Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічні заклики та/або пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти)

24 квітня 2020 року народний депутат Олег Волошин, Опозиційна платформа – За життя, ініціював альтернативний законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічні заклики та/або пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти) реєстр. № 3316-1

Основні положення законопроекту – додати до кримінального кодексу Україн нову кваліфікуючу обставину злочину – вчинення злочинів на ґрунті нетерпимості до інституту сім’ї або сімейних цінностей та доповнити ряд статей ККУ цією ознакою.

Поданий законопроект є альтернативним до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності)» реєстр. № 3316.

Рекомендація парламентарям щодо законопроекту – відхилити. 

Які зміни пропонує законопроект?

У законопроекті пропонується внести такі зміни до Кримінального кодексу України.

1) до обставин, які обтяжують покарання, віднести вчинення злочинів на ґрунті нетерпимості до інституту сім’ї або сімейних цінностей (стаття 67);

2)  віднести вбивство з мотивів нетерпимості до інституту сім’ї чи сімейних цінностей до мотивів умисного вбивства (частина друга статті 115);

3) до кваліфікуючої ознаки, яка посилює кримінальну відповідальність аналогічно до вчинення злочинів з  мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, віднести вчинення злочинів з мотивів нетерпимості до інституту сім’ї чи сімейних цінностей, передбачених у таких статтях: 120 (Доведення до самогубства), 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження), 122 (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), 126 (Побої і мордування), 127 (Катування), 129 (Погроза вбивством), 293 (Групове порушення громадського порядку) і 294 (Масові заворушення);

Доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 1611 – Публічні заклики та/або пропаганда відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти, передбачивши відповідальність у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 грн для громадян, від 8 500 до 17 тис. грн для посадових (службових) осіб. Такі самі дії, учинені організованою групою осіб або які спричинили тяжкі наслідки, пропонують карати позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Переваги законопроекту

Не виявлено

Недоліки законопроекту

Запровадження неконституційних обмежень та порушення норм міжнародного права

Запропоновані норми законопроекту є явно дискримінаційним і суперечить взятим на себе Україною міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи слова та інформації. Законопроект протирічить статті 34 Конституції України, якою гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а також статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини, якою передбачається, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Такі обмеження зроблять неможливим роботу феміністичних та правозахисних організацій, які спрямовують свою діяльність на адвокацію прав ЛГБТКІ-людей та жінок на національному рівні. 

Створення правової невизначеності 

Для кваліфікації кримінальних правопорушень законопроектом пропонується використовувати в КК терміни «позашлюбні статеві відносини» та «протиприродні статеві відносини». Однак, зазначені поняття (в редакції проекту) наразі відсутні в законодавстві України, а крім того, не має визначення цих термінів, як ключових і в самому законопроекті, а тому така юридична невизначеність є додатковим підґрунтям для зловживань у цій сфері та створює додаткове підґрунтя для неналежного застосування вказаної кримінально-правової норми.

Недоцільне розширення кваліфікуючої ознаки в ККУ

Як зазначає Головне науково-експертне управління у своєму висновку щодо запровадження додаткової кваліфікуючої ознаки, то вказана ознака доповнює наявне у КК формулювання «з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості». Таким чином, у законопроекті розпочинається розширення переліку мотивів «нетерпимості», що мають визнаватися обтяжуючою обставиною. Однак за такою логікою до обтяжуючих обставин можна віднести й нетерпимість до інвалідності, мови, політичних, економічних, соціальних переконань, освіти, майнового стану і т. д., що навряд чи є доцільним.

Використання архаїчних норм, які суперечать міжнародному праву

Як зазначено у висновку Головного науково-експертного управління законодавець відмовився від застосування у кримінальному законі таких архаїчних понять як «природний та/або неприродний статевий акт/спосіб задоволення статевої пристрасті» ще у 2017 році шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», проте у диспозиції ч. 1 ст. 161-1 КК (у редакції законопроекту) пропонується використовувати такі поняття, як «позашлюбні статеві відносини» та «протиприродні статеві відносини».

Аналіз законопроекту здійснила Ганна Рожкова