Поліцейські не знають, що таке стигма. Про це кажуть тренери, які працювали із працівниками поліції протягом кількох місяців проекту, покликаного знизити рівень стигми та дискримінації стосовно секс-працівників із боку представників правоохоронних органів. І хоча цей термін для працівників поліції все ще в новинку, на підсумковому круглому столі проекту 26 грудня і представники поліції, і тренери, і директорка БО «Легалайф-Україна» Наталя Ісаєва говорили про результати таких тренінгів, обмінювалися досвідом та намагалися знайти точки дотику, як продовжувати цей діалог надалі.

За три місяці реалізації проекту було проведено 106 навчальних занять у 19 обласних центрах України. У результаті навчання пройшли понад 1150 поліцейських, наводить статистичні дані координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза.

Чому потрібні такі тренінги та які права секс-працівників порушуються? Вони потрібні, за словами Н. Ісаєвої, бо права секс-працівників (найчастіше жінок) часто порушуються, в т.ч. і з боку поліцейських.

Погрози, шантаж, психологічний тиск, приниження, вимагання грошей, фізичне насильство (побиття, зґвалтування), незаконне затримання та примус до надання сексуальних послуг, такий перелік порушенням прав секс-працівників наводить пані Ісаєва. Крім того, є низка випадків, коли представники поліції складали протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності законних підстав («для статистики») та мали місце навіть схиляння до надання безкоштовного задоволення сексуальних потреб. При цьому, звернення до поліції секс-працівниць із заявами про зґвалтування чи грабіж нічим не закінчувалися. Додайте сюди ще й порушення прав на приватність та на медичну допомогу, констатує директорка БО «Легалайф-Україна». Втім, додає, що відсутність толерантності можна вирішити, якщо діяти в рамках закону.

Як відбувалися тренінги та про досвід тренерів. На таких заходах тренери, як правило, застосовували інтерактивну методику: вступна теоретична частина та практична — у вигляді практичних ситуацій, із якими потенційно стикаються чи могли б стикатися у своїй роботі поліцейські. І такий формат подачі матеріалу сподобався поліцейським, розповідає тренерка Ольга Осередчук (м. Хмельницький). Усього по Хмельницькій області було проведено 10 тренінгів: чотири — у патрульній поліції, п’ять — по м. Хмельницькому і один тренінг — для поліцейських м. Кам’янця-Подільського. «В принципі, проблем щодо організації у нас не виникало: як патрульна поліція, так і поліція області сприйняла пропозиції про такі тренінги дуже позитивно. Ми узгодили всі дати і провели тренінги. Якщо ж говорити про те, як тему сприймали самі поліцейські, то патрульні поліцейські були більш обізнані у тематиці теоретичної частини (верховенство права, дискримінація та ін.), а поліцейські райвідділів трохи мали із цим проблеми. Із практичними завданнями, в цілому, ж проблем не виникало, але були окремі дискусійні моменти. До прикладу, близько 30% поліцейських щодо практичної ситуації про незаконне затримання секс-працівниці були дуже категоричні у тому, що взагалі такого не може бути (бо як це незаконне затримання, чи може це некоректно поставлена задача тощо). І що цікаво: вони моделювали ситуацію, що це не поліція їх затримує, а простий перехожий на вулиці. Ще один приклад по ситуації, де секс-працівницю побив клієнт і забрав гроші (що має робити вона та поліція). Були випадки, коли поліцейські казали, що спочатку треба оформити дівчину, а вже потім викликати швидку та ін. Це трохи здивувало, бо спочатку про толерантність, але на практиці, як виявляється, вони діють і так», — розповідає про свій досвід таких тренінгів О.Оселедчук. В цілому, підсумовує тренерка, досвід такої комунікації був позитивним: окремі поліцейські дякувати та казали, що дізналися нове по поняттях, було цікаво вирішувати задачі та брати участь у дискусіях: сподобався сам формат (бо, як правило, у них проходять лекції із надиктовкою в зошити), а тут була можливість поспілкуватися та почути думки колег.

Втім, це стигма не тільки із боку поліцейських, а більше самого суспільства (а є ще і страх за свою роботу), переконує один із київських поліцейських, присутніх на підсумковому круглому столі. Тобто ще є над чим працювати, підсумовують учасники заходу 26 грудня. Толерантність потребує зусиль.

Більше матеріалів по темі шукайте у Facebook за хештегом #Стоп_стигмі_та_дискримінації.

Нагадаємо, протягом листопада-грудня 2018 року в рамках проекту «Подолання стигми та дискримінації стосовно секс-працівників з боку представників правоохоронних органів на національному та регіональному рівнях», що впроваджується БО «Легалайф-Україна» у співпраці з Асоціацією УМДПЛ та при фінансовій підтримці «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», в українських регіонах проходили тренінги про подолання стигми та дискримінації щодо секс-працівників.

Текст підготовлено в рамках проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я» за фінансування Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Читайте також:

Подолання упередження до секс-працівників — перший крок уникнення їхньої стигматизації

Секс-робота очима поліцейських: із досвіду тренерки