Зараз всі ми переживаємо дуже цікавий момент історії України, коли практично неможливо передбачити, куди поверне її стежка. Зате кожен із нас робить свій внесок в її хроніки, хтось більш вагомий та помітний, хтось – менш. Йдеться не лише про мітинги на Майдані Незалежності, штурми Верховної Ради та підпал шин. Є й інші, спокійніші способи здійснювати позитивні зміни у владі та суспільстві. Один із таких – громадський моніторинг, тобто, контроль за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування.

Юлія Палагнюк, активістка всеукраїнських кампаній моніторингу міліції, що проводить Асоціація УМДПЛ, на власному досвіді переконалася в силі громадського контролю та поділилася емоціями щодо цього.

«Вперше, коли ми моніторили, дуже хвилювалися. Одні працівники, до яких ми зверталися, відповідали хамством, а інші, побачивши папку і почувши слово «монітор», реагували з тремтінням.. Десь через пів години орієнтування ми обрали свою тактику – перестали нервувати і почали просто і з усмішкою задавати запитання. Це був найкращий варіант, адже якщо людина впевнена і в неї вистачає внутрішнього переконання ще і на посмішку, значить, правда на її боці і вона знає свої права! Реакція на нашу тактику була яскравою: працівники почали розлючено посміхатися і метушитися! На другий моніторинг ми пішли вже з досвідом – знали, як потрібно готуватися, вивчили всі питання і були спокійні. В ДАІ трапився смішний казус, коли черговий почав нервувати і кричати, що я не маю права знімати відео. Я заперечила, мовляв, він при виконанні і я маю всі права фіксувати на фото і відео. На це він просто відкрив рота! Потім, коли вийшов начальник, «взяв себе в руки» і «красиво» провів екскурсію по приміщенню. Дуже приємно здійснювати моніторинг, знати свої права і радіти за виконання нормативів. Найприємніше – коли на запитання «А хто ви?», відповідаєш «Ми – громадяни України, просто хочемо ознайомитися з рівнем вашої роботи!».

Отже, громадський моніторинг – це ще й привід перевірити себе на міцність. Тому досить почувати себе маленькою людинкою, від якої, начебто нічого не залежить. Все якраз навпаки і особливо зараз, в період змін. Україна – наша держава, ми її повноправні господарі, а тому нам її розбудовувати власними силами.

Варто вірити в зміни на краще. Якщо кожен почне із себе і буде знати свої права – ці зміни настануть швидше.

Приєднуйтеся до команди Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів!

Анастасія Малинка,

Інформаційний менеджер Асоціації УМДПЛ