Член Асоціації УМДПЛ та член правління Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов подав апеляційну скаргу на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 14 листопада 2016 року, якою єдина на сьогоднішній день суддя даного суду визнала у діях правозахисника та юриста Максима Корнієнка адмінпорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, та обрала для нього максимальне покарання – адміністративний арешт на строк 15 діб.

До Максима звернулися двоє братів-ромів з Вовчанська – 2 роки тому вони побилися, і щодо одного з них відкрили кримінальне провадження. Тепер же брати помирилися та просили закрити справу, а для того, щоб суддя погодилася з їх аргументами, їм потрібна була юридична допомога, через те Корнієнко і відправився до райцентру.

Під час засідання Максим почав знімати те, що відбувається, на камеру, що викликало гнів судді Ірини Уханьової. Вона викликала співробітників поліції, останні вивели юриста, запропонували йому пройти до поліцейського відділу, не пред’явивши при цьому жодних звинувачень, і після того, як він відмовився, все-таки доставили його до райвідділу, де склали протокол про «злісну непокору законному розпорядженні поліцейського».

Оскільки наразі весь Вовчанський райсуд складається з однієї судді, та ж сама Ірина Уханьова оперативно розглянула складений поліцейськими адмінпротокол і визначила Корнієнкові максимальне покарання за ст. 185 КУпАП – 15 діб адмінарешту. При чому, в постанові правозахиснику за провину ставиться саме відмова пройти до Вовчанського районного відділу поліції – і нічого більше!

На якій підставі Корнієнко було пред’явлено настільки серйозне звинувачення, в Нацполіціі не пояснюють. Кажуть, що ведеться службова перевірка.

А тим часом колега і товариш Максима – адвокат і правозахисник Роман Лихачов – подав апеляційну скаргу на зухвалу постанову Вовчанського райсуду. Лихачов вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною, а використання поліцією 185 статті КУпАП у даному випадку – абсолютно безпідставним та репресивним діянням.

Нагадаємо, ст. 11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (гласність і відкритість судового процесу) гарантує: «Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду». Щоправда, з обмовкою: «але з урахуванням обмежень, установлених законом». Такими обмеженнями є виписані у відповідних процесуальних кодексах вимоги щодо узгодження цього питання з іншими учасниками судового процесу. Враховуючи, що обидва брати-роми напевно не заперечували проти дій Максима, виходить, що заборона на відеозапис з боку пані Уханьової була щонайменше неправомірною.

Юрій Чумак