24 лютого 2022 року Росія вдалась до повномасштабної воєнної агресії з метою позбавлення України суверенітету. Стратегія вторгнення передбачала не тільки примусову зміну законної влади у Києві, а й захоплення та встановлення контролю над максимально можливою кількістю регіонів України. В результаті на початковому етапі війни агресорам вдалося окупувати доволі значну її частину.

За даними американського Інституту вивчення війни (ISW) та журналістів CNN [1], лише за місяць просування російських військ Україна втратила приблизно 119 тисяч квадратних кілометрів своїх земель – біля однієї п’ятої всієї території.
Загалом від 24 лютого під російську окупацію потрапили мешканці 3620 населених пунктів[2] у Донецькій, Житомирській, Запорізький, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській і Чернігівській областях. Точні дані щодо кількості людей, які опинились під контролем російських військових, наразі визначити неможливо, але міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук повідомила, що станом на вересень 2022 року в окупації залишались 1-1,2 млн українців [3].
Внаслідок активних бойових дій, на середину листопада 2022 року Україні вдалось звільнити майже 78 тисяч квадратних кілометрів або 52,5% своїх територій [4].

Успішний контрнаступ Збройних сил України не тільки спростував тезу про «непереможність другої армії світу», а й розвіяв поширюваний  російськими пропагандистами міф про «гуманність та людяність» її військовослужбовців. У залишених російськими військами населених пунктах були виявлені численні свідоцтва жахливих воєнних злочинів, вчинених проти мирного населення, і світовому співтовариству стало зрозуміло: мешканці окупованих територій стали жертвами безпрецедентних за масштабами сучасної Європи проявів жорстокості й насильства. 

У широкому діапазоні воєнних злочинів, скоєних армією Росії, особливу увагу привернули шокуючі своєю масовістю випадки знущання над цивільними особами, в першу чергу факти проведення позасудових страт, застосування тортур, фізичного і сексуального насильства, позбавлення волі з утриманням у нелюдських умовах.  Винятковий цинізм вчинення подібних звірств полягав не тільки у їх нелюдській жорстокості, а й у тому, що на офіційному рівні російська влада наголошувала на «визвольній місії» проведення так званої «спеціальної воєнної операції» і позиціонувала український народ у якості «братнього». Не в останній мірі саме завдяки жорстокості російських солдат українці остаточно позбавились подібних ілюзій.    

Продемонстроване російськими військовослужбовцями ставлення до мирних громадян, яке кардинально суперечить уявленням сучасної військової культури з імперативом неможливості скоєння щодо них воєнних злочинів, дає підстави стверджувати – керівництво армії Росії свідомо відмовилось від гуманних методів ведення війни, передбачених міжнародним правом.    

Неприпустимість катувань та інших видів жорстокого поводження є абсолютною й універсальною нормою такого права, яка діє як у мирний, так й у воєнний час і не передбачає винятків. Стаття 2 «Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання» наголошує на тому, що «жодні виключні обставини, якими б вони не були, стан війни чи загроза війни», а також «наказ вищого начальника або державної влади» не можуть бути виправданням катувань.

У доповнення до положень, що втілюються у мирний час, додатковий захист від катувань під час воєнних дій громадянам гарантує «Конвенція про захист цивільного населення під час війни», яка застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, навіть якщо одна сторона не визнає перебування у стані війни. Так стаття 3 Конвенції забороняє будь-коли і будь-де чинення «насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури»; «захоплення заручників»; «наругу над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження»; «застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом». 

В свою чергу стаття 32 Конвенції окремо акцентує увагу на необхідності гуманного ставленні до жителів окупованих територій і забороняє щодо них «застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб», які перебувають під контролем однієї з сторін. «Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей».

Проте розв’язана Російською Федерацією війна наочно показала, що саме по собі  існування правових норм не є запорукою їх дотримання. Незважаючи на те, що Росія належить до держав-підписантів Женевських конвенцій, її військовослужбовці з перших днів війни вдалися до регулярної, відвертої та демонстративної жорстокості. Зневажання Росією загальноприйнятих законів та звичаїв війни стало викликом для міжнародного співтовариства у цілому і українці сподіваються, що світ гідно відповість на цей виклик – злочинці будуть покарані. 

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні після відвідування звільнених територій Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської області, у своїй доповіді від 18.10.2022 проінформувала Генеральну Асамблею ООН: 

«Комісія встановила, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, в Україні було скоєно воєнні злочини, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Збройні сили Російської Федерації (РФ) несуть відповідальність за переважну більшість виявлених порушень. Комісія задокументувала випадки позасудових страт, незаконного позбавлення волі, катувань, жорстокого поводження, зґвалтувань та інших видів сексуального насильства, скоєних в районах, окупованих Збройними силами РФ [5]. 

Ці порушення продовжують спричиняти руйнівний вплив на цивільне населення. Значною мірою, жертви наголошують на панівній ролі правосуддя та притягнення до відповідальності. Члени сімей, які втратили своїх близьких, висловили сильну потребу в тому, щоб запанувала справедливість. Вітчим, чий син був убитий в Бучі, розповів Комісії: “Раніше я хотів знайти винних і вбити їх. Але зараз я хочу, щоб винні постали перед судом і щоб правда вийшла назовні”.

 У зв’язку з цим Комісія рекомендує посилити координацію міжнародних і національних зусиль щодо притягнення до відповідальності з метою підвищення ефективності процесу та запобігання заподіянню шкоди жертвам і свідкам. Відповідно до свого мандату, Комісія прагнутиме сприянню того, щоб винні були встановлені» [6].

З початку війни правоохоронні органи України активно займаються розслідуванням воєнних злочинів, скоєних російськими військовослужбовцями та їхніми посібниками. За даними Офісу Генерального прокурора станом на 23.12.2022 року лише за статтею 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни» розпочато 54589 кримінальних проваджень [7]. В свою чергу Національна поліція України проінформувала про 50 кримінальних проваджень за фактами вчинення російськими військовими сексуального насильства та  виявлення 48 катівень й місць несвободи на території деокупованих районів [8]. Офіційне документування таких злочинів правоохоронними органами та ідентифікація осіб, причетних до знущань з українців, створює необхідний законодавчий фундамент для справедливого покарання злочинців у формі російської армії.

Поряд з цим, надзвичайно важливо розповісти світові про ту безодню зла, що розверзлася на окупованих землях України. І це не лише прояв скорботи за жертвами та застереження людству – «таке можливо у 21 столітті», а й поштовх до оновлення загальносвітової політики реагування на будь-яку військову агресію у майбутньому.      

Саме з цією метою Асоціація УМДПЛ, спільно з іншими правозахисними організаціями, у рамках проєкту «Документування воєнних злочинів, скоєних Російською Федерацією» (здійснюється за фінансової підтримки NED) проводить роботу зі створення «Чорного реєстру страт, катувань та випадків жорстокого поводження з цивільним населенням на тимчасово окупованих з 24.02.2022 року територіях».

Про «чорний реєстр» та принципи його формування.

Поетапний контрнаступ Збройних Сил України, який розпочався у березні 2022 року і триває дотепер, призвів до наповнення вітчизняного й світового інформаційного простору повідомленнями про звірства російської армії. Звільнення від ворога нових територій щоразу викликало нову хвилю різноманітних за формою та місцем розміщення публікацій на цю тему – від стриманих прес-релізів на сайтах правоохоронних органів до журналістських розслідувань та інтерв’ю з потерпілими чи очевидцями подій. 

Виникла необхідність у зборі цих розрізнених даних, їх уніфікації, систематизації  та накопиченні на одній платформі. Саме цю місію і має виконати «чорний реєстр», який стане своєрідним архівом з інформацією про факти страт, катувань та застосування насильства до мирних людей під час російської окупації. Існування такої бази даних не тільки більш наочно продемонструє масштаби трагедії українського народу, а й дасть можливість дослідити злочини загарбників (класифікувати, визначити найбільш поширені їх різновиди, мотиви вчинення тощо).

Крім того, ми плануємо включити до реєстру розділ з аналітичними та публіцистичними матеріалами відповідної тематики. Реєстр буде перекладений на англійську та російську мови і запропонований зарубіжній аудиторії.

Необхідно зауважити, що до «чорного реєстру» не вноситься інформація про воєнні злочини росіян, що стосуються наруги над українськими військовополоненими, а також випадків  загибелі цивільного населення внаслідок обстрілів та ведення інших бойових дій. Ми фіксуємо і описуємо чи не самий огидний різновид воєнних злочинів – вбивства та знущання над беззахисними цивільними людьми, які не брали безпосередньої участі у бойових діях, не мали при собі зброї і перебували під повним й безперечним контролем окупантів.

Насамкінець наведемо десять випадків, включених до «чорного реєстру».

1. Донецька область
м. Маріуполь

Студент Маріупольського державного університету громадянин Азербайджану Г. був затриманий російськими військовослужбовцями при виїзді з м. Маріуполь під час, так званих, «фільтраційних заходів». З метою отримання від нього зізнання у причетності до військових дій на боці України, його били та катували електричним струмом.
«Вони приєднали апарат до пальців моїх ніг і почали пускати струм. Вони хотіли, щоб я зізнався в тому, що я військовий. Але мені не було чого сказати, я їм не брехав, адже я просто студент. Катування повторювалися три рази на день. Бувало, що я непритомнів, на мене виливали холодну воду і продовжували знущатися далі», – розповів чоловік, якого росіяни звільнили лише через 25 днів [9].

2. Житомирська область
с. Радча Коростенського району

Місцеві жителі знайшли на околиці села трупи 60-річного Юрія та його 67-річної дружини Людмили, які вийшли на вулицю з наміром купити продуктів. Їх сусіди вказують, що Юрій загинув внаслідок кульових поранень, а точну причину смерті Людмили вони встановити не змогли, оскільки тіло жінки майже з’їли собаки.  Пресслужба поліції Житомирської області повідомила, що подружжя розстріляли російські військовослужбовці. Мотиви страти невідомі, оскільки мешканці села у той час ховались у своїх будинках.
«Коли стріляли, ми завжди сиділи в хаті. У той вечір чули постріли. А зранку я пішов туди на пагорб і бачу, щось собаки риють та їдять. І я побачив Люду. Довелося нашвидкуруч присипати тіло землею», — розповідає Валерій, який знайшов тіла загиблих [10].

3.Запорізька область
м. Енергодар

З метою примушування персоналу Запорізької АЕС до співпраці, російські військові затримували її працівників та утримували їх у підвалі військовій частині 3042 (розташована приблизно за півтора кілометри від реакторів). Звільнені розповідають, що затриманням та тортурами займається один із підрозділів ФСБ Росії.
49-річний співробітник АЕС Володимир Ж. провів у переповненій людьми камері 53 дні. За його словами, ув’язнених було так багато, що приміщення прозвали «Тетріс» – доводилося довго вибирати позицію, щоб влаштуватися на підлозі та заснути. У ході допиту окупанти вирвали Володимиру ніготь, били, обливали водою і катували електричним струмом, прикріпивши до вух електроди.
В той же час, затриманим пропонували позбавлення від катувань і навіть звільнення за гроші. «Знаю два випадки зі своїх джерел. За одного співробітника Запорізької АЕС віддали 100 тис. гривень (близько $2,7 тис.), за іншого – $5 тис., але він досі сидить», – стверджує незалежний експерт з ядерної безпеки, у минулому член колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольга Кошарна [11].

4. Київська область
с. Димер Вишгородського району

Співробітники Служби безпеки України виявили в лісі поблизу села, яке перебувало в окупації понад місяць,  яму, де російські військовослужбовці утримували не менше 13 місцевих  жителів. Під час перебування у ямі, яке тривало кілька діб, затриманим не давали води та їжі, не виводили для справляння природніх потреб, тримали зі зв’язаними руками, роздягали догола, а під час допитів піддавали катуванням.
44-річного чоловіка затримали разом з братом, якого росіяни запідозрили у наданні допомоги Збройним Силам України. «Спочатку нас у поле вивезли. Там сильно били. Брата били обухом сокири по нозі. Мене теж по нозі били, але вже прикладом», – згадує чоловік, який отримав відкритий перелом кінцівки. «Змусили навіть золотого хрестика ковтнути. Військовий зірвав і каже: ковтай». З поля обох братів з травмами ніг привезли в ліс і кинули до ями [12].

5. Луганська область
м. Кремінна

Служба безпеки України оприлюднила перехоплення телефонної розмови російського військовослужбовця в якій він розповідає своїй знайомій про групове зґвалтування 12-річної дівчинки.
«А знаєш, чому нас у місто не випускають? Коротше, військовослужбовці зґвалтували 12-річну дівчинку, 10 осіб. Їх знайти не можуть. І тому зараз не випускають у місто нікого», – розповідає окупант, чий підрозділ базувався у Кремінній [13].

6. Миколаївська область
с. Лоцкине Баштанського району

Сергія Б. російські військовослужбовці затримали через підозру у прихильності до української армії та крадіжці російської зброї. Катували протягом двох днів у одній з кімнат захопленого ними житлового двоповерхового будинку. Чоловіка сильна побили, а потім прострілили лікоть.
Після звільнення від окупації тіло Сергія Б. знайшли в одній з ям на околиці села. «Його в цю яму кинули, застрелили, поклали зверху матрац і пригорнули землею. Все обличчя було побите, руки і тіло в синцях та слідах від пострілів», – згадує вдова вбитого.
Окрім Сергія окупанти вбили ще одного жителя села [14].

7. Сумська область
с. Боромля Охтирського району

Місцевого жителя Ігоря окупанти затримали на вулиці біля власного будинку. “Вони неадекватні. У телефоні почали інформацію шукати, до прізвищ – питати хто це?», – розповів про мотиви затримання чоловік. Після цього протягом години його жорстоко били і зламали щелепу.  «Вони мені палець намагались відрізати, потім просто  відламали. Все з карманів позабирали, в мене кільце на руці було – забрали, ланцюжок з хрестом, ну і гроші теж», – розповів Ігор.
Після катувань чоловіка відпустили. До лікарні він зміг виїхати тільки через три дні, коли організували гуманітарний коридор. Медики діагностували й нього травми щелепи та кінцівок середньої тяжкості [15].

8. Харківська область
м. Ізюм

39-річний Олександр потрапив до катівні в Ізюмі у травні 2022 року через те, що, на думку росіян, він проходив службу у Збройних Силах України (насправді Олександр служив у внутрішніх військах і не приймав участі у бойових діях).
Своїх катів він описує, як 25-річних солдатів, які курили марихуану і говорили на російській мові з акцентом. За словами Олександра, спочатку його просто били, іноді приставляючи ножа до горла і засовуючи йому до рота ствол пістолета. Потім почалися більш страшні тортури – плоскогубцями йому ламали пальці. Для цього в кімнаті був спеціальний столик з отворами для пальців. «Запитували різне – моє ставлення до Росії, чи знаю я когось із українських вояків, які залишилися в окупації, вимагали зізнання у тому, що приймав участь в АТО»,  – вказує Олександр [16].

9. Херсонська область
м. Херсон

Журналіст Костянтин Р., який перебував в окупованому Херсоні, розповів, що з метою придушення акцій протесту в місті російські військові та співробітники ФСБ затримали значну кількість жителів, яких кинули до підвалу та піддавали тортурам.
«У Херсоні російські солдати мали час для фантазій і спокійно дозволяли собі тривалі тортури. Вони жахливіші, адже тортури — це біль, помножений на якийсь час. Солдати дали людині гранату без чеки та заявили: є бажання спати — поклади її під голову. Але будь-яке розслаблення руки призведе до вибуху. Люди мають сидіти довгий час без можливості навіть задрімати»,– розповів журналіст [17].

10. Чернігівська область
с. Ягідне Чернігівського району

Офіс Генерального прокурора проінформував, що під час окупації села Ягідне з 3 по 30 березня 2022 року російські військовослужбовці, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, насильно помістили у підвальне приміщення місцевої школи близько 350 мешканців села, у тому числі 77 дітей, з яких 5 немовлят.
Перед відправленням людей до підвалу за мінусової температури повітря їх привселюдно роздягали, проводили обшук та огляд. При цьому росіяни усвідомлювали, що підвал був непридатний для перебування к ньому людей через антисанітарні умови – відсутність вентиляції, штучного або природнього освітлення, водопостачання та водовідведення, вбиральні, засобів приготування їжі, а також місць для сидіння і відпочинку.

«Через нелюдські умови утримання та заборону покидати приміщення підвалу померло 10 цивільних осіб», – зазначено у повідомленні прокуратури [18].

Проєкт реалізується Асоціацією УМДПЛ за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст матеріалу не обов’язково відображає офіційну позицію NED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Нагадуємо, що Асоціація УМДПЛ спільно з парнерськими організаціями в рамках коаліції “Україна. 5 ранку” продовжує збирати та систематизувати факти порушень прав людини, зокрема щодо катувань та жорстокого поводження з боку окупаційних військ або їх представників, а також щодо депортацій, “фільтрацій” та викрадень, позасудових страт та інших тяжких військових злочинів.

У зв’язку з цим, звертаємось до всіх із закликом повідомляти про відомі вам такі факти на електронну адресу Асоціації: tortureua.2022@gmail.com або коаліції:warcrimesos.ua@gmail.com, а також у Фейсбуці:https://www.facebook.com/Association.UMDPL

---

¹  https://edition.cnn.com/europe/live-news/russia-ukraine-war-news-10-01-22/index.html
² https://www.slovoidilo.ua/2022/06/04/novyna/polityka/zelenskyj-rozpoviv-skilky-ukrayinskyx-naselenyx-punktiv-perebuvayut-okupacziyeyu-24-lyutoho
³ https://ua.interfax.com.ua/news/general/858324.html
⁴ https://mil.in.ua/uk/news/perelom-zsu-zvilnyly-bilshe-polovyny-terytorij-zahoplenyh-rf-pislya-24-02-2022/
⁵ https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-10/A-77-533-AUV-UA.pdf
⁶ https://ukraine.un.org/uk/203733-nezalezhna-mizhnarodna-komisiya-oon-z-rozsliduvannya-porushen-v-ukrayini-vyyavyla-shcho-v
⁷ https://www.gp.gov.ua/
⁸ https://www.npu.gov.ua/news/zlochyny-vchyneni-viiskovymy-rf-pid-chas-povnomasshtabnoho-vtorhnennia-v-ukrainu-stanom-na-23122022
⁹ https://media.az/politics/1067856587/teryal-soznanie-na-menya-vylivali-holodnuyu-vodu-i-prodolzhali-pytat-intervyu-s-azerbaydzhanskim-studentom/
¹0 https://mipl.org.ua/haty-skrayu-mipl-opytala-zhyteliv-sela-radcha-yake-odnym-iz-pershym-potrapylo-pid-okupacziyu-rosiyi/
¹1 https://theins.ru/politika/257993
¹2 https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-dymer-katuvannya/31827671.html
¹3 https://suspilne.media/315652-sbu-opriludnila-perehoplenna-de-rosiani-rozpovidaut-pro-zgvaltuvanna-12-ricnoi-divcini-ta-zinki-na-donbasi/
¹4 https://suspilne.media/225825-katuvali-protagom-dvoh-dniv-na-mikolaivsini-zaginuv-colovik/
¹5 https://suspilne.media/219985-namagalis-vidrizati-palec-potim-vidlamali-pro-znusanna-vijskovih-rf-na-sumsini/
¹6 https://holod.media/2022/10/28/izbieniya-pytki-i-rasstrely-mediazona-publikuet-svidetelstva-mestnyh-zhitelej-i-zhurnalistov-o-proishodivshem-v-harkovskoj-oblasti-vo-vremya-rossijskoj-okkupaczii/
¹7 https://holod.media/2022/09/23/herson-interview/
¹8 https://www.gp.gov.ua/ua/posts/smert-10-civilnix-cerez-nelyudski-umovi-trimannya-u-pidvali-yagidnyanskoyi-skoli-povidomleno-pro-pidozru-viiskovosluzbovcyu-rf