Євген Крапивін: Сім міфів про реформу поліції

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №42 (11 листопада – 17 листопада).

Процес заради процесу цілковито влаштовує політичне керівництво МВС.

7 листопада 2015 року — дата набуття чинності Законом України “Про Національну поліцію України” і початок повноцінної роботи цього нового відомства. 

Тоді ж було призначено першу очільницю Нацполіції — Хатію Деканоїдзе, а за кілька місяців до цього запущено патрульну поліцію — спочатку в Києві, потім у Львові й Одесі. Отже, спливли два роки від початку ледь не найвідомішої вітчизняної реформи.

Що ж насправді ми знаємо про реформу поліції? Чи не є ми заручниками стереотипів, нав’язаних нам медіа? Пропоную увазі читачів сім найпоширеніших міфів про перетворення в системі НПУ.

Міф перший. У результаті переатестації старі професійні кадри були звільнені, і тепер немає кому розслідувати злочини

Це міф, який спростувати найлегше. Насправді за результатами атестації звільнили тільки 7,7% поліцейських (5257 з 68135), половина з яких поновилася на посадах через суд. Це не означає, що в поліції працюють понад 90% колишніх міліціонерів, але, навіть ураховуючи всіх, хто звільнився за власним бажанням і вийшов на пенсію, однаково більшість поліцейських — це колишні міліціонери. Звісно, досвід роботи в міліції автоматично не свідчить про недоброчесність і корумпованість. І навпаки — про абсолютні професіоналізм і сумлінність. Теза про те, що всіх професіоналів звільнили з лав поліції, теж досить маніпулятивна і не має нічого спільного з реальністю.

Крім того, переатестація з самого початку мала сумнівні перспективи. Насамперед тому, що Інструкція про порядок проведення атестування була підготовлена командою МВС таким чином, що будь який звільнений поліцейський без особливих зусиль міг поновитися на посаді, звернувшись до суду. Узагальнивши судову практику, юридичну нікчемність цього документа довів і Пленум Вищого адмінсуду. Підстави для атестації, строки в який міліціонери мали бути переведені в штат поліції, необґрунтованість висновків комісій тощо — все це легко було оскаржити й виграти процес. За останніми даними, рішеннями суду на посадах поновлено 2 105 поліцейських, які раніше не пройшли атестації. При цьому поновленим поліцейським за час вимушеного прогулу виплачено 54 893 тис. грн з коштів платників податків.

Міф другий. У поліції є план/довгострокове бачення реформ Continue reading “Євген Крапивін: Сім міфів про реформу поліції”

Євген Крапивін: Поліцейські функції для Нацгвардії: за чи проти (Дзеркало тижня, №39)

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №39 (21 жовтня – 27 жовтня).

Правозахисники, експерти, депутати, омбудсман висловилися проти такої законодавчої ініціативи, оскільки вона загрожує правам людини. 

Впродовж останніх тижнів в експертних колах гаряче дискутується законопроект, який покладає нові функції та розширює повноваження Національної гвардії

Правозахисники, експерти, депутати, омбудсман уже висловилися проти такої законодавчої ініціативи, оскільки вона загрожує правам людини. Громадяни теж почали протестувати проти ще не ухваленого в першому читанні законопроекту. Тим часом окремі депутати і представники самої Нацгвардії захищають необхідність таких змін, посилаючись на “європейський досвід”.

Обговорення цієї теми розпочалося на початку вересня під час засідання парламентського комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. За результатами розгляду, члени комітету рекомендували Верховній Раді ухвалити в першому читанні проект закону №6556, який було зареєстровано в Раді влітку. Continue reading “Євген Крапивін: Поліцейські функції для Нацгвардії: за чи проти (Дзеркало тижня, №39)”

Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом”

“Реформи під мікроскопом” – друге видання одноіменної серії коаліції громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ”, в якому експерти РПР аналізують основні завдання, що стоять перед Україною на шляху інституційних, економічних і соціальних реформ, а також оцінюють стан їх нормативно-правового забезпечення та імплементації протягом останнього року (інформація у 2-гому виданні станом на квітень 2017 року).

Розділ, присвячений реформі органів правопорядку написаний нашим експертом, юристом Євгеном Крапивіним – див. стор. 51 видання. Continue reading “Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом””

Інтерв’ю з експертом групи Євгеном Крапивіним: Піар-проект «моя нова поліція» не виправдав завищені очікування (PolitekA)

NB: Інтерв’ю опубліковано на сайті аналітичного видання “PolitekA” 5 липня 2017 року.

Про досягнення та недоліки правоохоронної реформи, рівень підготовки поліцейських та кадрові проблеми в Національній поліції України, в інтерв’ю Politeka розповів юрист, спеціаліст експертної групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін.

– Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон «Про Національну поліцію України». Які підсумки можна підбити за цей час? Які досягнення та недоліки має реформа?

– Відбулася деполітизація поліції. Нацполіцію, як незалежний центральний орган виконавчої влади, відділили від Міністерства внутрішніх справ. Якщо раніше керівник МВС, який призначається за квотою політичних партій і у Кабміні, в якійсь мірі, представляє їх інтереси, був і міністром міліції, тепер він лише координує роботу відомства. Управлінську ж функцію виконує голова Нацполіції, який до політики жодного відношення не має. У нього навіть є певні гарантії професійної незалежності. З очільником Національної поліції укладають контракт на п’ять років. Навіть по закінченню повноважень Кабміну або його розпуску, голова Нацполіції залишається на посаді й відпрацьовує передбачений строк.

Курс деполітизації обраний правильно, але потрібно зробити ще ряд законодавчих змін. У першу чергу, щодо кадрів. Голова Нацполіції ключові кадрові питання досі погоджує із міністром МВС. Це стосується його заступників і керівників головних управлінь Національної поліції в областях. Історія про екс-голову Хатію Деканоїдзе та її заступника Вадима Трояна, якого вона не хотіла, якраз про це. Не склалися у неї відносини і з начальником Черкаського ГУ НП Валерієм Лютим. Його призначення широко обговорювалося минулого року.

Ухвалили новий закон «Про Національну поліцію». Він кращий. Наприклад, має чіткіший порядок застосування спецзасобів, ніж закон про міліцію або окремий розділ, присвячений громадському контролю поліції. Але законодавство, яким керується поліція, ним не обмежується. Існує величезна проблема з Кодексом про адміністративні правопорушення. Патрульна поліція, яка вийшла на вулиці українських міст два роки тому, у своїй діяльності керується насамперед ним, але документу понад 30 років. Зміни у Кодекс вносили, хоча не суттєві. Там так прописані процедури, що порушникам легко зловживати своїми правами. Вони відтягують процедуру розгляду, а через один-три місяці спливають строки притягнення до відповідальності й особа залишається безкарною. Патрульні часто жаліються на Кодекс, розуміючи, що це значно гальмує ефективність їх роботи. Continue reading “Інтерв’ю з експертом групи Євгеном Крапивіним: Піар-проект «моя нова поліція» не виправдав завищені очікування (PolitekA)”

Експертна група бере активну участь у робочій групі з допрацювання проекту Постанови про порядок оцінки рівня довіри до поліції

МВС України готує проект Постанови Кабінету Міністрів України про порядок проведення оцінки довіри населення до поліції, який є основним критерієм ефективності її роботи.

В роботі групи, яка обробляє надані пропозиції та готує проект Постанови беруть участь представники Кабінету Міністрів України, МВС, Національної поліції, народні депутати, соціологи, науковці, представники громадськості. Зокрема, експерт нашої групи Євген Крапивін, автор тематичного науково-практичного видання “Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від “палиць” до нової системи (на прикладі органів досуд. розслідування)” (2016).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про Національну поліцію України” рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Проте це положення закону залишається декларативною нормою, адже МВС та Нацполіція не розробили проект відповідного документу, який є важливою частиною реформи. Згідно з Прикінцевими і перехідними положеннями Закону “Про Національну поліцію”, який набув чинності 07 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України в місячний строк мав прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону. Проекти таких НПА подає міністр внутрішніх справ (п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону “Про Нацполіцію). Continue reading “Експертна група бере активну участь у робочій групі з допрацювання проекту Постанови про порядок оцінки рівня довіри до поліції”