В сучасних умовах лише Державне бюро розслідувань може ефективно розслідувати катування та інші злочини, що їх супроводжують, адже тільки він відповідає вимогам компетентності та незалежності від об’єктів розслідування. Таку думку висловили правозахисники на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі. 

Рівно рік тому, відповідно до Кримінального процесуального кодексу, Державне бюро розслідувань (ДБР) мало перебрати на себе розслідування злочинів високопосадовців та правоохоронців. Однак цей орган навіть не набрав керівників управлінь. Це означає, що злочини топ-службовців продовжують розслідувати структури, що не зацікавлені в такому розслідуванні. Серед них і катування.

Юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін наголошує, що історія про незалежний орган розслідування випадків катувань і неналежного поводження почалась ще із прийняттям Конституції України, у перехідних положеннях якої чітко вказано, що прокуратура має втратити функцію досудового розслідування.

“Тобто щоб в сусідніх кабінетах не сидів слідчий прокуратури, що розслідує катування, та прокурор, що наглядає за дотриманням прав людини в цьому провадженні. Але сьогодні органи прокуратури в гібридному режимі продовжують розслідувати катування, очікуючи на запуск нового органу. На жаль, розслідують неефективно, про що неодноразово зазначали і міжнародні експерти, і Європейський суд з прав людини”, – підкреслює Крапивін.

Новостворене бюро мало би почати розслідувати катування, відповідно до міжнародних стандартів. При цьому, на думку юриста, експерта Асоціації УМДПЛ, виконавчого директора ГО “Правозахисна Ініціатива” Михайла Каменєва, запуск органу сильно затягнувся, в тому числі через міжособистісні конфлікти. І зараз немає особливої надії на те, що орган зможе запрацювати найближчим часом.

“Запуск ДБР не просто спізнився на рік, а на багато років. Фактично до бюро перейшли слідчі функції прокуратури. Дата запуску ДБР за останній рік переносилась декілька разів, а створення бюро і добір персоналу супроводжується гучними скандалами і війною компроматів. Навіть якщо слідчі ДБР почнуть роботу, досі не вирішено низку проблем на законодавчому рівні. Відповідний законопроект очікує другого читання, але навіть орієнтовна дата його розгляду невідома з огляду на конфлікт Директора ДБР Романа Труби з членами профільного парламентського Комітету. Немає особливої надії на те, що ДБР почне ефективно працювати найближчим часом”, – наголошує він.

Правники зауважують, що ДБР може змінити ситуацію із неефективним розслідуванням катувань, яка існує до цього часу. Водночас вже зараз можна констатувати, що є проблеми, які можуть стати на заваді: по-перше, широка підслідність, адже ДБР розслідує всі злочини правоохоронців, суддів, чиновників, зокрема і крадіжки, тілесні ушкодження, ДТП з постраждалими.

Верховна Рада могла би звузити підслідність бюро до службових злочинів, але депутати вже довгий час не можуть ухвалити хоча б мінімальні зміни до законодавства. По-друге, в умовах широкої підслідності 1500 штатних співробітників бюро у 7 територіальних управліннях навряд чи зможуть ефективно розслідувати випадки катувань по всій країні. Окрім цього, в Україні немає методики ефективного документування та розслідування випадків катувань, що відповідала би Стамбульському протоколу та іншим міжнародним стандартам. І саме ДБР мало би почати формувати.

Відеозапис прес-брифінгу доступний за посиланням. Для англомовної аудиторії відео також можна переглянути тут.

Нагадаємо, раніше Асоціація УМДПЛ та StateWatch, Автомайдан, Центр політико-правових реформ підписали Меморандум про співпрацю у фокусі незалежного і повноцінного запуску ДБР. Детальніше про це читайте у блозі на “Українській правді”.

За матеріалами сайту Центру інформації про права людини