Реформа поліції — одна з найбільш актуальних тем, яка активно обговорюється українцями. У патрульну поліцію прийшли нові люди. Долю ж старих міліціонерів вирішують спеціально створені атестаційні комісії. Їхнє завдання — переатестація колишніх міліціонерів, які виявили бажання і надалі працювати у правоохоронних органах.

Першими завершили свою роботу атестаційні комісії в Києві та області. Громадськість в очікуванні офіційних результатів. Тим часом експерти, правозахисники, ЗМІ дають різні оцінки тому, наскільки якісно та неупереджено проходила переатестація. Ми поцікавились, а що ж думають самі колишні міліціонери про те, як проходила для них переатестація?

Які питання ставила Комісія? Чи не думаєте Ви, що вона ставилась упереджено до міліціонерів?

“Члени Комісії спілкувались зі мною коректно, поводились ввічливо. Якогось упередженого ставлення я не відчув. Ставили питання по суті, стосовно моєї професійної діяльності, особистих питань не задавали. Я хвилювався, але для мене ця співбесіда пройшла швидко і легко” — П., патрульний, стаж роботи 10 років.

“Поки що я не маю особливих нарікань, але гадаю, що цю переатестацію можна було і не проводити. Зараз очікую своєї черги. Попередньо писав тест, сьогодні прийшов на співбесіду. Для мене вся ця переатестація додатковий стрес, бо я переживаю, чи буде в мене робота завтра чи я залишусь без неї” — К., дільничний інспектор, стаж роботи 15 років.

“Наскільки правомірна переатестація, сам її факт — думаю, що на це питання краще дадуть відповідь експерти та правознавці. А от які будуть реальні результати переатестації — покаже час. На жаль, члени Комісії керуються «закритим переліком професій правоохоронців», які точно не пройдуть переатестацію. І тут ніхто не дивиться на конкретну людину, тобі зразу ставлять клеймо, бо ти працював, скажімо, у слідстві. Роблячи так, атестаційні комісії перетягують на себе функцію суддів — одних вони засуджують, а інших — виправдовують. А так не має бути” — Є., слідчий, стаж роботи 25 років.

“До переатестації я ставлюсь нормально. Мені нічого боятися, бо я рядовий міліціонер. Гадаю, що я пройду співбесіду легко і залишусь й наділі тут працювати. Реформа більше стосується керівництва — їм є чого хвилюватися, а простим міліціонерам це не страшно” — О., рядовий міліціонер, стаж роботи 15 років.

“Переатестацію я не пройшла. Сьогодні прийшла, щоб подати на апеляцію. Члени Комісії поводились при спілкуванні зі мною зверхньо, з неповагою, з позиції «Ваша доля вирішена, щоб Ви не говорили». Члени Комісії не мають юридичної освіти. Незважаючи на те, що час співбесіди призначається, в коридорах доводиться чекати 20-30 хвилин своєї черги” — К., слідчий, стаж роботи 9 років.

 

На Вашу думку, реформа правоохоронних органів проходить правильно? Що потрібно було зробити інакше?

“Я працюю в органах досудового розслідування. Для нас ця реформа нічого не змінює на краще. І для нас це формальна переатестація. Заробітну плату ніхто не підвищує. Те, що мені досить часто доводиться затримуватись на роботі і працювати до дев’ятої години вечора, ніким не враховується і ніяк не відображається на оплаті праці. Матеріально-технічне забезпечення на тому ж рівні, що і чотири роки тому. От і виходить, що «реформують» окремих людей, а не систему в цілому” — М., слідчий, стаж роботи 4 роки.

“Думаю, реформа проходить правильно. Керівництво краще знає, що треба робити” — О., рядовий міліціонер, стаж роботи 15 років.

“Як на мене, у правоохоронній системі не все так було погано, як про це говорять. Рік назад я проходив «люстраційну перевірку», пройшов її. Сьогодні триває переатестація — повторно перевіряють тих самих людей, які вже проходили перевірку. І який в цьому смисл? У нашій країні постійно говорять про те, що щось перевіряють, щось змінюють, але на глобальному рівні нічого так і не змінюється. Зміни треба було починати не з реформи поліції, а з реформи судової системи. Як би змінилась судова система, це автоматично запустило б зміни і в правоохоронній. Рівень корупції серед суддів набагато вищий, ніж серед рядових міліціонерів” — Є., слідчий, стаж роботи 25 років.

“Переатестація — не найкращий спосіб вирішити проблеми «старої» правоохоронної системи. Щоб змінити систему, треба набрати повністю нових людей. І не лише до лав патрульної поліції. І навчати нових працівників поліції мають не «старі» кадри, а люди, які жодного дня не були в «системі». Я б навіть радила не брати у нову поліцію випускників Академії МВС — бо вони вже під час навчання стають частиною старої системи” — К., слідчий, стаж роботи 9 років.

 

Чи думали Ви над тим, куди підете працювати, якщо не пройдете переатестацію?

“Ні, я над цим не думав. Навіть і не знаю, що тоді робитиму” — О., рядовий міліціонер, стаж роботи 15 років.

“Піду працювати юристом” — М., слідчий, стаж роботи 4 роки.

“Піду в охорону” — П., рядовий міліціонер, стаж роботи 10 років.

“Навіть і не знаю, що тоді робитиму” — М., патрульний, стаж роботи 8 років.

“Я піду працювати юристом. Існує ще одна проблема, про яку мало говорять — мої колеги, які не пройшли переатестацію, зіткнулися з тим, що інші роботодавці відмовляються брати на роботу, коли бачить запис у трудовій книжці, що людина працювала в правоохоронних органах. «Колишній міліціонер» — сьогодні клеймо” — К., слідчий, стаж роботи 9 років.

Чи проходили Ви поліграф (детектор брехні) під час переатестації? Як Ви думаєте, які були причини Вас туди рекомендувати?

“Сьогодні проходжу поліграф. Чекаю своєї черги. Я пройшов тести, потім була очна співбесіда — там відправили на поліграф. Відправляють в основному тих, хто працював у слідстві. Які причини? Думаю, вони хочуть залізти в душу людини” — М., слідчий, стаж роботи 4 роки.

“Мене направили на поліграф, бо я мала не дуже схвальні рекомендації з місця роботи — бо свого часу відмовилась розслідувати замовну справу. Поліграф тривав приблизно дві години. Деякі питання, з тих, що задавали, повторювались. Наприклад, мене запитували, чи підтримую я стосунки з сепаратистами? чи отримувала неправомірну вигоду, чи маю інші джерела прибутку? чи є в мене родичі в Росії? У мене склалося таке враження, що успішність проходження поліграфу багато в чому залежить від людини, яка його проводить — налаштована вона «за» чи «проти» кандидата. Спілкування зі мною було зверхнім та зневажливим” — К., слідчий, стаж роботи 9 років.

“Співбесіду я не пройшов, подав на апеляцію. Тоді мене направили на поліграф. Зараз чекаю, коли викличуть. Які точно питання ставитимуть, не знаю. Але думаю, що провокаційні” — Є., слідчий, стаж роботи 25 років.

Як Ви думаєте, чи вдасться запрошеним фахівцям з Грузії провести реформу ефективно та якісно?

“Невпевнений, що реформа буде ефективною. Досвід Грузії не сумісний з нашими реаліями. До того ж, існує різниця в менталітеті” — М., патрульний, стаж роботи 8 років.

“Сподіваюсь, що зміни все ж відбудуться. Якщо їх не буде, то незадоволення суспільства ростиме і збереться третій, четвертий, п’ятий Майдан” — Є., слідчий, стаж роботи 25 років.

“Складно сказати. Час покаже — ефективна ця реформа чи ні” — П., міліціонер, стаж роботи 10 років.

 “Не думаю, що їм вдасться щось змінити. У українців інший менталітет. До того ж, правоохоронці мають ще «свій» специфічний «менталітет», а не це не зважають” — К., слідчий, стаж роботи 9 років.

За словами Оксани Блищик, Голови прес-служби поліції Києва, давати оцінку тому, як проходила переатестація і наскільки упереджено поводились члени атестаційних комісій не є в межах її компетенції. За попередніми даними, 15 % колишніх міліціонерів не пройшли переатестацію.

Голова Атестаційної комісії Сергій Перникоза: “У роботі нашої Комісії жодних «закритих списків», «цінних вказівок зверху» і близько не було. Розмова будувалась відповідно до того, чим займалась людина. Приміром: корупційні ризики у міліціонера, який патрулював верхи на коні та працівника ДАІ принципово різні. Тому в одних ми запитували чи знають вони, які спецзасоби можуть використовувати при затриманні правопорушника, а в інших — чи брали хабарі. Питання різнились, але ставлення до всіх було однаково нейтральне. Щодо кількості перевірок. Робота комісій для міліціонерів справді стала неприємною несподіванкою. Адже перед цим всі перевірки, які вони проходили, були суто формальними. Відповідно — сформувалась певне ставлення до цих формальних процедур. А тут Комісія. Та ще й не зі «своїх», а з представниками громадськості. Коротше, суцільні проблеми. Детектор цілком і повністю виправдав себе. Адже результати і подальша співбесіда з тим, хто його проходив, дозволяла знизити ймовірність помилкового рішення практично до нуля. Шкода, що це довга та досить дорога процедура і не було можливості перевірити всіх правоохоронців”.

Юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін: “Колишніх міліціонерів, а тепер тимчасово виконуючих обов’язки поліцейських, можна, умовно, поділити на дві групи: тих, хто очікував формальної співбесіди і скептично ставиться до усієї реформи; та тих, хто справді бажає змін і готовий працювати у нових умовах. Цікаво відзначити, що слідчі завжди впевнено відповідають на питання про те, куди вони подадуться, якщо не пройдуть атестацію — працювати юристом, оскільки вони мають юридичну освіту. Інших — патрульних, оперативних працівників, це питання змушувало замешкатись, сказати «я ще не думав». Хоча багато хто з них з вищою або середньою спеціальною освітою — тобто це люди, які мають професію і можуть податися не тільки у органи правопорядку. Також цікава історія з поліграфом — саме формулювання опитаними «мене направили» говорить про ставлення колишніх міліціонерів до атестації. Якщо б вони уважно читали Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, відповідно до якої проводиться атестація, вони б знали, що їм мають запропонувати пройти поліграф (а не «направити») і тільки у випадку їхньої згоди, вони будуть його проходити. Це взагалі проблема, що більшість кандидатів не читали ні Інструкцію, ні Закон України «Про Національну поліцію». Це пояснювалось з їхнього боку тим, що «візьмуть мене — тоді прочитаю». На мій погляд, це хибний підхід. Як людині може бути байдуже, за якими правилами вона буде працювати в поліції?І проблем такого плану спостерігалось багато”.

Підготувала Тетяна Гончарук

Фото: Ксенія Кравцова; Відділ комунікації ГУНП у м. Києві (з публічних джерел)

Експертна оцінка про те, як відбувалась переатестація колишніх міліціонерів Києва та Київської області — у аналітичному матеріалі експерта Асоціації УМДПЛ Євгена Крапивіна.