В рамках «Моніторингу дотримання прав ромів у діяльності правоохоронних органів», здійсненого представниками неурядових громадських організацій за підтримки програми «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження», Асоціацією УМДПЛ було спрямовано запити на інформацію до МВС та низки обласних управлінь міністерства. Аналіз отриманих відповідей пропонується до уваги читачів.

Як зазначається у звіті «Повсякденні практики інституційної дискримінації: український вимір», підготовленому «Центром дослідження суспільства» у 2013 році, «Дискримінація ромів в українському суспільстві спричинена здебільшого їхнім соціально-економічним положенням. Пряма дискримінація ромів найчастіше стосується того, коли їм відмовляється у доступі до якихось благ або ж у співпраці з ними через їхню етнічну приналежність, яка найчастіше визначається за темним кольором шкіри. В основному пряма дискримінація найчастіше є й інституційною, оскільки здійснюється різними суспільними інститутами (сфера охорони здоров’я, освіти, ринок праці, правоохоронні органи».

Правозахисні та міжнародні організації неодноразово підкреслювали, що правоохоронні органи України регулярно піддають ромів оглядам та обшукам, доставлянь до міліцейських відділків, кампаніям з примусового збору персональної інформації (перевірка документів, зняття відбитків пальців, фотографування тощо), іншим незаконним практикам.

Так, Українська Гельсінська спілка з прав людини у своїй «Альтернативній доповіді щодо виконання Україною Міжнародної конвенції ООН про ліквідацію усіх форм расової дискримінації» (22 липня 2011 року) наголошує: «Найбільше від утисків правоохоронців потерпали роми… Порушення прав щодо цих груп публічно засуджується керівництвом МВС, а на практиці підтримується та заохочується. Заходи «профілактики», які заборонені законом без відповідних підстав, але є такими що міліція часто застосовує щодо ромів: безпідставне затримання і проведення особистого огляду, доставляння до райвідділів міліції і їхнє тримання необґрунтовано тривалий час, проведення обшуку домоволодінь і автотранспорту, зняття інформації мобільних телефонів і відбитків пальців».

Такі дії мають всі ознаки дискримінації, оскільки, за визначенням ст. 1 «Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації», «расова дискримінація» означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, основані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Схоже формулювання містить і ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: дискримінація – рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі – певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.

За дефініцією «Міжнародної Амністії», «пряма дискримінація – це нерівне поводження з людьми на підставі наявності в них певних ознак». Пряма дискримінація може бути «відкритою», тобто явно виражатися в тексті закону або чітко проявлятися в тих чи інших діях. А може бути «прихованою», але все ж такою, яку можна виявити.

Дискримінаційна практика, яку правоохоронці найчастіше застосовують щодо ромів, – це етнічний профайлінг, коли працівниками міліції перевіряються документи, що посвідчують особу, у іноземців і громадян України «неслов’янської» зовнішності. В своїй 11-й загальнополітичній рекомендації Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКПРН) визначає расовий (етнічний) профайлінг як «використання правоохоронними органами, без об’єктивних та розумних підстав, таких ознак як раса, колір шкіри, мова, релігія, громадянство, національне чи етнічне походження при контролі, стеженні чи проведенні розслідування».

У «Заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації – Україна» 2006 року, значна увага присвячувалась саме аналізу ситуації навколо ромської громади. Наприклад, було зауважено, що «Комітет стурбований звинуваченнями щодо порушень міліцією прав ромів, зокрема самовільних арештів та обшуків, а також досудових порушень прав через презумпцію провини, що виникає на расовому ґрунті».

У своєму звіті стосовно України, опублікованому у лютому 2012 р., ЄКПРН відмічає, що «не покращилося становище ромів, багато з яких не має документів, що засвідчують особу, незважаючи на зусилля деяких муніципалітетів щодо сприяння їхній соціальній інтеграції. Фіксуються неправомірні дії міліції проти них та інших вразливих груп».

Для того, щоб розібратися, на чому ґрунтуються прояви міліцейської дискримінації по відношенню до ромів, Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціацією УМДПЛ), у рамках здійснюваного за підтримки програми «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження» моніторингу дотримання прав ромів у діяльності правоохоронних органів, було спрямовано запити на інформацію до МВС України, УМВС України в Закарпатській, Полтавській та Черкаській областях та ГУМВС України в Одеській області.

У цих запитах запитувалась наступна інформація:

– про кількість отриманих у 2012 році від ромів (ромських громадських організацій) звернень із скаргами на дії співробітників міліції;

– про кількість отриманих у 2012 році від ромів (ромських громадських організацій) звернень з висловленням подяки співробітникам міліції;

– про кількість кримінальних справ та розпочатих кримінальних проваджень у 2012 році стосовно ромів;

– про кількість ромів, притягнутих до адміністративної відповідальності у 2012 році;

– про кількість неповнолітніх осіб ромської національності, які перебувають на обліку КМСД;

– про ромські неурядові організації та об’єднання, з якими співпрацює МВС, відповідні УМВС, ГУМВС України;

– про кількість представників ромських об’єднань, що входять до складу Громадської ради при МВС України, відповідні УМВС, ГУМВС України (із зазначенням назв організацій);

– про кількість розміщених протягом 2012 року на офіційному веб-сайті МВС, відповідних УМВС, ГУМВС України інформаційних матеріалів та повідомлень (статті, дописи, інформації тощо), які стосувалися ромів (із зазначенням дати публікування, назви інформаційного матеріалу та прямого посилання на відповідну електронну сторінку сайту);

– про кількість співробітників органів внутрішніх справ, які є ромами за національністю.

Крім того, в обласних міліцейських управлінь додатково запитувалась така інформація:

– про загальну кількість ромів, що, за даними УМВС, проживають у відповідній області станом на 01.01.2013;

– про місця (населені пункти) компактного проживання осіб ромської національності на території області;

– про місця компактного проживання осіб ромської національності поза межами населених пунктів (табори, самозабудови тощо).

Також Асоціація УМДПЛ просила МВС, відповідні УМВС та ГУМВС України надати перелік та копії відомчих нормативно-правових актів і директивних документів МВС, в тому числі наказів, інструкцій, розпоряджень, доручень, службових листів, рішень колегій тощо, з урахуванням положень яких організовується робота з ромами в органах та підрозділах внутрішніх справ України.

При цьому правозахисники у запитах нагадували, що відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеженню у доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Отже, якщо у вказаних вище документах міститься інформація з обмеженим доступом, просили надати лише ті частки текстів, які стосуються роботи з ромами (циганами).

/Якби метою цього дослідження було виявлення відповідності роботи органів внутрішніх справ вимогам нового інформаційного законодавства України, зокрема, Закону України «Про доступ до публічної інформації», обов’язково слід було б наголосити на тому, що ГУМВСУ в Одеській області взагалі проігнорувало запит Асоціації УМДПЛ, не надавши ніякої відповіді.

Тому на ім’я начальника ГУМВС України в Одеській області була спрямована скарга на бездіяльність посадової особи у зв’язку з ненаданням відповіді на запит.

У ній висувалася вимога:

– усунути порушення прав на доступ до запитаної публічної інформації;

– зобов’язати посадових осіб ГУМВС України в Одеській області, відповідальних за надання інформації, надати запитувану інформацію у строк не більше ніж 5 робочих днів.

Скарга була надіслана замовним листом 10.04.2013 р., згодом на електронну адресу Асоціації УМДПЛ надійшла «відповідь», датована 24.04.2013 р., в якій значилось: «Направляємо повторно відповідь на адресу, зазначену в бланку звернення, а також на електрону адресу. Додаток: на__арк.». Щоправда, ані додатку в електронному вигляді, ані листа з додатком на поштову адресу запитувача так і не поступило. Отака «одеська міліцейська хитрість». Отже, можемо констатувати фактичне ненадання одеською міліцією відповіді на запит.

Аналіз отриманих відповідей:

1. Робота зі зверненнями від ромів/ромських організацій

Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що звернень із скаргами на дії співробітників міліції та звернень з висловленням подяки співробітникам міліції від ромів (ромських громадських організацій) у 2012 році не надходило.

УМВС України в Черкаській області написало, що скарги на дії працівників міліції від ромів упродовж 2012 року до Управління не надходили. При цьому було зазначено, що громадське об’єднання «Альянс ромен Черкащини» 11.03.2013 направляло до УМВС лист-подяку за взаємодію в рамках проекту щодо дотримання прав ромської громади у регіоні.

УМВС України в Полтавській області, зауваживши, що «вимогами Закону України «Про звернення громадян», інших нормативно-правових документів в системі МВС України, що регламентують порядок реєстрації та розгляду звернень громадян, не встановлене обов’язкове зазначення громадянами в їх зверненнях своєї національності та не передбачено формування статистичних відомостей щодо приналежності авторів звернень до певної національної групи, аналіз інформації щодо звернень громадян ромської національності до УМВС України в Полтавській області не здійснюється», зазначив, що «не має можливості надати інформацію про кількість отриманих у 2012 році від ромів (ромських громадських організацій) звернень із скаргами на дії співробітників міліції, а також про кількість отриманих у 2012 році від ромів (ромських громадських організацій) звернень з висловленням подяки співробітникам міліції».

Проте, це не завадило УСВС України в Закарпатській області відповісти, що протягом 2012 р. від ромів та ромських громадських організацій надійшло 5 звернень щодо неправомірних дій по відношенню до ромів з боку працівників міліції, щоправда, звернення з висловленням подяки співробітникам міліції – не надходили.

Отже, або міліція дійсно не підраховує окремо скарги та заяви, що надходять від ромських (вочевидь – і від інших національних товариств і організацій), і такі відомості від Закарпатського УМВС є наслідком додатково проведеної на рівні області роботи з підготовки відповіді на запит, або правоохоронці не бажають надавати дані, які можуть зашкодити іміджу їх служби.

2. Ведення обліків ромів, що скоїли кримінальні та адміністративні правопорушення

«Відомості з питань кількості кримінальних справ та розпочатих кримінальних проваджень у 2012 році стосовно ромів, кількості ромів, притягнутих до адміністративної відповідальності у 2012 році, кількості неповнолітніх осіб ромської національності, що перебувають на обліку в ОВС – формами статистичної звітності, які узагальнюються в МВС, не передбачені», – бадьоро відрапортували у відповіді, що надійшла з Міністерства внутрішніх справ.

Однак, УМВС України в Закарпатській області повідомляє, що в 2012 році органами внутрішніх справ області до кримінальної відповідальності притягнуто 78 осіб ромської національності. І тільки «з 20.11.2012 року, із вступом у дію нового Кримінального процесуального кодексу України, в форматі нових облікових документів не передбачено графи про національність». Також через відсутність цієї графи у протоколах про адміністративне правопорушення, Закарпатська міліція «не має змоги надати інформацію щодо притягнення ромів до адміністративної відповідальності». Проте інформує, що станом на 21.03.2013 року на профілактичних обліках підрозділів кримінальної міліції у справах дітей МВ-РВ УМВС області перебувають 52 неповнолітні ромської народності.

УМВС України в Полтавській області повідомляє: «За даними статистичних даних УІАЗ УМВС у 2012 році стосовно ромів було порушено 17 кримінальних справ та розпочато 9 кримінальних проваджень, загальна кількість – 26. До адміністративної відповідальності у 2012 році було притягнуто 41-ну особу ромської національної меншини. Станом на березень 2013 року неповнолітніх осіб ромської національності на обліках КМСД не перебуває».

УМВС України в Черкаській області пояснило, що «при порушенні та розслідуванні справи не зазначається національність особи, відносно якої розпочато провадження». Але «за результатами судового розгляду встановлено, що з початку 2012 року до 20.11.2012 до кримінальної відповідальності було притягнуто 15 осіб ромської національності». Одночасно повідомляється, що в адміністративному порядку за минулий рік покарано 153 особи ромської національності. І на обліках ВКМСД УМВС не перебуває жодної неповнолітньої особи ромської національності.

Як зазначають експерти, Автоматизована інформаційно-пошукова система МВС України дійсно не дає можливості вибрати інформацію про національність осіб, що скоїли злочини (кримінальні правопорушення) та адміністративні правопорушення, адже не містить відомостей про національність осіб. І, якщо вірити МВС, надання інформації про кількість кримінальних справ та розпочатих кримінальних проваджень стосовно ромів, а також кількість ромів, притягнутих до адміністративної відповідальності, кількість неповнолітніх осіб ромської національності, що перебувають на обліку в ОВС є неможливим, оскільки формами статистичної звітності, які узагальнюються в МВС, не передбачені. Отже, можна дійти висновку, що, принаймні, на місцях – в областях, де проживає значна чисельність осіб ромської національності, міліція таки веде облік тих з них, що переступали закон. І, вочевидь, веде такий облік у незаконний спосіб.

3. Співпраця з ромськими неурядовими організаціями

МВС поінформувало, що до складу Громадської ради при Міністерстві представники ромських об’єднань не входять. Про ромські неурядові організації та об’єднання, з якими співпрацює МВС, інформації не було надано, мабуть тому, що така співпраця на рівні Міністерства ще не налагоджена.

Про відсутність представників ромських організацій та товариств у складі Громадських рад при обласних управліннях міліції повідомили й УМВС у Закарпатській та Черкаській областях. При цьому УМВС України в Черкаській області вказало, що взаємодіє із громадським об’єднанням «Альянс ромен Черкащини» у рамках моніторингового та просвітницького проекту щодо дотримання прав ромської громади у регіоні.

УМВС України в Полтавській області чомусь повідомило, що «згідно положення про Громадську раду при УМВС, національна приналежність осіб, які входять до її складу, не зазначається», ймовірно, переплутавши поняття «національна приналежність» та «приналежність до неурядової організації».

Відповідно до інформації на відомчих сайтах МВС і охоплених моніторингом ГУМВС та УМВС, представників ромських громадських організацій у складі Громадських рад немає. Щоправда, за словами представників ромських організацій, іноді вони самі не бажають входити до означених рад через низьку ефективність роботи останніх.

4. Інформація про ромів на офіційних сайтах міліції

Щодо кількості розміщених протягом 2012 року на офіційному веб-сайті МВС, відповідних УМВС, ГУМВС України інформаційних матеріалів та повідомлень що стосувалися ромів, були отримані такі відповіді:

УМВС України в Закарпатській області повідомило, що «в матеріалах, розміщених на офіційному сайті УМВС, не вказується приналежність громадян до тієї чи іншої національності».

Полтавська міліція зазначила, що «на офіційному веб-сайті УМВС України в Полтавській області відсутні публікації, які стосуються осіб ромської національності».

Більш докладну інформацію надали з УМВСУ в Черкаській області: «Стосовно інформаційних матеріалів, які публікуються на сторінках офіційного веб-сайту УМВС України в Черкаській області (http://www.cherkassy.mvs.gov.ua) та надаються для розповсюдження у ЗМІ, інформуємо, що відповідно до рекомендацій Управління зв’язків з громадськістю МВС України вони не містять відомостей про національність осіб».

І дійсно, з відповіді, наданої МВС, з’ясувалося, що «у 2011 році на адресу МВС надходили скарги від громадян та представників громадських організацій (в тому числі й ромів) щодо зазначення етнічного походження правопорушників у ЗМІ. У зв’язку з цим Управлінням зв’язків із громадськістю було підготовлено та направлено листа на структурні підрозділи ОВС з вимогами уникати зазначення етнічного походження (національність, народність) правопорушників, злочинців та осіб, що підозрюються у скоєнні адміністративних правопорушень та кримінальних діянь».

Аж ніяк не применшуючи ролі Управлінням зв’язків із громадськістю МВС України, очолюваного паном В.П. Поліщуком, який, власне, й готував відповідь на інформаційний запит Асоціації УМДПЛ, у боротьбі з поширенням «мови ворожнечі», одним із різновидів якої є твердження щодо кримінальності тієї чи іншої дискримінованої групи, мусимо зазначити, що ще у затвердженому 18.02.2010 р. розпорядженням МВС №94 «Плані заходів МВС України щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 р.» у пункті 4.13 передбачалася необхідність ПОСТІЙНО уживати заходів щодо «недопущення випадків безпідставного зазначення у повідомленнях МВС, ГУМВС, УМВС етнічного походження правопорушників, злочинців та осіб, що підозрюються у скоєнні правопорушень».

Інша справа, що за часів, коли МВС очолював Анатолій Могильов, багато добрих починань «попередників» у Міністерстві були фактично забуті…

До речі, здійснивши оперативний моніторинг повідомлень сайтів МВС та зазначених вище УМВС та ГУМВС у 2012 році, можна дійти висновку, що останнім часом у питанні висвітлення «ромської тематики» ситуація значно оздоровилася. Так, на сайті МВС за цей період розміщено лише 1 матеріал, при чому – явно позитивної тональності: У МОНмолодьспорту обговорили питання ромів та сінті.

Так само УМВСУ в Черкаській області інформує, що На Черкащині міліція і роми спільно вирішували проблеми порозуміння.

Щоправда, на сайті УМВСУ в Закарпатській області міститься стаття Дільничні інспектори міліції відзначають професійне свято, окремі цитати з якої, на кшталт: «Чому крадіжки – один із наймасовіших видів злочину? Невже роми крадуть одні від одних? – Частіше роми займаються ремеслом під умовною назвою «Метал». Багато крадіжок, та навіть за цей рік – це покражі металевих люків, решіток саме мешканцями цього мікрорайону», – відкидають міліцію у минуле.

Також не у гарний бік відрізняються деякі новини телекомпанії «Магнолія. ТВ», що готує свої випуски, ґрунтуючись на повідомленнях ГУМВС та УМВС. Зокрема, у матеріалі На Закарпатті підступно зґвалтували 14-річну дівчинку описується, як «слідчо-оперативна група встановила, що опівночі неподалік будинку 14-літньої школярки циган на ім’я Шоні напав на дівчину». І зазначається, що це повідомлення підготовлене «за матеріалами прес-служби УМВСУ в Закарпатській області».

Так само з Одеської області «Магнолія. ТВ» повідомила, що Під «гіпнозом» дівчина сама віддала гроші шахрайкам: «Цікавим виявилось те, що дівчина навіть не здогадувалась, що стала жертвою так званих «циган», тобто жінок ромської національності, які нерідко заробляють на життя тим, що шахрайськими методами відбирають гроші в наївних громадян». При цьому дається посилання на… УДСО (управління Державної служби охорони) при ГУМВС України в Одеській області. Можливо, саме недолугу словесну еквілібристику щодо «так званих циган» одеські міліціонери вважають виконанням рекомендацій МВС стосовно уникання зазначення етнічного походження правопорушників і злочинців?!

5. Кількість ромів – працівників міліції

Інформацію про кількість співробітників органів внутрішніх справ, які є ромами за національністю МВС України не надало – посилаючись на те, що у свідоцтві про народження, у паспорті громадянина України та у паспорті громадянина України для виїзду за кордон немає графи «національність». УМВС України в Закарпатській області це пояснило тим, що «співробітники органів внутрішніх справ за національним принципом не розподіляються».

«В органах та підрозділах внутрішніх справ Полтавської області відсутні працівники міліції, які є ромами за національністю», – йдеться у відповіді з Полтавського УМВСУ. «Серед працівників органів і підрозділів внутрішніх справ Черкаської області осіб ромської національності немає», – вторять черкаські міліціонери.

Абсолютно погоджуючись з тезою щодо неупередженого підходу у формуванні національного складу працівників органів внутрішніх справ, висловимо думку, що залучення представників ромської національної меншини до служби в міліції служитиме покращенню взаємостосунків між правоохоронцями та ромами. Щоправда, реалізувати такі задумки на практиці буде напрочуд важко (це вже тема окремого дослідження).

6. Відомості щодо місць компактного проживання ромів

Міліція повідомила, що не має уявлення щодо місць та умов проживання ромів:

«Відомостями щодо загальної кількості ромів, які проживають на території Закарпатської області, про місця (населені пункти) компактного проживання осіб ромської національності, а також про місця компактного проживання осіб ромської національності поза межами населених пунктів (табори, самозабудови тощо) Управління МВС України в Закарпатській області не володіє».

«Згідно нормативних актів, що регламентують діяльність підрозділів ОВС, інформація про загальну кількість ромів, місця (населені пункти) компактного їх проживання, у тому числі поза межами населених пунктів (табори, самозабудови тощо) УМВС України в Полтавській області не обліковується».

«Ведення обліків стосовно кількості осіб ромської національності та місця їхнього компактного проживання в населених пунктах та поза їх межами не відноситься до компетенції ОВС. Для отримання вказаної інформації рекомендуємо Вам звернутись до Управління державної міграційної служби в Черкаській області».

7. Відомчі документи МВС з організації роботи з ромами

На ключове питання Асоціації УМДПЛ відносно надання переліку та копій відомчих нормативно-правових актів і директивних документів МВС, в тому числі наказів, інструкцій, розпоряджень, доручень, службових листів, рішень колегій тощо, з урахуванням положень яких організовується робота з ромами в органах та підрозділах внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ взагалі зволіло змовчати (якщо не рахувати згаданого вище листа Управління зв’язків із громадськістю, копію якого МВС чомусь теж не надало).

УМВС України в Закарпатській області теж, мабуть, «не побачило» цього запитання, тому й нічого не написало у відповідь.

Полтавська обласна міліція повідомила, що «на даний час в УМВС України в Полтавській області розпорядчі документи, накази, інструкції, доручення тощо, відповідно до яких організовується робота з ромами, не розроблялися».

Так само проінформували і з Черкащини: «З приводу переліку нормативно-правових актів і директивних документів УМВС України в Черкаській області зазначаємо, що у своїй службовій діяльності працівники ОВС керуються чинними законами та відомчими документами, які регулюють діяльність правоохоронних органів в цілому, і окремі накази, інструкції, розпорядження, доручення, службові листи, рішення колегій тощо, якими організовується робота безпосередньо з ромами, керівництвом Управління не приймались».

При цьому слід зазначити позитивний досвід черкаської міліції, яка повістила, що у 2012 році «до Управління МВС надійшло звернення від голови громадського об’єднання «Альянс ромен Черкащини» П. Бурлаченка щодо організації співпраці, за результатами розгляду якого керівництвом Управління організовано і проведено робочу зустріч з представниками зазначеної організації та до ОВС області направлено доручення УМВС про недопустимість упередженого ставлення до громадян в залежності від їх національності та активізації взаємодії з представниками громадськості» (додається).

На нашу думку, прийняття такого роду настанов є визначенням правильних та якісних критеріїв, на які повинен орієнтуватися працівник ОВС при несенні служби з охорони правопорядку.

З іншого боку, є й негативні приклади організації роботи вітчизняної міліції у цьому напрямку.

Як потенційний об’єкт невиправдано активної міліцейської уваги, роми фактично окреслені у Рішенні колегії МВС України від 14.07.2011 «Про підсумки роботи органів внутрішніх справ за перше півріччя 2011 року» (наказ МВС України від 22.07.2011 №477). В ньому, зокрема, звертається увага керівників ГУМВС, УМВС на той «прикрий» факт, що у «…Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській областях, місті Києві не виявлялися організовані групи, сформовані на етнічній основі».

Цим жорстким зауваженням-формулюванням працівники міліції 15 регіонів вимушено були поставлені у ситуацію, коли вони повинні викрити за будь-яку ціну щонайменше по одному злочинному угрупуванню, сформованому «на етнічній основі». Навіть, якщо таких в регіоні не існує. Цілком очевидно, що першими в якості потенційних підозрюваних та фігурантів оперативних дій правоохоронців мають стати представники етнічних меншин…, що відповідає ознакам дискримінаційної політики.

Подробиці див.: «Чи ефективно міліція України протидіє дискримінації і ксенофобії?»

Висновки:

1. З огляду на задекларовану відсутність документів МВС, які б регламентували порядок дій міліції по відношенню до ромів (отже й дискримінаційних норм у них), та наявність певної дискримінаційної практики, засвідченої результатами моніторингу, виникає потреба у розробленні Міністерством внутрішніх справ спеціальних відомчих нормативно-правових актів, які б додатково вказували персоналу правоохоронних органів на необхідність неухильного дотримання прав і свобод ромів та націлювали керівників територіальних органів й підрозділів міліції на здійснення постійного контролю за виконанням таких вимог Міністерства.

2. Слід запровадити заходи, рекомендовані Україні Комітетом ООН з ліквідації расової дискримінації ще 2006 року:

– інтенсифікувати навчання з прав людини для міліції,

– сприяти оприлюдненню інформації про випадки порушень міліцією прав ромів та інших осіб різного етнічного походження,

– ефективно розслідувати скарги та притягати винних до відповідної юридичної відповідальності,

– здійснювати належний захист та компенсацію жертвам.

3. З цим перекликаються й рекомендації, надані Україні Комітетом у 2011 році:

Комітет наполягає на тому, щоб держава-учасниця вжила невідкладних заходів щодо ефективного розслідування заявлених злочинів на ґрунті ненависті та забезпечила запобігання расового або етнічного профілювання з боку міліції протягом проведення перевірки документів іноземців або, так званих, видимих меншин.

PS: 8 квітня 2013 р. було підписано УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 201/2013 «Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року». Міліція повинна активно включитися в реалізацію Стратегії. Якщо органи внутрішніх справ не змінять свого нинішнього ставлення до ромів, Стратегія, на жаль, буде приречена на провал.

Юрій Чумак, Асоціація УМДПЛ