7 липня 2016 року у MediaHub презентували документальну стрічку «Білий танець», яка присвячена долям та проблемам працівниць комерційного сексу.

“Білий танець” — фільм, що висвітлює секс-роботу, як явище із широкою гамою супутньої проблематики. Реальні героїні, відверті історії, непрості долі…

Після перегляду відбулось обговорення фільму за участі режисера Ксенії Кравцової, головної героїні Олени, керівника ВБО «Легалайф-Україна» Наталії Ісаєвої та експерта групи “Поліція під контролем” Євгена Крапивіна.

Відкрив дискусію — Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації УМДПЛ.

Учасники обговорення окреслили основні проблеми, з якими доводиться стикатися секс-працівницям у житті. Дискусія виявилась жвавою та цікавою. Було багато питань від гостей та журналістів. Режисер стрічки Ксенія Кравцова розповіла про власне бачення фільму. Також участь у обговоренні взяли і героїні фільму.

Ксенія Кравцова, режисер стрічки:

“Цей фільм в першу чергу про жінок. Про їхні долі. У моїх героїнь непроста, дуже небезпечна професія. Мене зацікавило, як вони потрапляють туди? Чи легко облишити цю професію? Як все відбувається? Які радощі в них, які проблеми? Врешті — хто вони? Я собі ставила дуже багато питань перед та під час зйомки. Було надзвичайно цікаво спілкуватися з дівчатами. Ми звикли до штампів, що повія — така собі нафарбована білявка на високих підборах. Звичайно, бувають і підбори, і білявки, але я побачила справжніх жінок, які через усі труднощі пронесли своє «я». Хтось вже покинув цю професію, а хтось — ще досі цим займається”.

Під час обговорення підіймались також проблеми, з якими героїні стикаються на своєму шляху, причини, які штовхають їх заробляти на життя у такий спосіб.

Олена, героїня фільму:

“Я пройшла цей шлях. Колись, коли я залишилася одна з маленькою дитиною на руках, мама тяжко хворіла… Я не знайшла іншого виходу. Я шукала чоловіків через інтернет, спочатку просто мріяла завести заможного коханця. Так, потроху “цей” заробіток став основним. Мені вдалося вийти з цієї професії. Але залишилось відчуття, що тим дівчатам, які ще працюють, стане в нагоді мій досвід, моє розуміння ситуації. Зараз я працюю ВБО «Легалайф-Україна», допомагаю дівчатам – секс-працівницям. Коли – порадою, коли – спільною боротьбою”.

Про неоднозначне ставлення суспільства до професії, стигму, а також складні взаємовідносини секс-працівниць із представниками правоохоронних органів говорили правозахисники. Часто поліцейські перетворюють працівниць комерційного сексу у свій тіньовий бізнес, виступають у ролі сутенерів та застосовують фізичне насильство і приниження.

Наталія Ісаєва, керівник ВБО “Легалайф-Україна”

“У цій професії є різні категорії жінок. Є ті, що обрали свій шлях свідомо. Їм потрібно, щоб держава визнала їхню працю роботою, щоб були соціальні гарантії, пенсійне забезпечення. Вони готові сплачувати податки. Проте більшість жінок потрапляють в індустрію вимушено. І тут держава замість підтримки лише погіршує їхні долі, наприклад, скасовує допомогу на виховання та по догляду за дитиною або підвищує комунальну платню. Ці жінки мають якось виживати… Стоячи на дорозі, вони не захищені та стають жертвами насильства як з боку клієнтів, так і з боку правоохоронців, в них значно вищий ризик втратити своє здоров’я. Таким жінкам допомагає наша установа. Багато стикаємося з тим, що саме держава, зокрема правоохоронці, порушують права цих жінок, саме вони більше всіх спричиняють насильство у різних його проявах, а саме: використовують для задоволення своїх сексуальних бажань на так званих «суботніках», застосовують фізичні та психологічні методи впливу, залякують та шантажують розголосом інформації про те чим вони займаються — бо жінки побоюються що це може мати наслідки: їхні родичі, знайомі та друзі відстороняться від них. З боку суспільства існує велика стигма та дискримінація по відношенню до цієї вразливої групи”.

Євген Крапивін, експерт групи “Поліція під контролем”:

“В Україні вже багато років відсутня належна правова політика щодо такого соціального явища як проституція. З одного боку, ми визнаємо, що воно існувало і буде існувати, з іншого – намагаємось пеналізувати його та боротися з ним. Саме поліція має боротися із таким явищем, однак, навіть офіційна статистика говорить про зворотнє: кількість адміністративних протоколів за цією статтею регулярно низька, адже довести наявність складу такого адміністративного правопорушення зазвичай важко. Це ідеальний варіант, якщо особу застануть “на гарячому”, в іншому разі виникає багато питань для доказування. Понад того, навіть та адмінпрактика за статтею 181-1 “Заняття проституцією” КУпАП, що наявна у відділах поліції, здебільшого є гонитвою за показниками – “палицями”, а не реальною боротьбою з ним. Тобто поліція просто закриває показники та створює видимість боротьби з проституцією. Але така боротьба була б неефективною, навіть якщо б вони дотримувалися законодавства. Тут проблема глибша, адже дієвий юридичний механізм притягнення до відповідальності за заняття проституцією відсутній, а необхідність пеналізації цього явища взагалі ставиться багатьма під сумнів. Така ситуація є неприпустимою у правовій державі, необхідно або боротися за допомогою належних юридичний конструкцій, що передбачають відповідальність, або, легалізувати, а отже й депеналізувати діяльність працівниць комерційного сексу. Третього виходу немає”.

За неофіційними даними лише в Києві працює близько 30 тисяч працівниць комерційного сексу. В Україні комерційний секс іде пліч-о-пліч з насильством, стигмою та дискримінацією, торгівлею людьми, експлуатацією неповнолітніх, поширенням ВІЛ та СНІД, захворювань, що передаються статевими шляхом. На сьогодні в нашій країні не існує жодних механізмів, окрім караючих, які б конструктивно та дійсно ефективно вплинули на цю ситуацію — підсумували учасники дискусії.

Документальний фільм “Білий танець” демонструватиметься на різних кінофестивалях, зокрема і зарубіжних. Згодом — буде у загальному доступі.

Фільм «Білий танець» виготовлено студією Real Stories Production за підтримки Асоціації УМДПЛ.

Організатор заходу — Асоціація УМДПЛ за фінансової підтримки FOSI- Budapest.

Окрема подяка за співпрацю – ВБО «Легалайф-Україна».

Підготувала Тетяна Гончарук