13 квітня 2020 народний депутат Федір Христенко, член депутатської фракції  політичної партії “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ”, ініціював законопроект про внесення змін до Закону України “Про очищення влади” (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави)  реєстр. № 3326.

Основні положення законопроекту – встановити заборону обіймати державні посади особам, які впродовж останніх 10 років були членами громадських організацій, які, в свою чергу, отримували кошти, майно, послуги з будь-якого джерела фінансування, розташованого за межами України.

 Рекомендація парламентарям щодо законопроекту – відхилити.

Аналіз законопроекту

Які зміни пропонує законопроект?

Доповнення до критеріїв здійснення очищення влади (люстрації)

Законопроектом пропонується доповнити статтю 3 Закону України «Про очищення влади» частиною 9 такого змісту: «Заборона, передбачена частиною третьою статі 1 цього Закону, застосовується до осіб, які займають чи впродовж останніх 10 років перед днем призначення (обрання) на посаду, щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), займали посаду керівника, входили до складу органу управління або були членами громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства, яке безпосередньо або через будь-яких третіх осіб отримує чи отримувало кошти, майно, послуги від іноземних держав, органів влади чи посадових осіб іноземних держав, міжнародних неурядових організацій чи неурядових організацій іноземних держав або від іноземних юридичних осіб, іноземних громадян, осіб без громадянства чи уповноважених ними осіб, або з будь-якого іншого джерела фінансування, розташованого за межами України.

Зазначена заборона поширюється також на осіб, які систематично (більше трьох разів на рік) у період останніх 10 років перед днем призначення (обрання) на посаду, щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), виконували роботи, надавали послуги чи будь-яким іншим чином залучалися до діяльності відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства якщо вони знали або повинні були і могли знати, що оплата їх робіт, послуг чи іншої участі здійснюється за рахунок коштів чи майна, яке відповідає зазначеним у цій частині статті ознакам щодо його отримання з джерела фінансування, розташованого за межами України»

Звільнення із займаних посад тих, хто потрапляє від введену заборону  

Особи, які на день набрання чинності цим законом перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» та щодо яких існує передбачена частиною дев’ятою статті 3 Закону України «Про очищення влади» підстава для застосування заборони, зазначеної у частині третій статті 1 Закону України «Про очищення влади», підлягають звільненню із займаних посад.

Переваги законопроекту

Не виявлено

Недоліки законопроекту

Невідповідність змін до засад Закону України «Про очищення влади».

Законопроектом пропонується доповнити ст. 3 Закону України «Про очищення влади» частиною 9. Фактично заборонити обіймати державні посади членам тих громадських організацій, які отримували фінансову та матеріальну допомогу з будь-якого джерела фінансування, розташованого за межами України. Разом з тим, основними засадами Закону України «Про очищення влади» було недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Тобто залишається незрозумілим, яким чином представники громадських організацій, які отримували фінансування з-за кордону або люди, які надавали послуги таким організаціям (наприклад, забезпечували проведення конференцій чи періодично доставляли воду) могли сприяти узурпації влади Віктором Януковичем.

 Вибірковість у застосуванні.

 Переважна частина фінансової та матеріальної допомоги надається від іноземних держав, органів влади чи посадових осіб іноземних держав, міжнародних неурядових організацій чи неурядових організацій іноземних держав надається саме державним установам України. Відтак, якщо слідувати логіці Закону, перш за все таку люстрацію слід би було застосувати до державних службовців, які працюють в установах, які отримували фінансову або матеріальну допомогу, які їздили у закордонні поїздки на запрошення приймаючої сторони або запрошували іноземних консультантів для посилення ефективності роботи міністерств та відомств.

Недієвість застосування інституту люстрації до невизначеного переліку осіб.

В рішенні Європейського Суду з Прав Людини (далі – Суд) у справі «Полях та інші проти України» від 24.02.2020 року Суд зазначає, що застосування до заявників передбачених Законом «Про очищення влади» заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки їхньої поведінки. Насправді, ніколи не стверджувалося, що самі заявники вчинили які-небудь конкретні дії, що підривали демократичну форму правління, верховенство права, національну безпеку, оборону або права людини. Вони були звільнені на підставі Закону лише тому, що обіймали певні відносно високі посади державної служби, коли пан Янукович був Президентом України. Щодо заявників Суд встановив порушення 8 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В свою чергу, розширенням невизначеним колом переліку, щодо яких застосовується  Закону України «Про очищення влади» тільки збільшить кількість позовів до ЄСПЛ та суму компенсацій, які Україна зобов’язана буде виплатити постраждалим.

Невизначеність механізму проведення перевірок

Положення поданого законопроекту не дають відповіді на питання, як саме мають відбуватись перевірки та як, хто, за якою процедурою та в які терміни має бути встановлено чи була людина членом громадської організації, яка отримувала закордонне фінансування.

Маніпулятивні та не підтверджені твердження

  В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що необхідність прийняття законопроекту зумовлена тим, що отримання особами, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зараз або в минулому допомоги від іноземних суб’єктів (держав, фізичних чи юридичних осіб) істотно знижує рівень довіри до таких осіб, до їхньої здатності віддано служити інтересам держави і у випадку конфлікту між інтересами України та іноземних суб’єктів слугувати саме інтересам держави, а не осіб, які здійснювали фінансування їхньої діяльності.

Разом з тим, не прослідковується жодного логічного зв’язку як те, де людина працювала раніше та звідки отримувала фінансування впливатиме на те, які рішення вона буде приймати змінивши місце роботи та перейшовши на державну службу. Більш того, в тексті законопроекту зазначається не лише отримання прямої іноземної допомоги, але й участь в діяльності громадських організацій, які протягом 10 років могли отримувати фінансову допомогу.  

Також автор законопроекту в пояснювальній записці посилається на Міжнародному кодексі поведінки державних посадових осіб, затвердженому резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 51/59, а саме на положення про те, що  державна посада, як вона визначається у національному законодавстві, це посада, наділена довірою, яка передбачає зобов’язання діяти в інтересах держави, а тому державні посадові особи повинні виявляти абсолютну відданість державним інтересам своєї країни, а також уникати колізії інтересів.

Регулювання питання про конфлікт інтересів достатньо глибоко висвітлені в Закону України «Про запобігання корупції».  Там достатньо чітко зазначено, що таке «конфлікт інтересів», коли він виникає та як усувається. Текст законопроект, який подається, жодним чином не корелюється з положенням Міжнародного кодексу поведінки державних посадових осіб.

Негативний вплив на соціальну активність молоді

 Прийняття законопроекту негативно позначиться на бажанні молоді долучатись до роботи громадських організацій, адже це фактично закриватиме їм перспективу піти на державну службу чи роботу в органах місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, прямо суперечить основам соціального розвитку України.

 Короткий огляд поточного стану справ в Україні щодо сфери, яку регулює законопроект

Які нормативно правові документи регулюють зазначену сферу наразі

Регулювання цієї сфери здійснюються Законом України «Про очищення влади» та Законом України «Про запобігання корупції». Рішенням ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (Заява № 58812/15).

Аналіз законопроекту здійснив Сергій Перникоза