міждержавних відносинах, зокрема «проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої країни» (стаття 2 Статуту). Втім, існування цього принципу міжнародного права не призвело до світової стабільності – війни, які стали називати «воєнними конфліктами», періодично виникали і велися з тим чи іншим ступенем інтенсивності. 

Разом з тим, науково-технічний прогрес значно розширив інструментарій ведення війни, поповнивши арсенали військових високоточною, «розумною» та нелетальною зброєю. Політичне й військове керівництво багатьох держав отримало можливість обирати та реалізовувати воєнні доктрини, які б призводили до менш трагічних для цивільного населення наслідків. 

Проте, з перших днів військової агресії в Україні стало зрозуміло – Росія не тільки відверто й зухвало проігнорувала визнані світовою спільнотою правові норми, а й застосувала негуманні й руйнівні методи ведення воєнних дій. Ще більшим шоком для світу стало безжальне ставлення окупаційних військ до мирного населення на захоплених територіях, яке за рівнем репресій та жорстокості нагадало людству страшні часи Другої світової війни. Поряд з нацистською свастикою, знак у вигляді літери «Z», котрим росіяни маркували свою техніку, увійшов в історію як символ насильства, страждань й смерті. Звісно, кожна війна супроводжується проявами жорстокості, але масштаби її застосування в Україні настільки вразили європейське співтовариство, що парламенти України, Естонії, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Польщі та Чехії визнали дії Росії геноцидом українського народу. 

Буде помилкою вважати, що численні воєнні злочини росіян, вчинені щодо мирного населення, стали відповіддю на успішний спротив вторгненню з боку Збройних Сил України, а звірства російських солдат зумовлені лише бажанням помститися за гибель товаришів. 

Це не так, оскільки ту чи іншу поведінку військовослужбовців на окупованих територіях формує сукупність кількох факторів, проаналізувавши які можна зробити висновок – російська армія в Україні була приречена на нещадність та жорстокість. 

1. Цілі війни.

«Справжня суверенність України можлива саме у партнерстві з Росією. Адже ми – єдиний народ». Так ще в липні 2021 року  Володимир Путі у статті «Про історичну єдність росіян та українців» визначив місце України та української нації у світі. Оприлюднена на офіційному сайті президента, стаття стала маніфестом оголошення війни українській державності і, за розпорядженням міністра оборони Сергія Шойгу, підлягала обов’язковому вивченню в російській армії. Всі зрозуміли – воєнна агресія проти України неминуча, адже тільки вона була єдиним способом задовільнити амбіції лідера Росії. 

Будь-яка війна – це найбільш радикальний спосіб досягнення політичних цілей. В свою чергу, законність й гуманність цих цілей зумовлює ставлення військовослужбовців до мирного населення. Іншими словами, на війні мета не тільки виправдовує засоби, а й визначає їх. Керівництво та представники політичного істеблішменту Росії неодноразово і публічно проголошували кінцеві цілі військового вторгнення в Україну – примусова заміна законно обраної влади на проросійську, позбавлення українського народу права на самоідентифікацію, відчуження і приєднання до Росії частини територій України з їх ресурсами.  

«Отримали нові території. Чого гріха таїти, і Азовське море стало внутрішнім морем РФ. Це серйозні речі, це значний результат для Росії» [1] (Володимир Путін, виступ на засіданні Ради з прав людини при президенті Росії).

«Володимир Путін твердо поставив цілі – демілітаризація та денацифікація України [2]. Метою наших майбутній дій має стати повноцінний демонтаж політичного режиму України [3]. Хто сказав, що за два роки Україна взагалі існуватиме на карті світу? Української ідентичності не існує і ніколи не було» [4] (Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки РФ, голова правлячої партії «Єдина Росія).

 «Не зупинимося ніде. Наша територія – не Запоріжжя, не Херсон. Наша територія – Одеса, Київ, Харків. Усі регіони та загалом Україна – це наша територія» [5] (Рамзан Кадиров, глава Чечні). 

Зрозуміло, що досягнення цих відверто незаконних і загарбницьких цілей можливе лише за допомогою протиправних та варварських засобів. Стаття «Що Росія має зробити з Україною?» [6] (опублікована в квітні 2022 року на сайті російського державного агентства новин «РИА НОВОСТИ») дає роз’яснення: « У питаннях денацифікації Росія не може виходити з ліберального підходу. Денацифікація неминуче стане й деукраїнізацією. Бандерівська верхівка має бути ліквідована, її перевиховання неможливе. А соціальне “болото”, яке активно і пасивно її підтримало дією чи бездіяльністю, має пережити тягар війни і засвоїти пережитий досвід, як історичний урок і спокуту своєї провини».

Про те, що подібний план не є лише теоретичними міркуваннями свідчить заява Посла США в ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві [7]. У заяві стверджується, що Сполучені Штати Америки мають достовірну інформацію про підготовку Росією списків «ідентифікованих українців, які будуть вбиті або відправлені в табори після військової окупації». Крім цього, для придушення мирних актів незгоди з окупацією Росія має наміри використовувати «летальні заходи», а також «викрадення/примусові зникнення, несправедливі затримання та тортури».

Німецьке видання «Bild», з посиланням на службу іноземної розвідки, повідомило про російський проєкт зі створення на окупованих землях України спеціальних таборів для «відсортування українців, які проявляють незговірливість». Зазначається, що «табори для утримання проукраїнських активістів вже плануються і складаються списки тих, хто буде в них ув’язнений» [8].

Експерти Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) у своїй доповіді «Попередні уроки конвенційних бойових дій, винесені з вторгнення Росії в Україну: лютий — липень 2022» дійшли до висновку, що ще напередодні вторгнення російська контррозвідка склала списки, згідно з якими українці поділені на чотири категорії: ті, хто підлягає фізичній ліквідації; ті, кого потрібно буде залякати; потенційно нейтральні особи, яких можна схилити до співпраці; ті, хто готовий співпрацювати (потенційні колаборанти). Один з авторів доповіді стверджує, що у розпорядження RUSI потрапили інструкції та документи, які свідчать, що до першої «розстрільної» категорії українців віднесені не тільки ветерани АТО, а й цивільні особи – учасники проукраїнських протестних виступів, представники проукраїнських політичних та громадських організацій, діячі культури та мистецтва, які займали проукраїнську позицію та виступали за українську мову [9].

Не залишають сумнівів щодо методів, якими армія має встановлювати в Україні «новий порядок», і публічні заяви політиків й чиновників Росії першого ряду, які відкрито заохочують військовослужбовців до насильства та вбивств.

«Два мільйони людей повинні або покинути Україну, або бути денацифікованими. Тобто бути знищеними» [10] (Олексій Журавльов, депутат Держдуми РФ).

«Необхідно стерти з землі міста, щоб було видно далекий горизонт, щоб розуміли, що не можна навіть подумати стріляти в наш бік. Не треба дивитися, що буде завтра» [11] (Рамзан Кадиров, глава Чечні).

«Денацифікація – процес багатошаровий. У цьому сенсі моя думка абсолютно радикальна, я вважаю, що навіть саме поняття “Україна” не має існувати в майбутньому. І поняття “українець” не має існувати в майбутньому» [12] (Олег Матвейчев, депутат Держдуми РФ).

Історичний досвід вказує, що іноземна військова інтервенція з метою підкорення нових територій, примусової зміни влади в країні та насадження чужого світосприйняття завжди супроводжується жорстокістю та застосуванням насильства щодо корінного населення. Україна не могла стати і не стала виключенням з цього правила.

(далі буде)

Асоціація УМДПЛ

Нагадуємо, Асоціація УМДПЛ  проводить роботу зі створення «Чорного реєстру страт, катувань та випадків жорстокого поводження з цивільним населенням на тимчасово окупованих з 24.02.2022 року територіях». Докладніше тут

       ****************************************************************************

Матеріал підготовлений у рамках проєкту «Документування воєнних злочинів, скоєних Російською Федерацією» (здійснюється за фінансової підтримки NED).

¹ https://www.gazeta.ru/army/news/2022/12/07/19215523.shtml
² https://t.me/dimsmirnov175/32058
³ https://t.me/medvedev_telegram/191
⁴ https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/analyses/2022-04-05/medvedev-escalates-anti-ukrainian-rhetoric,
⁵ https://t.me/RKadyrov_95/3033
⁶ https://web.archive.org/web/20220406112409/https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html
⁷ https://www.washingtonpost.com/national-security/2022/02/20/ukraine-russia-human-rights/
⁸ https://www.unn.com.ua/uk/news/1962732-bild-putin-planuye-vstanoviti-v-ukrayini-zhorstokiy-marionetkoviy-rezhim-a-nezgovirlivikh-ukrayintsiv-vidpraviti-do-taboriv
⁹ https://bukinfo.com.ua/analityka/plany-kremlya-shchodo-ukrajiny-vid-yakyh-staye-motoroshno-na-shchastya-jim-ne-sudylosya-zbutysya-pro-shcho-diznalysya-brytanci
10 https://censor.net/ua/video_news/3339879/dva_myllyona_ukrayntsev_doljn_bt_denatsyfytsyrovan_to_est_unychtojen_deputat_derjdumy_rf_juravlov_video
11 https://t.me/RKadyrov_95/3032
12 https://focus.ua/uk/world/514850-ukrainy-i-ukraincev-v-budushchem-ne-dolzhno-sushchestvovat-deputat-gosdumy-video