27 червня Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів презентувала аналітичний звіт «Права людини і поліція – 2017» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції, який містить загальний виклад системних проблем та можливі шляхи їх подолання.

Це вже дев’ятий випуск огляду Асоціації, який розпочато ще 2008 року розформованим Управлінням забезпечення прав людини в Міністерстві внутрішніх справ. Цього року головний акцент видання було зроблено на аналізі дотримання поліцією прав людини, пов’язаних із тими блоками діяльності поліції, які наразі перебувають в фокусі уваги громадськості — кримінальному, громадської безпеки, інформаційному.

Експерти наголосили на необхідності послідовних, а не точкових змін в системі. «Перші кроки у реформуванні кримінального блоку роботи Нацполіції почались лише на третьому році реформ. Наразі існує пілотний проект із запровадження посад детективів. На практиці ж цей експеримент значно звужений, адже просто збільшує штат слідчих. Оперативні працівники із юридичною освітою перейшли на такі посади, однак продовжують спеціалізуватись як детективи-оперативники. Це має бути виправлено. У законодавство необхідно внести відповідні зміни», — зазначив юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.

Ще один важливий момент, за словами Є.Крапивіна, — це розрізнення порядку розслідування злочинів в залежності від їхньої тяжкості, тобто запровадження т.зв. кримінальних проступків. Такі норми передбачає законопроект №7279, який наразі готується до другого читання у парламенті. Проступки дозволять розвантажити слідство і знайти час для злочинів, які раніше не розслідувались, що підривало довіру до поліції. Це, в першу чергу, дрібні майнові злочини, тобто крадіжки телефонів, велосипедів, речей з машин тощо. «Як кримінальні проступки, так і посади детективів, є нерозривними етапами у реформі поліції. Адже без першого детективи будуть мати по 300-400 проваджень на особу, а без другого не відбудеться зрушень у якості роботи слідчого», — прокоментував експерт.

Не залишилося поза увагою і питання персональної ідентифікації правоохоронців відповідно до норм закону «Про Національну поліцію». Фактично сьогодні неможливо ідентифікувати поліцейських та нацгвардійців на мирних зібраннях, особливо у випадку їхніх незаконних дій. Експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв наголошує: «У першу чергу, поліція має бути забезпечена детальним, зрозумілим законодавством, бо без нього поліцейські часто керуються власною правосвідомістю, яка іноді розходиться з правами людини. По-друге, має забезпечуватися ефективний механізм внутрішніх дисциплінарних розслідувань, що дозволить не тільки притягати винних до відповідальності, але й захистить рядових поліцейських від свавілля начальників. По-третє, необхідно прибрати з охорони громадського порядку на вулицях українських міст нацгвардійців, які мають виконувати функції військового формування, а не підміняти собою поліцію».

Важливим у питанні реформування української поліції є і дотримання інформаційних прав. Тут йдеться як про доступ до інформації, так і захист персональних даних, тобто саме сфера відкритості і прозорості, яку декларує керівництво цього органу. «Ми бачимо, що поліція безпідставно обмежує доступ до інформації про свою діяльність, а також відсутні належні гарантії захисту персональних даних. Норми закону по збору поліцією біометричних даних та ДНК стали предметом конституційного подання Уповноваженого ВРУ з прав людини, яке перебуває на розгляді Конституційного Суду. Також з огляду на нинішню ситуацію в Секретаріаті омбудсмана вкотре постає питання про необхідність запровадження нового незалежного державного органу — інформаційного комісара, який забезпечуватиме контроль за додержанням інформаційних прав», — роз’яснила Ірина Кушнір, співзасновник громадської організації Український інститут з прав людини, представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з питань доступу до інформації у 2013-2018 рр.

ЗАВАНТАЖИТИ У ФОРМАТІ PDF повний звіт, а також cтислий виклад до нього.

Захід відбувся за фінансової підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.

За додатковими матеріалами та із запитаннями звертайтеся до Оксани Купер, інформаційного менеджера Асоціації УМДПЛ, тел. 067281 6985 та/або oksan.cooper@gmail.com

20 червня Центр політико-правових реформ (ЦППР) та Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) провели експертне обговорення, під час якого презентували перший в Україні звіт про поліцейські комісії.

Поліцейські комісії − це інструмент громадського контролю за діяльністю органів правопорядку, який підвищив прозорість, якість добору та кар’єрні можливості поліцейських. Аналіз роботи поліцейських комісій передбачав проведення аналітичного та польового досліджень. Експерти провели 16 глибинних інтерв’ю з членами комісій у 6 регіонах України, вивчили міжнародні стандарти у сфері роботи поліції та зібрали статистичні дані. Також фахівці проаналізували судові рішення за результатами оскарження рішень комісії.

Серед проблем у роботі поліцейських комісій – недостатня кількість представників громадськості, залучення до їхньої діяльності політиків та порушення ґендерного балансу. Про це повідомив Олександр Банчук, член правління Центру політико-правових реформ. На його думку, існують прогалини та колізії у законодавчих актах, що регулюють діяльність поліцейських комісій. Наприклад, обов’язковий конкурсний відбір на всі посади в поліції та повноваження з визначення пріоритетів поліцейської діяльності.

 

Фактична кількість громадськості у складі поліцейських комісій — 169 осіб, що становить 40% від загальної кількості членів поліцейських комісій. При чому з них 59 осіб не відповідають вимогам щодо наявності бездоганної репутації, високих професійних якостей, суспільного авторитету. Адже, з них — 48 осіб є депутатами відповідних обласних рад чи міських рад, 9 осіб є державними службовцями чи службовцями місцевого самоврядування і 2-є керівників комунальних підприємств. На думку авторів дослідження, обираючи своїх колег до складу поліцейських комісій, депутати обласних рад перетворюють питання формування поліцейських комісій на питання для політичних домовленостей. Continue reading “59 членів поліцейських комісій від громадськості не відповідають вимогам, – звіт експертів” →