Публіцистика

Місця несвободи Державної пенітенціарної служби України

Світлана Щербань | khisr.kharkov.ua

     Місця несвободи Державної пенітенціарної служби України

    За даними офіційного сайту Державної пенітенціарної служби України станом на 1 листопада 2011 року в 184 установах ДПтСУ трималося 154 698 осіб.

    При цьому:

 у 33 слідчих ізоляторах - 38484 особи, з них на стадії:

 досудового слідства 5099 осіб,

 судового слідства (до винесення вироку) 18196 осіб,

 у 143 виправних колоніях - 114884 особи.

 з них:

10 колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків 6947 осіб,

12 колоній для тримання жінок 5810 осіб,

 35 колоній середнього рівня безпеки для вперше засуджених до позбавлення волі 36091 особа,

 41 колонія середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених до позбавлення волі 44437 осіб,

 9 колоній максимального рівня безпеки 4337 осіб,

 8 колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання 1020 осіб.

 у 22 виправних центрах 5039 осіб.

 у 8 виховних колоніях 1330 осіб.

 у 6 лікувальних закладах 2936 осіб, (також у 16 лікувальних закладах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах тримається 2630 осіб)

    Серед засуджених: 12, 6 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років; 1746 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі; 949 осіб відбувають покарання у вигляді арешту.

    Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі: 17, 7 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі майже 9 тис. осіб, які вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах; 10, 3 тис. осіб – за умисне тяжке тілесне ушкодження; 30 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання; 2, 4 тис. осіб – за зґвалтування; 22 особи за захоплення заручників; 21, 5 тис. осіб – за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

    Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 128 промисловими та 11 сільськогосподарськими підприємствами.

    При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається 8, 6 тис. засуджених.

    Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад. З їх числа: у 58 установах - вечірні школи, 74 - класи (групи) з вечірньою формою навчання, 19 - навчально-консультаційні пункти. До загальноосвітнього навчання залучено 14644 засуджених.

    Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 123 культові релігійні споруди, з яких: 73 – храми; 46 – каплиць; 4 – молитовні будинки [1].

    Нижче окреслимо режим перебування засуджених в установі кожного типу.

     Розділяють наступні види установ виконання покарань:

    • Виправні колонії:

 1. Колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

 2. Колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання;

 3. Колонії середнього рівня безпеки для вперше засуджених до позбавлення волі;

 4. Колонії середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених до позбавлення волі;

 5. Колонії максимального рівня безпеки.

    • Виправні центри

    • Виховні колонії

    Окрім цього, у колоніях мінімального із загальними умовами тримання та середнього рівнів безпеки можуть бути створені ізольовані дільниці слідчих ізоляторів та дільниці соціальної реабілітації.

    У колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися ізольовані сектори середнього рівня безпеки.

    У колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися ізольовані сектори максимального рівня безпеки.

    При виправних центрах можуть створюватися сектори мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

    Загальні вимоги щодо обладнання установ виконання покарань

    Виправні колонії, виправні центри, виховні колонії та арештні доми будуються за типовими проектами.

    Територія виправних та виховних колоній розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної.

    У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.

    У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації.

    У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.

    У виправних та виховних колоніях виділяються дві ізольовані зони: житлова - для проживання засуджених; виробнича - для роботи засуджених.

    Дільниці ресоціалізації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки (з триманням у звичайних жилих приміщеннях) для тримання засуджених чоловіків, поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори.

    У житловій зоні розміщуються гуртожитки, їдальня, ларьок, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальноосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, персоналу відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених.

    Територія виробничої зони виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки в обов’язковому порядку локалізується з метою виключення вільного переміщення засуджених між виробничими дільницями.

    На території виправної колонії ізольовано обладнується будівля з ПКТ (приміщення камерного типу) і ДІЗО (дисциплінарним ізолятором) з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених, а в житловій зоні виховної колонії - тільки приміщення ДІЗО та дворики для прогулянок засуджених.

    Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, які проглядаються.

    Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються КПП (контрольно-пропускний пункт) для пропуску засуджених з однієї зони в іншу, а при необхідності - приміщення для обшуку та переодягання засуджених.

    У будинку, де розташований КПП по пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, кімнати для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей.

    Приміщення ЧПНУ (чергового помічника начальника установи), його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була змога вільно оглядати територію колонії.

    За межами колонії розташовуються службові кабінети керівництва та служб установи, склади продовольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.

    Особливості обладнання виправних колоній максимального рівня безпеки

    У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та ПКТ.

    У виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ на території, де розташовані ці приміщення, розташовуються ДІЗО, ОК (одиночна камера), камери для праці засуджених, карцер. Біля цих приміщень обладнуються дворики для прогулянки засуджених. У секторах для тримання засуджених до довічного позбавлення волі двері лазні та прогулянкових двориків в обов’язковому порядку обладнуються кватирками для зняття та одягання наручників на засуджених. У двориках обладнуються гімнастична перекладина та паралельні бруси. У ПКТ обладнуються спеціальні ізольовані приміщення для проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, надання їм телефонних розмов, побачень з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання засуджених.

    У спеціальному приміщенні для проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими до довічного позбавлення волі, побачень їх з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання цих засуджених встановлюються вмуровані в підлогу або відкидні стіл та стілець для засудженого, які відгороджуються металевими ґратами з отвором розміром 30 см. на 15 см. та дверима, що обладнані механічним замком. Стіл та стілець для представника адміністрації встановлюються таким чином, щоб засуджений не мав змоги перешкодити представнику адміністрації вільно вийти з камери. Стіл в обов’язковому порядку обладується кнопкою тривожної сигналізації з виводом на пульт чергової частини.

    Приміщення медичної частини відгороджується парканом суцільного заповнення. Для надання медичної допомоги засудженим до довічного позбавлення волі додатково обладнуються палати-камери для ізоляції та лікування таких засуджених, хворих на інфекційні, соматичні захворювання, а також палати для проведення маніпуляцій, перев’язок та стаціонарного лікування.

     Особливості обладнання виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів

    У житловій зоні колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів розміщуються гуртожитки, їдальня, клуб, бібліотека, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії (виправного центру), його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби, персоналу оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик. У житловій зоні також обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких в обов’язковому порядку контролюється адміністрацією.

    У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрах обладнуються ДІЗО. У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання ПКТ не створюється, оскільки дисциплінарне стягнення у виді переведення до ПКТ у цих колоніях не застосовується, бо засуджені, які злісно порушують режим тримання, відповідно до частини 3 статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України підпадають у встановленому порядку переведенню на більш високий рівень безпеки. ДІЗО відгороджуються від інших споруд парканом суцільного заповнення.

    Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони - біля КПП з пропуску людей.

    Території колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та КПП.

    Межі колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюються і проходять уздовж її огорожі.

    Межі виправних центрів установлюються у порядку, визначеному Кримінально-виконавчим кодексом України.

    Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що долучається до їх особових справ.

    Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією колонії у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, особам, які відбувають покарання у виправному центрі, та тим, які проживають із своїми сім’ями на квартирах, видаються посвідчення встановленого зразка.

    Особливості обладнання виховних колоній

    Житлова зона виховної колонії розмежовується на дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.

    Вказані дільниці ізолюються одна від одної та обладнуються робочими кабінетами для вихователів, спальними приміщеннями, кімнатами для приймання їжі, приміщеннями для зберігання особистих речей засуджених, кімнатами виховної роботи, туалетами.

    У житловій зоні розміщуються гуртожитки, школа, бібліотека, центр психоемоційного розвантаження, ларьок, їдальня, лазня з пральнею, перукарня, робочі кабінети керівництва установи та відповідних служб.

    У виробничий зоні розміщуються професійно-технічне училище та виробничі майстерні.

    У виховних колоніях обладнуються спортивні майданчики з необхідним комплексом спортивного інвентарю та плац для шикування всіх засуджених колонії.

    Територія виховних колоній обноситься парканом висотою не менше 3, 5 метра і обладнується інженерно-технічними засобами охорони.

    Обладнання гуртожитків в установах виконання покарань

    Особи, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки, звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня безпеки, а також у виховних колоніях розміщуються в гуртожитках і забезпечуються жилою площею за нормами, установленими Кримінально-виконавчим кодексом України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.

    Гуртожитки в установах виконання покарань забезпечуються інвентарем та іншими предметами за установленими нормами.

    У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних колоніях для тримання засуджених жіночої статі - кімнати особистої гігієни.

    Особливості розміщення засуджених у дільниці карантину, діагностики і розподілу

    Засуджені у дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються у звичайних жилих приміщеннях протягом 14 діб. Гуртожитки додатково обладнуються кімнатою для приймання лікарем. Приймання їжі засудженими організовується на території дільниці у спеціально обладнаному приміщенні.

    Особливості розміщення засуджених у дільниці ресоціалізації

    Засуджені в дільниці ресоціалізації тримаються у звичайних жилих приміщеннях, обладнаних відповідно норм обладнання гуртожитків.

    Особливості розміщення засуджених у дільниці соціальної реабілітації

    На території дільниці соціальної реабілітації колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки розміщуються будівлі з приміщеннями: кімната молодшого інспектора; кабінет начальника відділення; кімнати для проживання засуджених; приміщення для зберігання особистих речей засуджених; кімнати для проведення тривалих побачень; кімната для приймання лікарем; кімната виховної роботи; кухня-їдальня; лазня з пральнею та сушильнею; туалетні кімнати. У цій будівлі обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких контролюється адміністрацією.

    На території дільниці обладнується приміщення для придбання засудженими продуктів харчування та предметів першої потреби з ларька колонії.

    Межі дільниці встановлюються і проходять уздовж її огорожі, про які засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.

    Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією дільниці у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають із своїми сім’ями, видаються посвідчення встановленого зразка.

    Особливості розміщення засуджених у дільниці соціальної адаптації

    У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до праці і яким до закінчення встановленого строку відбування покарання або до дати застосування можливого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залишається не більше шести місяців, а також які, як правило, закінчили навчання у загальноосвітній середній школі або професійно-технічному училищі.

    Засуджені в дільниці соціальної адаптації проживають у межах колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.

    Жилі приміщення дільниці соціальної адаптації обладнуються відповідно норм обладнання гуртожитків, крім того, обладнуються клас підготовки до звільнення, бібліотечка.

    Приймання їжі, миття засуджених, відвідання бібліотеки, крамниці для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби проводяться окремо від інших засуджених.

    Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об’єктах колонії або за межами колонії на інших об’єктах з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.

    Особливості розміщення засуджених у дільниці посиленого контролю

    У дільниці посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, яка поєднується із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу. У дільницях посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки засуджені розміщуються у звичайних жилих приміщеннях, які обладнуються відповідно до норм обладнання гуртожитків, а в дільницях посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки - у приміщеннях камерного типу.

    Жилі приміщення та камери обладнуються металевими дверима або дерев’яними дверима, які з внутрішнього боку оббиваються листовою сталлю та укріплюються металевими кутниками по всьому периметру і мають товщину 6 см. У центрі дверей на висоті 1, 4-1, 5 м. обладнується отвір для нагляду за засудженими. У середній частині дверей на висоті 95 см. від підлоги обладнується кватирка розміром 18 см. на 22 см. для передачі засудженим їжі, книжок тощо. Дверцята кватирки відкриваються у бік коридору та обладнуються замком.

    Вікна жилих приміщень та камер обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку жилих приміщень та камер вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

    Двері та вікна жилих приміщень та камер блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері жилих приміщень та камер в обов’язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

    У кожному жилому приміщенні та камері обладнуються туалет з умивальником з обов’язковим їх відгородженням суцільною перегородкою висотою не менше 1 м. Засуджені, які тримаються у дільниці, не мають права виходу з жилих приміщень та камер, за винятком виходу на роботу та проведення прогулянок у встановлений розпорядком дня час, а також у випадках надання їм побачень, медичного обстеження та стаціонарної медичної допомоги, відвідування кімнати виховної роботи.

    Стіни жилих приміщень та багатомісних (більше 10 осіб) камер, що виходять у бік коридору, як правило, обладнуються проглядовими вікнами, на яких установлюються ґрати, для нагляду за засудженими.

    Локальні сектори дільниць посиленого контролю виправних колоній обладнуються у відповідності до особливих вимог.

    Засуджені, які тримаються у дільниці посиленого контролю, приймають їжу у жилих приміщеннях та камерах, миття їх здійснюється за окремим графіком.

    У дільницях посиленого контролю, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які переведені з дільниць карантину, діагностики і розподілу, від засуджених осіб, які переведені з інших ізольованих дільниць.

    Обладнання камер у ПКТ (ОК), ДІЗО, карцерів та секторів максимального рівня безпеки установ виконання покарань

    Вікна камер у ПКТ (ОК) установ виконання покарань та ДІЗО, карцерах обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку приміщень (камер) вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

    Підлога в ПКТ (ОК) та ДІЗО будується на бетонній основі і покривається дошками. Стіни камер ПКТ (ОК), ДІЗО, а також карцерів армуються, штукатуряться цементною сумішшю і біляться у світлі тони.

    У камерах ПКТ (ОК), ДІЗО, карцерах установ виконання покарань зовнішні двері обладнуються відповідно до нормативів дільниці посиленого контролю та додатково встановлюються внутрішні двері, які виготовлені з металевих круглих прутів та поперечних смужок. На цих дверях обладнується кватирка, яка відкривається, як і двері, у бік коридору, або отвір для передачі засудженим їжі.

    Усі двері та вікна камер блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері камер в обов’язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

    Електропроводка та труби водопостачання в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерів монтуються так, щоб повністю унеможливити доступ до них засуджених. Електролампочки загального освітлення встановлюються в нішах на стелі, а нічного освітлення - в нішах над дверима. Ніші ізолюються ґратами. Природне освітлення камер повинно бути таким, щоб задовольняти побутові потреби засуджених, а штучне освітлення камер повинно бути достатнім для того, щоб засуджені мали змогу писати, читати чи працювати без шкоди для зору.

   Світильники відгороджуються від можливого їх пошкодження. Вимикачі для кожної камери встановлюються з боку коридору.

    Напруга в електромережі для освітлення камер ДІЗО, карцеру, ПКТ (ОК), де засуджені відбувають дисциплінарне стягнення, встановлюється 36 В.

    У камерах ПКТ (ОК) та ДІЗО гучномовці встановлюються в нішах стін. У цих камерах також установлюються кнопки сигналізації для виклику молодших інспекторів. У камерах обладнуються санітарні вузли з обов’язковим їх відгородженням суцільною перегородкою висотою не менше 1 м.

    Камери для тримання осіб, які відбувають покарання у виді арешту, довічного позбавлення волі, та ПКТ виправних колоній забезпечуються інвентарем та іншими предметами за встановленими нормами.

    Камери ПКТ (ОК), ДІЗО та карцери установ виконання покарань обладнуються відкидними ліжками, тумбами для сидіння за кількістю осіб, які там тримаються, столом, умивальником та настінними шафами або полицями, що наглухо прикріплені до підлоги або стін. Відкидні ліжка в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері, де засуджені відбувають стягнення, з підйому до відбою закриваються на замок.

    Приймання їжі засудженими здійснюється у камерах.

    Поряд з ПКТ та ДІЗО обладнуються робочі камери для організації праці осіб, які тримаються в цих приміщеннях.

    У ПКТ, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які направлені із слідчих ізоляторів, від засуджених осіб, які були переведені у порядку стягнення або за персональним нарядом.

    Приймання засуджених до установ виконання покарань

    Підставою для приймання та тримання осіб, засуджених до арешту, є тільки вирок суду, який набрав законної сили.

    Приймання засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, персонал оперативного відділу, відділів нагляду і безпеки, по контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської та медичної служб.

    Приймання засуджених, яких доставлено в індивідуальному порядку, здійснює начальник установи разом з персоналом відділу по контролю за виконанням судових рішень.

    У неробочий час приймання засуджених здійснюється ЧПНУ і начальником варти.

    Під час приймання засуджених до установ виконання покарань вони підлягають повному обшуку, а їх речі - огляду. Речі, вироби та речовини, зберігання яких засудженим заборонено, у них вилучаються в порядку, передбаченому статтею 59 Кримінально-виконавчого кодексу України. Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад і повертаються засудженим після відбуття ними строку покарання, при цьому засудженому видається корінець квитанції про передачу речей на склад.

    При надходженні до виправних колоній засуджені в обов’язковому порядку проходять медичний огляд та санітарну обробку.

    Адміністрація установ виконання покарань у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання.

    Протягом 3 діб з дня прибуття засудженого адміністрація направляє повідомлення його сім’ї, у якому повідомляється адреса установи і роз’яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та ведення телефонних розмов.

    У разі прибуття до установи засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз’яснює їм їхні права та обов’язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Державної пенітенціарної служби України.

    Особливості перебування засуджених до арешту

    Засуджені до арешту несуть обов’язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для відбування покарання даного виду.

    Особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження. Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі чи слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях.

    Переведення засудженого з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

    Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3-10 осіб в одній камері.

    У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за вмотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.

    Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

 1. чоловіків - окремо від жінок;

 2. неповнолітніх - окремо від усіх інших категорій засуджених;

 3. засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

 4. засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, - окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі;

 5. засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - окремо від інших засуджених;

 6. іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, - окремо від інших засуджених.

    При розміщенні засуджених у камерах обов’язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

    Засуджені до арешту мають право:

 1. на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні - до двох годин;

 2. на восьмигодинний сон у нічний час;

 3. мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі;

 4. одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

 5. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

 6. в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

 7. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис;

 8. користуватися настільними іграми;

 9. мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

 10. користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

 11. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

    Засуджені до арешту зобов’язані:

 1. дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

 2. дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

 3. дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

 4. виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

 5. при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

    Засудженим до арешту забороняється:

 1. установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах;

 2. придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

 3. продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

 4. грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

 5. наносити собі або іншим особам татуювання;

 6. завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко;

 7. створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи;

 8. мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

 9. одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

     Особливості перебування засуджених до позбавлення волі

    Засуджені мають право:

 1. на особисту безпеку;

 2. одержувати інформацію і роз’яснення про умови відбування і порядок виконання покарання, а також їх права;

 3. користуватися послугами, які надаються в установах виконання покарань, у тому числі додатковими, оплачуваними (підстригання; ремонт одягу, взуття, годинників тощо);

 4. отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких;

 5. розпоряджатися грошовими коштами (для засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та виправних центрах), придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, використання яких не заборонено;

 6. здійснювати листування з особами, які перебувають за межами установ виконання покарань та не відбувають покарання, вести з ними телефонні розмови;

 7. одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі;

 8. зустрічатися з родичами та іншими особами у відповідності до обмежень, передбачених для різних категорій засуджених;

 9. подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі з питань, що стосуються їх особисто;

 10. брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом;

 11. придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, дозволені продукти харчування;

 12. розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки;

 13. брати участь у трудовій діяльності;

 14. одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту за умови, що це не суперечить установленому порядку відбування покарання;

 15. одержувати правову допомогу в порядку, передбаченому статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України;

 16. користуватися у приміщеннях для вживання їжі індивідуальними водонагрівальними електрокип’ятильниками заводського виготовлення потужністю до 0, 5 КВт;

 17. відправляти поштою або передавати родичам під контролем адміністрації установи особисту літературу і періодичні видання;

 18. придбавати для загального користування за рахунок коштів, які перебувають на особистих рахунках, телевізори, холодильники з розрахунку: телевізор - один на відділення або жилу секцію та холодильник - один на відділення.

    Засуджені зобов’язані:

 1. суворо дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

 2. утримувати в чистоті жилі й службові приміщення, робочі місця, за встановленим зразком заправляти ліжка, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, зберігати продукти харчування і предмети особистого використання у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях;

 3. виконувати всі законні вимоги персоналу установи;

 4. у встановленому порядку виконувати роботи з благоустрою установи виконання покарань та прилеглої до неї території, а також для поліпшення культурно-побутових умов засуджених;

 5. дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці;

 6. дбайливо ставитися до державного майна;

 7. сумлінно ставитися до праці;

 8. за межами локальних секторів на території виправних колоній пересуватися тільки строєм;

 9. носити встановлені нагрудні знаки згідно із затвердженим зразком.;

 10. під час відбування покарання у камерах виходити на прогулянку і дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки, за графіком чергувати в камерах;

 11. при зустрічі з персоналом установ виконання покарань та іншими посадовими особами, які відвідують установи, вставати і вітатися з ними;

 12. бути ввічливими між собою.

    Засудженим забороняється:

 1. самовільно порушувати лінію охорони та встановлені межі установ виконання покарань;

 2. спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням установлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

 3. придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах;

 4. продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;

 5. заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків;

 6. завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну, завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

 7. уживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

 8. чинити опір законним діям персоналу установи, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених;

 9. відправляти листи, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови;

 10. організовувати та грати в настільні та інші азартні ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, а в гральні карти - взагалі;

 11. уживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

 12. самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють;

 13. мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені переліком;

 14. курити в не відведених для цього місцях, а у виховних колоніях - курити взагалі;

 15. направляти й отримувати кореспонденцію всупереч встановленому порядку;

 16. наносити собі або іншим особам татуювання;

 17. тримати тварин, займатись городництвом (у виховних колоніях можуть організовуватися куточки живої природи);

 18. вивішувати фотографії, репродукції, листівки, вирізки з газет та журналів на стінах, тумбочках, ліжках та робочих місцях;

 19. самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об’єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення і т.ін.);

 20. користуватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, механізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів.

     Особливості перебування засуджених до довічного позбавлення волі

    Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та відповідних ізольованих секторах максимального рівня безпеки або слідчих ізоляторах. Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених та осіб, узятих під варту, в окремих камерах, у залежності від жилої площі, психологічної сумісності проживання за визначенням адміністрації установи. Особи, яким вироком суду призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, забезпечуються одягом спеціального зразка. Переміщення таких осіб на території установи та за її межами (крім участі в судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.

    У необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованою постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.

    Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

 1. на щоденну прогулянку тривалістю одна година;

 2. на безперервний восьмигодинний сон у нічний час;

 3. користуватися телевізорами, придбаними за рахунок родичів за наявності можливості розміщення їх у камері;

 4. користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи, придбаними через торговельну мережу, переданими від родичів та інших осіб, а також передплатними виданнями;

 5. без обмежень одержувати грошові перекази;

 6. мати короткострокове побачення один раз на шість місяців;

 7. придбавати протягом місяця в ларьку установи за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на суму до п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки віком понад п’ятдесят п’ять років, інваліди першої та другої групи - також на кошти, одержані за переказами; без обмежень - письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;

 8. мати при собі і зберігати в камері особисті предмети, дозволені речі і продукти харчування;

 9. одержувати і надсилати листи без обмеження їх кількості;

 10. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб;

 11. користуватися настільними іграми;

 12. мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права для одержання юридичної допомоги в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

 13. подавати клопотання про помилування на адресу Президента України після фактичного відбуття ними не менше як двадцяти років покарання;

 14. в індивідуальному порядку користуватися релігійною літературою, відправляти релігійні обряди, але тільки в межах камери у вільний час та якщо це не буде заважати іншим засудженим.

 15. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а також брати участь у групових заходах культурно-масового та спортивного характеру.

 16. Засудженим, які з не залежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.

    Засуджені до довічного позбавлення волі зобов’язані:

 1. дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

 2. дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

 3. дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

 4. зберігати продукти харчування і предмети особистого користування (одяг та взуття за сезоном) у камерах у відведених для цього місцях та в кількості, яка б не заважала проведенню режимних заходів (проведення обшуків, технічних оглядів камер тощо);

 5. виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

 6. при відвідуванні камер персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

    Засудженим до довічного позбавлення волі забороняється:

 1. установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах;

 2. грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

 3. придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

 4. продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

 5. наносити собі або іншим особам татуювання;

 6. завішувати спальні місця, затуляти отвір для нагляду за засудженими;

 7. створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом колонії.

     Особливості перебування засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації

   Засуджены мають право:

1. займатися сільським господарством;

 2. пересуватися без строю, не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити цивільний одяг;

 3. мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;

 4. мешкати в разі наявності сім’ї з дозволу адміністрації в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи.

    Засудженим забороняється:

 1. самочинно залишати межі виправної колонії, виправного центру та дільниці соціальної реабілітації;

 2. придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

 3. пересуватися територією житлової зони в час, відведений для сну, за винятком випадків, передбачених розпорядком дня.

    Засуджені зобов’язані:

 1. у разі проживання із своїми сім’ями не менше одного разу на день (у виправних центрах - до чотирьох разів на тиждень) у встановлений розпорядком дня час з’являтися до ЧПНУ або до начальника відділення для реєстрації у спеціальному журналі;

 2. за відсутності сім’ї мешкати в гуртожитках виправної колонії, виправного центру та дільниці соціальної реабілітації і дотримуватися встановленого розпорядку дня.

     Особливості перебування засуджених жінок, які мешкають за межами колоній у період звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку

    Мають право:

 1. займатися сільським господарством;

 2. не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити цивільний одяг;

 3. мешкати в приватних квартирах або будинках.

    Забороняється:

 1. самочинно порушувати межі території, визначені начальником колонії;

 2. придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

   Зобов’язані:

   не менше одного разу на день, у встановлений час, з’являтися до ЧПНУ або чатового КПП для реєстрації у спеціальному журналі [2].

    Особливості перебування у слідчому ізоляторі

   Підставою для попереднього ув’язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу взяття під варту або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом [3].

     Категорії осіб, які можуть триматися в слідчих ізоляторах

   1.Особи, узяті під варту на підставі санкції прокурора або ухвали чи постанови суду.

    Особи, які відповідно до законодавства України взяті під варту для їх подальшої екстрадиції.

    2. Передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв’язку з прийняттям кримінального переслідування від іноземної держави.

    3. Тимчасово передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв’язку з провадженням досудового (судового) слідства про злочини, учинені іншими особами.

    4. Особи, які у випадках, передбачених законодавством України, перевозяться на території України транзитом для їх подальшої передачі правоохоронним органам іншої держави.

    5. Засуджені до позбавлення волі на певний строк:

     1. вироки щодо яких набрали законної сили - до направлення їх у установи виконання покарань;

    2. залишені в установленому порядку в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування чи благоустрою;

    3. залишені в слідчому ізоляторі або переведені до нього з установ виконання покарань у зв’язку з провадженням слідчих дій у справах про злочини, учинені іншими особами, або у зв’язку з розглядом справи в суді;

    4. переведені з установ виконання покарань у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з іншої справи, якщо щодо них обрано запобіжний захід - узяття під варту;

    5. особи, які у випадках, передбачених законодавством України, приймаються чи передаються до іншої держави для подальшого відбування покарання.

    6. Засуджені до довічного позбавлення волі.

    7. Засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні - до направлення їх у дисциплінарний батальйон.

    8. Особи, яким відповідно до статей 94-96 Кримінального кодексу України судом призначено примусові заходи медичного характеру або примусове лікування у спеціальних лікувальних закладах.

    Терміни перебування в слідчому ізоляторі осіб, узятих під варту, і засуджених

    Особи, узяті під варту, не можуть триматися у слідчому ізоляторі понад строки, установлені кримінально-процесуальним законодавством для тримання під вартою при розслідуванні кримінальних справ, а засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили, направляються до установ виконання покарань не пізніше 10-денного строку, встановленого статтею 87 Кримінально-виконавчого кодексу України.

    Порядок приймання осіб у слідчі ізолятори

    Приймання від конвою осіб, узятих під варту, і засуджених здійснюється черговим помічником начальника слідчого ізолятора або заступником чергового помічника начальника слідчого ізолятора. Ув’язнені, які приймаються, повинні бути одягнені відповідно до сезону.

    При цьому зазначені працівники зобов’язані перевірити наявність підстав для тримання в слідчому ізоляторі кожної доставленої особи, здійснюють її опитування і відповіді звіряють з даними, зазначеними в особовій справі. Прийняті від конвою особи на період оформлення на них облікових документів розміщуються з додержанням вимог ізоляції на строк не більше двох годин у кабінах збірного відділення, де є місця для сидіння, а також освітлення та вентиляція.

    Хворі в кабіну не поміщуються, а розміщуються в камерах збірного відділення з додержанням вимог ізоляції. При потребі їм надається відповідна медична допомога.

    Доставлені в слідчий ізолятор особи підлягають обшуку, дактилоскопуються і фотографуються, а їхні речі - оглядаються.

    Їм забороняється мати при собі гроші, а також цінні речі, предмети та папери. Вилучені в них гроші та цінності (за винятком прихованих або одержаних шляхом обману) зараховуються на особові рахунки, а цінні речі, предмети та папери в установленому порядку здаються на зберігання, про що у трьох примірниках складається акт. При цьому перший примірник видається особі, другий - передається в бухгалтерію слідчого ізолятора, а третій - додається до особової справи. Будь-які виправлення в таких актах не дозволяються.

    У прийнятих в слідчий ізолятор осіб залишаються тільки ті предмети, речі та продукти харчування, які їм дозволяється мати при собі і зберігати в камерах.

    Виявлені в осіб, узятих під варту, при доставленні в слідчий ізолятор речі та предмети, заборонені для користування, вилучаються для зберігання або знищуються за згодою ув’язненого. Знищення предметів та зіпсованих продуктів харчування оформляється відповідним актом [4].

    Умови перебування

    Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув’язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними і роздільне тримання.

    Взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. У виняткових випадках, з метою збереження слідчої таємниці, захисту ув’язнених від можливих посягань на їх життя чи запобігання вчиненню ними нового злочину, або за наявності на те медичних підстав за мотивованою постановою особи, установи, в провадженні яких знаходиться справа, чи начальника установи для попереднього ув’язнення, санкціонованою прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах. Застосування цього заходу до неповнолітніх не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.

    Особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

    Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2, 5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4, 5 квадратного метра.

    Особам, взятим під варту, надаються безплатно харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. В необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка.

    Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув’язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я.

    Порядок надання ув’язненим медичної допомоги, використання лікувальних закладів органів охорони здоров’я, залучення з цією метою їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, Міністерством оборони України і Міністерством охорони здоров’я України.

    Особи, взяті під варту, мають право:

 1. на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту, оскаржувати їх у суді, отримати в друкованому вигляді роз’яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, цієї статті та інших прав затриманих або взятих під варту, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

 2. знайомитися з правилами тримання під вартою;

 3. на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин;

 4. одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі;

 5. купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;

 6. користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінальної справи;

 7. користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув’язнення та придбаними через торговельну мережу;

 8. відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у місцях попереднього ув’язнення порядок, а також не обмежуються права інших осіб;

 9. на восьмигодинний сон в нічний час, під час якого не допускається залучення до участі в процесуальних та інших діях, за винятком невідкладних випадків;

 10. звертатись із скаргами, заявами та листами до Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, державних органів і службових осіб у порядку, встановленому статтею 13 цього Закону.

 11. Взяті під варту жінки вправі мати при собі дітей віком до трьох років.

 12. Взяті під варту молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримування психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

    Особи, взяті під варту, зобов’язані:

 1. додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув’язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;

 2. дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері;

 3. бути ввічливими до працівників місця попереднього ув’язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов’язків;

 4. бережливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна місця попереднього ув’язнення.

    Підставами для звільнення з-під варти є:

 1. скасування запобіжного заходу;

 2. зміна запобіжного заходу;

 3. закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

 4. закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінально-процесуальним кодексом України

 5. припинення тимчасового або екстрадиційного арешту;

 6. звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом [3].

    При здійсненні моніторингу дотримання прав людини в установах ДПтСУ слід також звернути увагу на наступні нормативно-правові документи:

 1. Закон України «Про попереднє ув’язнення»;

 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 № 336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ»;

 3. Постанова КМ України від 27 грудня 2001 р. № 1752 "Про норми харчування для осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу";

 4. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05 червня 2007 № 145 «Про затвердження Положення про психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора»;

 5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства праці та соціальної політики України від 23 листопада 2007 року № 740/1030/4154/321/614а «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей»;

 6. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 10 листопада 2003 року № 212 «Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, курсантів і слухачів навчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та працівників Державної кримінально-виконавчої служби»;

 7. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17 березня 2000 року № 33 "Положення про психологічну службу установи виконання покарань";

 8. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 лютого 2005 року № 27 "Про затвердження Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі";

 9. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 квітня 2005 року № 61 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи";

 10. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 липня 2005 року № 124 "Про затвердження Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки";

 11. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24 грудня 2004 року № 247 «Про затвердження Переліку закладів охорони здоров’я кримінально-виконавчої системи";

 12. Наказ Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 26 лютого 2004 року № 153/32 "Про затвердження Положення про навчальний центр при установі виконання покарань";

 13. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 жовтня 2004 року № 191 "Про затвердження Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі";

 14. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 року № 275 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань";

 15. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 грудня 2003 року № 280 "Про затвердження Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії";

 16. Наказ Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 1 березня 2002 року № 154/55 "Про затвердження Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи";

 17. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань";

 18. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 10 серпня 2000 року № 162 "Про введення в дію Інструкції про порядок забезпечення речовим майном та введення в дію норм належності речового майна для засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань, та осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях Державного департаменту України з питань виконання покарань";

 19. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12 червня 2000 року 3 127 "Про затвердження Інструкції про умови тримання і порядок примусового годування в установах кримінально-виконавчої системи осіб, які відмовляються від уживання їжі";

 20. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 6 травня 2000 року № 84 "Про введення в дію норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення установ кримінально-виконавчої системи";

 21. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров’я України від 27 квітня 2000 року № 79/91 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи";

 22. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 8 липня 1999 року № 80 "Про введення в дію норм належності майна продовольчої служби установ кримінально-виконавчої системи";

 23. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань вiд 25.05.2009 № 104 «Про затвердження Положення про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятора»;

 24. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11 жовтня 2006 року № 193 «Про затвердження Положення про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах»;

 25. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 січня 2006 року № 13 "Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах";

 26. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, МОЗ України вiд 15.11.2005 № 186/607 «Про організацію антиретровірусної терапії хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах»;

 Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 червня 2004 року № 126 "Про затвердження Положення про організацію харчування осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи".

    Список використаної літератури:

 1. Офіційний сайт ДПтСУ.

Доступно на: http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=1E5D07957DF5AD59B0D3EC49B90B6893?art_id=93222&cat_id=66312;

    2. Витяги із Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 року № 275 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань".

Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1277-03/page;

    3. Витяги із Закону України «Про попереднє ув’язнення».

 Доступно на: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=3352-12;

    4. Витяги із Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань "

Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0751-00/page;

 5.Офіційний сайт ДПтСУ.

Доступно на: http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=63531&cat_id=57063.

 

коментарі


щоб помістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном