На цьому наголосили правозахисники під час круглого столу у Рівному. Разом із представниками міського відділу поліції активісти обговорили роль поліції та органів місцевого самоврядування у забезпеченні свободи мирних зібрань.

Приводом для обговорення стало затримання 25 травня 16-річної Дарини Коцюруби. Цей випадок показав системні проблеми в поліції та дає підстави підозрювати поліцію в упередженості.

«Поліція повинна зберігати політичний нейтралітет та протидіяти будь-якому тиску, який впливає на незалежне прийняття рішень. Довіра населення до поліції прямо корелюється із тим, чи втручається влада в процес прийняття рішень правоохоронців щодо учасників зібрань», — прокоментувала Любов Галан, координаторка групи громадського спостереження «ОЗОН».

«Одним із поштовхів для незаконного затримання є використання поліцією радянської статті 185-1 КУпАП “порушення порядку проведення мітингів”, якого в Україні насправді не існує. Європейський суд з прав людини двічі приймав рішення, що ця стаття є порушенням статті 7 Конвенції про права людини (Ніякого покарання без закону)», — наголосила Ганна Рожкова, координаторка проектів Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.

На круглому столі були присутні 2 представника управління превентивною діяльністю міського відділу поліції. Заступник начальника Рівненського відділу поліції, підполковник Іван Теліга повідомив, що зараз триває внутрішнє розслідування. Він додав, що краще вчитися на чужих помилках, але вони все ж зараз, на жаль, вчаться на своїх. Також представник поліції наполягав, що Дарину було не затримано, а запрошено на розмову у відділення поліції.

Проблематика, яка зараз залишається в поліції є незаконні «тіньові затримання». Людину затримують у відділку на час довший, ніж передбачений законом, фіксуючи дату затримання пізніше, ніж була фактично.

Аналітик Центру прав людини ZMINA В’ячеслав Ліхачов зробив акцент на оцінці інциденту в Рівному у контексті перешкоджання реалізації громадянських свобод і здійснення тиску на громадських активістів. Він також підкреслив важливість забезпечення свободи мирних зібрань в Україні, адже Майдан у Києві в 2013 році став Революцією Гідності саме після розгону студентського мітингу.

Репресивні заходи із сторони поліції, заборона фото- та відеозйомки поліцейських. Хамство і залякування неповнолітніх. Це все тривожні сигнали для свободи мирних зібрань.

«Перш за все, ми наполягаємо, що поліція має захищати мирні зібрання, а не перешкоджати їм. Риторика щодо “санкціонованих” зібрань, в принципі, не припустима. Ми не Росія і не Білорусь. У нас повідомчий характер зібрань, а не дозвільний. Тому ми сподіваємось, що поліція зробить правильні висновки, проведе належну службову підготовку працівників та вірно служитиме українському народу!», — доповнив Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМПДЛ.

Рекомендацїї круглого столу: bit.ly/2IvbtUG 

За додатковою інформацією прохання звертатися за телефоном: 098 6763514, Марія

Захід організований Асоціацією УМДПЛ та мережею колективної безпеки «ЗахисТИ». Приміщення надане простором INFOHUB.

Довідково

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) — неурядова правозахисна організація, що здійснює системний всеукраїнський моніторинг дотримання прав людини та основоположних свобод у діяльності правоохоронних органів.

Мережа колективної безпеки «ЗахисТИ» — це платформа запобігання і реакції щодо нападів та утисків активістів, створена за ініціативою Громадської організації Рух «Визволення». Метою діяльності є превентивний захист активістів ДО, а не після нападів.