Олександр Федорук, керівник програми “Права людини за ґратами”, яку реалізує Асоціація УМДПЛ, розповідає на “Громадському” про рецидивну злочинність в Україні та “Закон Савченко”.

Джерело: HROMADSKE

«Закон Савченко» не впливає на рецидивну злочинність, оскільки вона є відображенням роботи із засудженими, рівень якої вкрай низький. Про це повідомив Громадському представник Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Олександр Федорук.

«Відпочатку концепція закону була така: умови утримування в слідчих ізоляторах жахливі. Люди почали подавати скарги у Євпропейський суд з прав людини, на державу накладали великі суми сатисфакції, і тому, як певну компенсаційну норму, вирішили застосувати такий закон про «день за два». Тобто, один день перебування в жахливих умовах дорівнює двом дням відбування покарання», — пояснив Федорук.

За його переконанням, «закон Савченко» був прийнятий через недофінансування пенітенціарної системи, яка потребує значних ресурсів.

«Тюремна система завжди фінансувалася за залишковим принципом. Тюремній системі надавали лише 43% від її потреб. А останні 3-4 роки на капітальні ремонти, побутові ремонти гроші взагалі не виділялись. Викручувались як могли. Тому вирішили таким чином», — зазначив Федорук.

Правозахисник заперечив взаємозв’язок «закону Савченко» із випадками рецидиву у тих, хто вийшов на свободу завдяки новій нормі.

«Рецедивна злочинність завжди існувала і буде існувати. Відсоток рецедивної злочинності — він в певній мірі є відображенням роботи, яка з ними проводиться. Проблема набагато глибша і дивитися на неї треба ширше. «Закон Савченко» не впливає на рівень злочинності, бо він і так достатньо високий», — підкреслив Федорук.