На початку червня експерт Михайло Каменєв та аналітик Степан Золотар відвідали Житомир та Вінницю з ознайомчими візитами в рамках проекту «Напрацювання нормативно-правових актів для використання систем відеоспостереження для охорони громадського порядку».

На фото — Ситуаційний центр Вінницької міської ради, фото Степана Золотаря

Представники Асоціації 3 червня у Житомирі завітали до міської ради, КП «Міський інформаційний центр», Головного управління Національної поліції, міського відділу поліції та Управління патрульної поліції в Житомирській області. З органами поліції та місцевого самоврядування юристи обговорили особливості функціонування систем відеоспостереження у їхніх містах, успіхи у забезпеченні громадського порядку тощо, а також про виклики, що постають перед ними під час використання таких систем.

Із Климчуком Олександром Володимировичем, директором КП «Міський інформаційний центр» Житомирської міської ради

У Вінниці 7 червня фахівці поспілкувались з директором Департаменту інформаційних технологій міської ради та представником Управління патрульної поліції у Вінницькій області, а також відвідали Ситуаційний центр, що розташований у приміщенні міської ради, і у якому постійно перебувають представники Муніципальної варти, патрульної поліції, держслужби з надзвичайних ситуацій.

За результатами візитів представники Асоціації відзначають, що у містах різні підходи щодо організації як самої системи відеоспостереження, так і її використання органами місцевого самоврядування, поліцією, СБУ, Національною гвардією та комунальними підприємствами. В обох містах муніципальні системи відеоспостереження використовуються не тільки для цілей органів правопорядку, а й для задоволення потреб комунальних служб — планування транспортних потоків, контроль за системами освітлення, оперативне реагування на надзвичайні ситуації тощо.

Із Самарухою Василем Дмитровичем, заступником командира батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області

В ході обговорень було виявлено кращі практики, а також виклики, які стоять перед органами, які впроваджують такі системи. Так, було відзначено потенційну проблему складності подальшої інтеграції систем на національному рівні, вирішити яку можна тільки шляхом прийняття централізованих рішень. Також, співрозмовники Асоціації визнають загрозу для недоторканності приватного життя, яка може виникнути у випадку несанкціонованого доступу до систем або відеозаписів.

«Житомир та Вінниця — приклади міст, де вже існують сотні камер відеоспостереження, що відрізняють одна від одної за масштабами в 2-3 рази, але є ключова річ, що їх обнує. Обидва міста обрали схожу модель управління — системи будує місцева влада і залишає в своєму управлінні та, зрештою, тільки надає дані органам правопорядку, — коментує експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв. — Водночас, ми відносимо ці міста до категорії міст з системами середнього масштабу. В подальшому, плануємо відвідати міста і селища з кількома десятками камер та великі населені пункти з тисячами камер. Крім того, хочемо дослідити, як працюють інші способи створення й управління системами відеоспостереження, де контроль здійснюють органи правопорядку або взагалі приватні особи».

Зазначимо, що у рамках проекту також планується відвідати ще низку міст України для вивчення кращих практик управління системами відеоспостереження на місцях та виявлення проблем, що постають під час їхнього створення та функціонування, зокрема у сфері захисту права на приватність.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Напрацювання нормативно-правових актів для використання систем відеоспостереження для охорони громадського порядку. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».