У київських вишах вересень виявився насичений подіями, спрямованими на підвищення правової обізнаності молоді. В рамках Європейського тижня місцевої демократії Патрульна поліція України та Асоціація УМДПЛ обговорювали зі студентами їхні права під час спілкування з поліцією та що чекає на людину, яка перейшла межу закону. Серія семінарів-тренінгів «Молодь має права» відбулися 19-21 вересня 2017 року у Києві за підтримки Управління молоді та спорту ДОНМС м. Києва. 

Студенти Національного авіаційного університету, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київського університету ринкових відносин та Київського університету права НАН України на ранковий семінар-тренінг прийшли за власною ініціативою, без команди керівництва вишу.

«Попри наявні знання з правознавства нам було цікаво поспілкуватися з людьми, які мають практичний досвід роботи у сфері правозахисту», – розповів Олександр, студент 4 курсу Факультету соціально-економічної освіти та управління НПУ імені М.П. Драгоманова. На його думку, молодь має розуміти, які вони мають права та обов’язки під час спілкування з правоохоронними органами. «У суспільстві існує багато стереотипів та шаблонів щодо роботи правоохоронних органів», – підсумував хлопець.

Під час університетських заходів молодь мала можливість поставити запитання представникам патрульної поліції та Асоціації УМДПЛ, отримати інформацію про свої права та роботу правоохоронців.

Дискусія жвавішала після показу першої стрічки відеопроекту «Життя за ґратами». Ксенія Кравцова, режисер стрічки та керівник творчої студії Real Stories Production, розповіла студентам про зйомки стрічки у Роменській виправній колонії та Сумському слідчому ізоляторі. 

Завдяки відеопроекту студенти ознайомились із особливостями роботи тюремної системи, формальними нормами та реаліями життя людини за ґратами.

Павло, студент 1 курсу Юридичного інституту Національного авіаційного університету, розмірковує про в’язницю через призму своєї вищої педагогічної освіти: «Якщо учень отримує низьку оцінку за якийсь предмет, це може пригнічувати його. Середня оцінка його би більше заохотила прагнути до знань. Так і зі ставленням до людей у в’язниці. Якщо тримати людину, як звіра у клітці, це лише перешкоджатиме становленню законослухняної поведінки в’язнів».

Сьогоднішня тюремна система дісталася нам як спадщина ГУЛАГу, якому не були характерні подібні гуманні ідеї. «Її основною метою було зламати особистість, зробити з людини раба, дешеву робочу силу на шляху до посилення обороноздатності та латання економічних дірок радянської держави. Довести своє виправлення було практично неможливо, лише тяжкою працею», – зазначив Олександр Федорук, керівник програми «Права людини за ґратами».

За його словами, сьогодні підхід держави до ролі в’язниці у житті людини змінюється. «Багато зусиль докладається задля соціальної реабілітації та реінтеграції в’язнів – повернення людини назад у суспільство. Незважаючи на те, що людина скоїла кримінальний злочин, держава відповідає за безпеку та належні умови утримання в’язнів, адже людина має повернутися у суспільство і більше не скоювати правопорушень», – підсумував правозахисник.

Леся Яремійчук, начальник відділу молодіжної політики КМДА, висловила готовність і надалі проводити спільні заходи, завдяки яким молодь дізнається про свої права та стан дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів. «Наступного року плануємо охопити більшу кількість київських навчальних закладів, зокрема професійно-технічних училищ. Під час неформального спілкування студенти активніше долучаються до дискусії, проявляють інтерес до знань про те, як поводитися у тій чи іншій ситуації», – зауважила держслужбовець.

Більше інформації про основи спілкування з правоохоронцями та вирішення конфліктів законним шляхом:

• Інформаційний ресурс «Права людини за ґратами»
• Мобільний додаток «Поліція під контролем»
• Практичні порадники серії «Ти і поліція»
• Анімаційний фільм «Ти і поліція»

Більше фото – на Facebook-сторінці Асоціації УМДПЛ.