Катування у місцях несвободи — тема, яка періодично привертає до себе увагу суспільства. Люди, які утримуються у закладах, де їх перебування не залежить від них самих, а життя регламентоване (місцях несвободи), на жаль, можуть стати жертвами тортур, жорстокого або принизливого поводження.

Чому так стається? Що дозволяє одним людям катувати інших? І головне — як цьому запобігти? Саме із цими питаннями з 23 по 25 липня працювали учасники та учасниці другого тематичного блоку Освітнього Фесту прав людини 2019, який триває в Освітньому Домі прав людини, що під Черніговом.

Для участі у цьому блоці на Освітній Фест зібралися вмотивовані люди з різних міст України, поміж якими – монітори Національного превентивного механізму із запобігання катуванням (НПМ); юристи; психологи; громадські активісти, які працюють у сфері протидії катуванням; співробітники пенітенціарних установ; працівники поліції; журналісти.

Фахівці із моніторингу та протидії катуванням познайомили учасників та учасниць із викликами та гарантіями права на свободу та особисту недоторканність, ознайомили з тактиками протидії катуванням, і розповіли про успішні практики попередження та протидії катуванням у місцях несвободи. Детальніше про деякі із компонентів блоку:

Жвавий інтерес викликали презентації та вправи Олександра Гатіятулліна (голова громадської організації «Україна без тортур») та Сергія Перникози (правозахисник, координатор моніторингових кампаній Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, монітор Національного превентивного механізму). Сергій запропонував групову вправу: одній групі учасників — спробувати зрозуміти, чим керуються люди, які застосовують катування до інших, і розібрати аргументи тих, хто вважають тортури “іноді прийнятними”, тоді як іншій — вибудувати аргументацію правозахисної позиції про неприпустимість катувань у будь-якій ситуації. Також Сергій та Олександр, на прикладі реальних ситуацій, проаналізували успішні практики протидії катуванням у місцях несвободи.

Координаторка проектів Центру прав людини ZMINA Маргарита Тарасова представила
тему: “Роль адвокації у сфері попередження та протидії катуванням в місцях несвободи”.Маргарита, разом із колегами, допомагає розбудовувати Національний превентивний механізм із запобігання катуванням (НПМ), і працює над застосуванням в Україні міжнародних стандартів фіксації та розслідування катувань. Учасники та учасниці цієї сесії дізналися про те, що натепер, на практиці, найдієвішим способом протидії тортурам у місцях несвободи є моніторингові візити представників НПМ.

Особливу зацікавленість викликав виїзний відкритий захід у Чернігові, який відбувався в Академії Державної пенітенціарної служби України під проводом досвідченого фахівця із цієї теми Олександра Федорука, керівника пенітенціарного напрямку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та монітора Національного превентивного механізму. Олександр наголосив, що участь громадськості у моніторингу та попередженні катувань є надзвичайно важливою, передовсім — коли мова йде про моніторингові візити до місць несвободи. Тож під час цього заходу учасники/ці та гості фестивалю дізналися, що таке громадський моніторинг, якими є його основні завдання і принципи, і ознайомилися із особливостями візитів громадськості до пенітенціарних установ та збору інформації під час таких візитів.

Під іншим кутом тему протидії катуванням було подано під час майстер‐класу з репортажної та жанрової фотографії від творчої студії Real Stories Production: адже правозахисник, озброєний навичками фотографа, має змогу привернути увагу суспільства до найболючіших тем. Виразні візуальні образи допомагають громадським активістам винести на широкий загал проблематику, пов’язану із дотриманням прав людини.

Результатом роботи учасниць/ків стали освітні проекти у сфері протидії катуванням: адже освіта є цінним важелем попередження катувань у місцях несвободи.

Як і під час інших блоків Освітнього Фесту, учасники/ці цього блоку мали змогу брати участь в інших активностях: від ранкових занять із йоги та розпису еко-торбинок — до переглядів та обговорень документального кіно із прав людини. Правозахисні дискусії не припинялися і під час вечірніх факультативних обговорень.