Уразливе становище наркозалежних осіб є зручною обставиною для здобуття визнань у вчиненні злочину. Така теза знайшла своє підтвердження під час громадсько – парламентського розслідування порушень прав і свобод людини в діяльності Личаківського районного відділу ГУМВС України у Львівській області, що проводилося Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у взаємодії з громадськими активістами (в т.ч. членами Асоціації УМДПЛ).

Встановлено, що працівники Личаківського РВ «вибивали» зізнання у вчиненні злочину з гр. Р. шляхом ненадання йому замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), учасником якої Р. є вже кілька років. Варто зазначити, що позбавлення такої терапії призводить до неймовірних психічних та фізичних страждань (так званого «абстинентного синдрому»). З урахуванням практики Європейського суду з прав людини такі дії правоохоронців можуть кваліфікуватися не інакше як катування.

Перебуваючи вже в Ізоляторі тимчасового тримання Пустомитівського райвідділу міліції, намагаючись припинити знущання та отримати нарешті медичну допомогу, Р. проковтнув ложку. Це змусило нарешті правоохоронців викликати прокуратуру та швидку допомогу. Пізніше Р. отримав ЗПТ, але то був єдиний раз за майже 2 місяці несвободи.

Разом з тим, Р. було перервано антиретровірусну терапію (АРТ) та інші лікувальні заходи, пов’язані з підтримкою здоров’я. Все це створює загрозу життю Р. та може спровокувати невідворотні наслідки.

Незаконне затримання, несвоєчасне забезпечення права на захист, порушення низки процесуальних  норм, ненадання медичної допомоги та катування – все це попередні висновки у справі про порушення прав та свобод гр. Р з боку працівників Личаківського, Пустомитівського районних відділів міліції ГУМВС України у Львівській області та Львівського слідчого ізолятору.

Після опрацювання матеріалів, зібраних у ході провадження, узагальнення у вигляді акту реагування Уповноваженого ВРУ з прав людини буде скероване компетентним органам для подальшого реагування.

В якості підсумку можна нагадати, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує заборону катувань та пояснює, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню!