Зміни до чинного закону «Про удосконалення порядку встановлення адміністративного нагляду» покликані удосконалити ще радянську практику адміністративного нагляду та, серед іншого, запровадити критерії встановлення адміністративного нагляду для осіб, засуджених за злочини, що пов’язані з обігом наркотиків.

Про потребу прийняття однойменного законопроекту говорили вчора, 4 жовтня на ХХІІІ засіданні робочої групи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності парламенту та Міністерства юстиції щодо реформування пенітенціарної системи. Участь у засіданні робочої групи взяв експерт, керівник пенітенціарного напряму Асоціації УМДПЛ Олександр Федорук.

Старий закон було прийнято у 1994 р., а сам інститут адміністративного нагляду має ще радянське коріння, наголошують автори законопроекту: «В закон шість разів вносили зміни, однак й досі адміністративний нагляд перенасичений радянськими рудиментарними підходами до роботи з засудженими та звільненими». Текст законопроекту, йдеться у документі, підготовлений з метою удосконалення тексту чинного закону, виключення випадків дискримінації засуджених за певними статтями та зменшення упередженості при визначенні осіб, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд, шлях уточнення формулювань переліку осіб, яким може встановлюватись адміністративний нагляд.

Практично документом передбачається внести зміни до Закону «Про удосконалення порядку встановлення адміністративного нагляду» і передбачити, що нагляд можуть встановлювати до осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, за умови, що вони мають високий ризик вчинення нового кримінального правопорушення, при цьому закріпивши необхідність визначення конкретної методики встановлення рівня ризику. Крім того, також запропоновано запровадити критерії встановлення адміністративного нагляду для осіб, засуджених за злочини, що пов’язані з обігом наркотиків.

«Беручи до уваги медичний аспект проблеми, виправити переважну більшість наркологічних хворих, які вчинили злочин, і запобігти вчиненню ними нових злочинів шляхом впливу лише на їхню інтелектуальну та моральну сферу – досить складно або ж взагалі неможливо. Тому досягнення мети покарання щодо цієї категорії засуджених слід розглядати у контексті поєднання призначеного покарання і надання наркологічної допомоги», – наголошується у пояснювальній записці до законопроекта.

Таким чином, автори законопроекту впевнені, що у перспективі реалізація закону сприятиме удосконаленню порядку виконання кримінального покарання у позбавлення волі, стимулювання засуджених приймати участь у проходженні реабілітаційних та інших спеціальних програм лікування наркозалежності, підвищення рівня визначеності механізму встановлення адміністративного нагляду за особами, які засуджені за тяжкі, особливо тяжкі злочини, а тим самим сприятиме підвищенню ефективності нагляду. Текст чинного закону можна переглянути на сайті Верховної Ради України.

Серед інших питань, які обговорювалися на засіданні робочої групи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції щодо реформування пенітенціарної системи, були також і результати анкетування щодо доцільності збільшення верхньої межі покарання у виді позбавлення волі на певний строк та ін. Зокрема, на запитання, чи достатньо прийнятною є встановлена Кримінальний кодексом України максимальна межа позбавлення волі на певний строк у 15 років. Результати анкетування.