Громадянське суспільство України залишається незахищеним від тиску та переслідувань. 

На цьому наголосили автори моніторингового звіту по документуванню нападів на активістів, правозахисників та журналістів.

“В Україні зберігається тенденція тиску на громадських активістів. За червень-вересень 2020 року ми зафіксували 21 випадок, коли активістам перешкоджали у їх діяльності або намагались залякати. При цьому, органи правопорядку не здійснюють превентивних заходів, а починають діяльність тільки після того, як напад вже відбувся”, — розповіла заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ Ганна Рожкова

Найбільше випадків було зафіксовано у Києві та Одесі. Більшість кейсів не стосувались тиску з боку правоохоронних органів. Як правило, активісти стикаються з такими формами тиску, як пошкодження майна, погрози, фізичні напади, цькування в інтернеті та дискредитаційні кампанії. Відтак, за період у три місяці відбулось 3 підпали автівок та 1 підпал будинку.

Щодо тиску з боку поліції, частіше за все громадянське суспільство стикалось з випадками перешкоджання проведенню мирних зібрань та бездіяльністю правоохоронних органів.
Крім того, законодавчий захист журналістів не є досконалим, а в питаннях захисту активістів – він практично відсутній.

“Звісно, прогалини у законодавстві є, як наприклад, неконкретизоване поняття “забезпечення безпеки” учасників кримінального провадження в КПК чи відсутності спеціалізованої Служби захисту як центрального виконавчого органу. Але жодні удосконалення законодавства не дадуть результату, допоки на практиці правоохоронні органи не перестануть обслуговувати інтереси криміналу. І допоки кожен слідчий не розумітиме, що активізм та правозахисна діяльність є додатковим аргументом для особливої уваги до розслідування та захисту учасників провадження”, — наголошує Ольга Решитилова, менеджерка проектів УГСПЛ.

У переважній кількості випадків постраждалі говорять про власне незадоволення рівнем ефективності розслідування та про необхідність постійно мотивувати слідчих шляхом заяв, запитів та тиском з боку громадянського суспільства. Як мінімум одна журналістка подала скаргу в ДБР на неефективне розслідування її справи.

“Швидкість розслідування поліцією нападів на активістів прямо залежить від суспільного резонансу. Якщо є увага медіа та громадських організацій – розслідування хоч якось просувається. Якщо такого резонансу немає – шанси що справа буде розслідувана, на жаль, мінімальні”, — відзначає Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ

Проблема нападів на активістів/-ок є системною і потребує максимальної реакції всіх гілок влади, суспільства та міжнародної спільноти.  Але особливо на це мають звернути увагу насамперед органи правопорядку: Офіс генерального прокурора, Національна поліція, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, на які в залежності від підслідності покладається обов’язок проведення повного, своєчасного та всебічного розслідування цих злочинів. Мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності не тільки виконавці, але й замовники/-ці цих злочинів.

А поки вагомого підвищення ефективності розслідувань та зниження рівня небезпеки для громадянського суспільства в Україні не спостерігається, правозахисна спільнота продовжує документувати, здійснювати громадський контроль за органами правопорядку, адвокувати та створювати всебічні проекти для покращення ситуації з безпекою активістів в країні. «Більше ніж пів року 250 експертів зі 150 організацій громадянського суспільства напрацьовували майбутній дороговказ — Карту правових реформ для громадянського суспільства, який містить перелік проблем та комплекс можливих рішень, з якими такі організації повсякденно зіштовхуються у своїй роботі. Останнім часом спостерігається хвиля нападів, утисків (переслідувань) на громадських активістів та правозахисників. Карта правових реформ, серед іншого, пропонує дієві шляхи розв’язання цих проблем. Наразі, формується Коаліція організацій громадянського суспільства, яка стане майданчиком об’єднання громадського сектору заради впровадження тих позитивних змін, які пропонуються в Карті”, — розповідає Діана Наливанна, юристка Центру демократії та верховенства права.

Організували захід автори звіту  – члени Асоціації УМДПЛ разом із зацікавленими у темі організаціями: Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр демократії та верховенства права.

Презентація відбулась за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Зі звітом можна ознайомитись за посиланням: http://umdpl.info/library/monitoryngovyj-zvit-shhodo-peresliduvannya-aktyvistiv-ok-pravozahysnykiv-ts-ta-zhurnalistiv-v-ukrayini-lypen-veresen-2020-roku/?fbclid=IwAR3JMUZZbCslfTQZ8d6dy_ReJEoR9RrhLKi562UAyc9x7upWQozhRcomd-8