Пропозиції
до проекту Порядку функціонування системи фіксації правопорушень
у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі 

1. Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку, до складу Системи входить, зокрема, «автоматична система виявлення та фотозйомки або відеозапису подій, що містять ознаки правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за допомогою технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі (далі – автоматична система)».

Згідно з п. 2 Розділу ІІІ, до складу автоматичної системи входить мережа технічних засобів, які встановлюються безпосередньо на об’єктах вулично-дорожньої інфраструктури та забезпечують в автоматичному режимі виявлення та фотозйомку або відеозапис подій з ознаками правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розпізнавання номерних знаків транспортних засобів та передачу інформації про зафіксовані події каналами зв’язку до автоматизованої системи обробки даних Національної поліції.

Отже, засоби фіксування правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху можуть встановлюватися виключно на об’єктах вулично-дорожньої інфраструктури. І це є абсолютно вірним підходом.

Однак норми п. 4 Розділу ІІІ не відповідають вказаним загальним положенням.

Так, у п. 4 вказується, що технічні засоби можуть бути стаціонарними, рухомими, а також монтуватися/розміщуватися на борту службових транспортних засобів.

В той же час є очевидним, що транспортні засоби не є об’єктом вулично-дорожньої інфраструктури, а відтак фото та відео камери, які встановлені на таких авто, не можуть використовуватися з метою виконання завдань Системи щодо автоматичного фіксування порушень ПДР.

Крім того використання фото та відео камер, які встановлені на борту службових авто, суперечить самій ідеї автоматичної (тобто без безпосередньої участі людини) фіксації порушень з наступних причин.

По-перше, встановлення кожного технічного засобу на об’єктах вуличної інфраструктури, а також конкретні особливості фактичного розташування самого обладнання фіксації не є довільним, а обов’язково погоджується з органами Нацполіції. При цьому забезпечуються вимоги того, щоб авто фіксація відображала достовірну ситуацію на дорозі. В той же час фіксація подій камерою на авто поліцейських може бути будь-якою завгодно (вже зважаючи хоча б на можливі різні ракурси зйомки з авто), через що фіксування ділянки дороги може не відображати достовірну ситуацію або навіть свідомо викривлювати її на фото або відео.

Іншими словами, розміщення засобів автоматичної фіксації на борту службових транспортних засобів явно не відповідає головній вимозі до функціонування Системи, яка сформульована у п. 5 Розділу ІІІ, де вказано, що «Фактичні дані про події з ознаками правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, отримані з використанням технічних засобів, повинні бути достовірними і достатніми для визначення суті правопорушення та його правової оцінки».

По-друге, стаціонарні та рухомі технічні засоби фіксують правопорушення у безперервному автоматичному режимі. В той же час фіксування правопорушень камерою, яка буде встановлена на авто, може бути припинено внаслідок руху авто, а ракурс самої фіксації може змінюватися поліцейським на його розсуд без обмеження в кількості.

Відтак таке фіксування взагалі не можна відносити автоматичного, тому що воно постійно залежатиме як від розташування службового авто, так і від вільного розсуду поліцейського, який перебуває  в авто.

ПРОПОЗИЦІЯ: з пункту 4 розділу ІІІ виключити слова «мобільними – монтуються/розміщуються на борту службових транспортних засобів».

2. У п. 6 Розділу І вказано: «Інформування учасників дорожнього руху про місця встановлення стаціонарних технічних засобів здійснюється шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційному веб-сайті Національної поліції, у засобах масової інформації, а також шляхом установлення відповідних дорожніх знаків».

В той же час згідно з п. 4 Розділу ІІІ технічні засоби можуть бути як стаціонарними, так і рухомими (тобто які «монтуються/розміщуються на ділянках вулично-дорожньої мережі по зовнішньому периметру доріг і будівель та використовуються протягом обмеженого проміжку часу шляхом періодичної зміни місць їх встановлення»).

Отже, виходить так, що про встановлення рухомих технічних засобів Нацполіція не зобов’язана жодним чином повідомляти учасників дорожнього руху. Але це порушує права учасників дорожнього руху (адже для учасників дорожнього руху немає сутнісної різниці між стаціонарним та рухомим технічним засобом фіксації їх поведінки), а також прямо суперечить ч. 2 статті 40 Закону «Про Національну поліцію», в якій без всяких виключень чітко вказано: «Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці».

Отже, інформація для учасників дорожнього руху і про стаціонарні, і про рухомі технічні засоби фіксації правопорушень має бути розміщена на видному місці у вигляді, щонайменше, відповідного дорожнього знаку. Це відповідатиме вимогам захисту прав учасників дорожнього руху, а також приписам Закону України «Про Національну поліцію».

ПРОПОЗИЦІЯ: з пункту 6 розділу І виключити слово «стаціонарних».

Борис Малишев “Про відповідність стандартам прав людини нової моделі накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі” (опублікована 25.08.2016 року).

Головні тези викладені у коментарі на фейсбук-сторінці: