Громадський контроль буває запланований і не запланований. Якщо казати про друге, то дуже часто воно буває невчасно. 4 грудня, ввечері це стало невчасним і не дозволило покінчити з свавіллям міліції. В даній ситуації найкращим виходом було б зателефонувати 102 і викликати наряд міліції, який би розібрався з своїми колегами, які виявились справжніми хамами.
Об`єктом даного контролю стали два молодих патрульних, які вели себе дуже викликаючи. Один з них мав при собі автомат, усвідомлення чого наводить на певний страх, що такі неадекватні люди мають при собі таку зброю і вважають, що можуть застосувати її при бажанні. Зі сторони це виглядало так, ніби вони щось вимагали від людини, яка торгувала в переході.
З їх слів це був лише їх знайомий і вони просто спілкувались. Добре, просто спілкувались, так просто спілкувались. Хіба є підстави їм не вірити? Але все це вже перекладаю для вас я, тому що конкретної відповіді по суті не було. На може питання, що відбувається, на мене одразу словесно накинувся міліціонер, сильно підвисивши тон і поливаючи дуже грубими словами.
Далі мені пояснили, що громадськість не може сама починати розмову з міліцією згідно з Кримінальним кодексом. Для цього потрібен дозвіл, а я просто ніхто і капаю їм на мізки. На моє зауваження, що це нісенітниця ця заборона стала згідно з Конституцією України. Але на статтю посилатись в них не вийшло, просто через те, що не вигадали. Коли в твою адресу вже йде нецензурна лексика, розумієш, що міліція не дарма має такий поганий імідж. Отож вирішивши, що з цим треба щось робити я почав вимагати від них службове посвідчення, яке б допомогло згодом притягнути їх до відповідальності. В ході розмови також стало зрозуміло, що вони представники патрульної служби і належать до Солом`янського райвідділу. І тут виявилось, що Статут ПС не діє (!), так як вступив в силу новий Кримінальний-процесуальний кодекс. Але це ще не вершина усіх нісенітниць. Все звелось до того, що всі закони лише на папері, а в реальності вони роблять те, що вважають за потрібне. Тобто закон пишуть ті, хто в міліції не працювали і вони (міліціонери) його не використовують. Їх задача запобігати скоєнню злочинів. А яким шляхом? Яким самі вигадають.
Тут вийшов справжній цирк, довелось довго за ними ходити, так як вони вже давно вийшли з переходу і сховались за магазином. Менше свідків для всього, що відбувалось далі. Там було безлюдно. І тут вирішили вже 103 викликати, стверджувати, що я психічно хворий. Напишуть довідку, потім затримають і зроблять зі мною щось. Що саме – не уточнили, але «таких як ти, ми не любимо». Все це йшло пліч о пліч з погрозами “Йди звідси, а то ми з тобою зараз зробимо…”. Добре, хоч автоматом не махали сильно. Виявилось, що діяльність міліції не є гласною (знову ж таки, з їхніх слів), а контролювати їх може лише прокуратора. І не просто прокуратору, а та, яка має дозвіл від “самих головних”. Хто це такі дізнатись не вдалось, свою ієрархію вони не розголошують.

Такі от міліціонери, які почали розповідати свою важку історію про те, що мають зарплату 2000 грн. і 10 років працюють в міліції. А я їм заважаю працювати і нічого не тямлю в тому, які вони мають чи не мають повноваження. Робота їм не подобається, але вважають себе мужиками і через це працюють. А щодо мене – стверджували, що я ніколи не зміг би працювати в міліції і що мене одразу б свої “пришили”. Сприймати це як погрозу?
Отже, грубо порушивши ст. 142 Статут ПС, ст. 3 та 5 ЗУ “Про міліцію”, Наказ №155 МВС України від 22.02.2012 (значна кількість статей), ст. 2 ЗУ “Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави”, вони побажали мені, щоб якщо в мене будуть проблеми приїхати на виклик. Тоді відношення буде інше, тоді вони будуть закривати очі на все і фальсифікувати всі записи не в мою користь.

Завтра мій шлях лежить у Солом`янське районне відділення міліції. Подивимось, чи буде розглядатись така скарга і що скаже керівництво таких от міліціонерів. Не забувайте, що МВС пообіцяло розбиратись з кожним випадком і виносити догану кожному міліціонеру. Я вважаю неприпустимим таке спілкування з громадянами. І вбачаючи у цьому низький рівень культури та некомпетентність міліції у сфері чинного законодавства, і вважаю це неприйнятним.