Індекс катувань був розроблений у 2020 році експертами двох членів Робочої групи – Фонду «Громадський вердикт» та Асоціації УМДПЛ. Він пройшов пілотний вимір у восьми країнах регіону ОБСЄ, на основі даних за 2019 рік.

Індекс було розраховано для кожної країни на основі показників, що відображають діяльність країни в таких областях, як механізм реагування на катування, судовий нагляд, встановлений законом заборона катувань у внутрішньому законодавстві, процесуальні гарантії спрямовані на попередження застосування катувань, діючі інструменти попередження катувань, а також питання в тому, чи повністю держава ратифікувала і впровадила міжнародні стандарти, які забороняють катування.

Після пілотного виміру Робоча група провела ряд консультацій для перегляду параметрів індексу для більш комплексного підходу щодо оцінки ситуації в кожній країні. В результаті було внесено ряд методологічних правок, в т.ч. додано чи уточнено окремі показники, збалансовані критерії, що відображають як нормативну базу, так і правозастосовну практику. Крім того, додано новий розділ, в якому ефективність розслідування катувань оцінюється на основі опитування профільних експертів – адвокатів, прокурорів, суддів, слідчих та правозахисників.

Отже, результати третього виміру Індексу:

Представлені дані відображають позитивні і негативні тенденції.

До прикладу, збільшення Індексу для Казахстану пов’язане зі значним покращенням прозорості різних статистичних даних. Окремі види даних минулі роки були або недоступні, або доступні лише за запитом, тепер знаходяться у відкритому доступі на сайті державних органів. Крім того, Міністерство охорони здоров’я країни запустило пілотний проєкт по впровадженню стандартних форм для документування тілесних пошкоджень і психологічної шкоди, викликаної жорстоким поводженням.  Також Казахстан вніс поправки у свій Кримінальний кодекс, щоб ввести більш жорстокі санкції за злочин тортур.

Зниження значення Індексу для Вірменії в основному пов’язане з реформою кримінального правосуддя, що триває, і невизначеністю щодо юрисдикції, що виникла в другій половині 2021 року, оскільки повноваження з розслідування тортур були передані від одного відомства до іншого без належної інформації та повідомлень про зміну.

Найгірші показники з усіх країн спостерігаються у Росії та Білорусі. На відміну від них, вимірювання 2021 року показує загальну тенденцію у всіх інших країнах Індексу до швидкого реагування на запити про статистичні дані, а також до більш послідовної публікації таких даних у відкритому доступі в Інтернеті.

Через військову агресію Росії проти України, а також січневі протести 2022 року у Казахстані, ситуація у низці країн, включених до Індексу, різко змінилася. 

Робоча група вважає за важливе доповнити Індекс 2021 р. короткими звітами про стан кожної країни, щоб відобразити поточну ситуацію у зв’язку з ключовими аспектами заборони тортур і позначити основні проблеми, що виникають у 2022 р. і впливають на здатність країни забезпечити дотримання заборони тортур.

Індекс катувань 2021 року вимірювався у семи країнах регіону ОБСЄ: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія та Україна.

Профілі країн та звіти про поточний статус для отримання докладної інформації про індекс кожної країни за посиланням.

Члени робочої групи з наступних країн зробили свій внесок у підготовку Індексу:

• Асоціація Promo-LEX, Молдова
• Асоціація українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів, Україна
• Гельсінська цивільна асамблея-Ванадзор, Вірменія
• Голос Свободи, Киргизстан
• Команда проти катувань, Росія
• Міжнародне бюро з прав людини та дотримання законності, Казахстан
• Правозахисний рух Бір Дуйно, Киргизстан
• Правозахисний центр “Вясна”, Білорусь
• Кадір Касієт, Казахстан
• Фонд «Громадський вердикт», Росія