Протягом року (за липень 2020 – червень 2021) Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) задокументувала 107 випадків переслідувань та тиску на представників/-ць громадянського суспільства. Про це повідомили правозахисники пУ своєму річному дослідженні вони зазначили, що зберігається невтішна тенденція переслідувань та тиску на громадських активістів, правозахисників та незалежних журналістів. Окремий акцент зроблено на дослідженні того, як правоохоронці розслідують такі випадки. 

За результатами моніторингу, найбільше випадків переслідувань зафіксовано щодо незалежних журналістів – 44, ЛГБТ-активістів – 18, антикорупційних активістів – 11, еко-активістів – 7.

За кількістю нападів на представників громадянського суспільства перше місце посідає Київ (39 інцидентів), далі – Одеська область (18 інцидентів) та Харківська область (11 інцидентів).

Щодо типів тиску, то найбільше було зафіксовано випадків із пошкодженням майна громадських активістів (23 випадки) та перешкоджанням журналістській діяльності (21 випадок).

15 інцидентів тиску здійснено з боку представників органів правопорядку, 92 інциденти – з боку інших осіб.

“Попри те, що переважна більшість випадків здійснювалась не пов’язаними із державними органами особами, хотілося б вкотре наголосити на необхідності підвищити рівень безпеки та посилити захист представників громадянського суспільства з боку держави. Натомість реальна ситуація зовсім інша – правоохоронці вкрай повільно розслідують злочини і часто навіть не хочуть їх реєструвати”, – розповіла Ганна Рожкова, заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ. 

Виявлено, що, на жаль, в розслідуваннях злочинів поліція орієнтується на суспільний резонанс, який викликав злочин. Якщо резонанс відсутній – розслідування проходить вкрай мляво.

“Попри позитивні тенденції щодо покращення комунікації з громадянським суспільством, швидкість та якість розслідувань залишають бажати кращого. А у тих випадках, коли злочин вчиняли працівники органів правопорядку – розслідування або затягувалось, або не проводилось взагалі. Суттєвою проблемою є також процедура забезпечення захисту постраждалим, а робота щодо запобігання вчиненню злочинів та попередження повторних нападів – практично не проводилась”, – наголосив Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ.

У своїх виступах правозахисники нагадали про позитивні обов’язки держави щодо захисту громадянського суспільства та надали рекомендації органам прокуратури, МВС, національній поліції та Кабінету міністрів України щодо підвищення рівня безпеки громадських активістів.

На заході також були присутні представники правоохоронних органів.

Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, погодився, що важливо відкрито обговорювати проблематику та прогалини законодавства, що заважають діяти більш ефективно. Він навів приклад таких лакун:

“З 2016 року Конституція передбачила, що прокуратура здійснює організацію і процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні. Але вже протягом 5 років саме організацію досудових розслідувань не імплементовано за Генеральною прокуратурою. Маючи конституційний функціонал, вона фактично не має процесуальних засобів для того, щоб його реалізувати”.

Також він наголосив, що одним із пріоритетів, затверджених у Стратегії розвитку прокуратури, є підвищення ефективності діяльності і розслідування злочинів. “Я думаю, що в першу чергу, це буде стосуватися якраз випадків за участі і активістів, і журналістів”, – додав Олексій Бонюк.

Олег Пелепюк, заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора, зауважив, що наведені правозахисниками проблеми є загальними і стосуються не лише активістів чи журналістів.

“За п’ять місяців в державі зареєстровано майже 308 тисяч кримінальних правопорушень, з них 142 тисячі закрито і 166 тисяч – розслідуються. В цих провадженнях і потерпілі, і заявники стикаються з тими самими проблемами, що й активісти. В середньому, на слідчого припадає 250 кримінальних проваджень, приділити кожному увагу фізично неможливо і з цього витікають подальші проблеми та скарги”, – зазначив він. Також Олег Пелепюк наголосив, що Офісом Генерального прокурора вживаються заходи для підвищення комунікації з громадським середовищем та зростання авторитету органів правопорядку.

“Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та даних слідчих головних управлінь національної поліції, в областях та м.Києві упродовж 2013-2021 років слідчими НПУ розпочато 238 кримінальних проваджень за фактами вчинення правопорушень щодо громадських активістів. В залишку без прийнятих рішень перебуває одне кримінальне провадження”, – відзвітувала Олена Гуріна, старша слідча в ОВС ГСУ НП України.

Захід відбувся в інформаційному агентстві Укрінформ. Переглянути запис пресконференції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=AgVFYpiOqHI

Річне дослідження з безпеки представників та представниць громадянського суспільства 2020-2021 за цим посиланням