Новостворене Державне бюро розслідувань (ДБР) першочергово має зосередитись на розслідуванні злочинів співробітників судових та правоохоронних органів. Так вважає переважна більшість експертів і представників громадськості, що взяли участь у онлайн-опитуванні у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», який фінансує Європейський Союз.

«Рівна кількість опитаних – 82% експертів та 82% громадського сектору – погодилися, що ДБР повинно сконцентруватися саме на розслідуванні злочинів суддів, прокурорів, поліцейських і співробітників органів правопорядку. Сьогодні злочини політиків чи державних службовців не вважаються пріоритетними для роботи ДБР», − повідомив член правління ЦППР Олександр Банчук під час експертного обговорення «Державне бюро розслідувань: пріоритети роботи» 19 грудня.

Опитування проводили Центр політико-правових реформ (ЦППР) та Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ). Онлайн-анкетування відбувалось з 4 по 15 грудня 2017 року і охопило понад 40 фахових експертів та 100 представників громадськості.

Анкетування засвідчило надзвичайно низький рівень довіри громадськості до нового керівництва ДБР. «Йому повністю довіряють лише 3% респондентів з громадськості, повністю не довіряють 25% і переважно не довіряють 45%. Тобто ДБР ще не запрацювало, але його керівництво вже втратило довіру 70% опитаних», − зазначив експерт Реанімаційного пакету реформ Володимир Петраковський.

Опитування виявило, що категорії злочинів, які будуть розслідуватися ДБР і передбачені Законом (ст. 216), мають залишитися такими, як є. Так вважають 53% представників громадськості та 43% експертів. «Тобто ДБР найближчі два роки має залишатися в межах своїх нинішніх повноважень, а будь-які зміни можливі лише після становлення органу і доведення його ефективності в майбутньому», − наголосив Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку ЦППР.

За словами Євгена Крапивіна, експерта Асоціації УМДПЛ, більшість опитаних експертів вважає, що ДБР має самостійно прослуховувати телефони осіб, з огляду на протистояння між НАБУ, з одного боку, та ГПУ і СБУ, з іншого. Водночас громадськість переконана, що Бюро має робити це виключно разом з НАБУ.

Крім цього, результати опитування свідчать про необхідність суспільного контролю над формуванням ДБР та її подальшою діяльністю. «60% експертів та 75% громадських активістів вважають, що представники громадянського суспільства повинні брати участь не лише в роботі Ради громадського контролю при ДБР, а також у конкурсних комісіях з відбору працівників цього органу», − підкреслив Євген Крапивін.

Довідкова інформація: Дворічний проект «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що фінансує ЄС, стартував 1 жовтня 2017 року. Мета − поінформувати експертів, громадськість та ЗМІ про реформи у судовій і конституційній сферах, боротьбі з корупцією. Зокрема, ЦППР вже провів заходи щодо вибору суддів у Конституційний Суд, державного фінансування партій, діяльності антикорупційних органів, реформи Верховного Суду.

Державне бюро розслідувань – це орган досудового розслідування, уповноважений розслідувати злочини, вчинені політиками, народними депутатами, держслужбовцями, суддями, прокурорами, поліцейськими та іншими службовцями органів правопорядку.

22 листопада 2017 року Президент України призначив Романа Трубу директором Державного бюро розслідувань, який згодом затвердив своїх заступників. Після початку роботи ДБР, у середині або наприкінці 2018 року, прокуратура остаточно втратить повноваження розслідувати злочини, скоєні високопосадовцями та правоохоронними органами. Це повинно зменшити корупційні ризики, оскільки розмежовуються функції органів розслідування і прокуратури.

За додатковою інформацією звертайтеся до Ярини Бусол, медіа-менеджера Центру політико-правових реформ – тел. +38 095 153 25 42, busol@pravo.org.ua

Ознайомитися зі Звітом за результатами опитування (укр, pdf)

Текст: Центр політико-правових реформ

Фото: Валентин Мірошніков, Асоціація УМДПЛ