Забезпечення безпеки в громадах – справа… самих громад (про реформу системи дільничних)

Майже 3 роки тому МВС оголосило про початок впровадження реформи системи дільничних, проте наразі у сільській місцевості спостерігається «дефіцит» дільничних офіцерів поліції. Тому малі громади намагаються самотужки вирішувати питання забезпечення громадського порядку.

Ще в 2015 році тодішній прем’єр-міністр Яценюк пафосно заявляв: «МВС почало вже другу програму з впровадження поліцейських на вулицях України, і не тільки у великих містах, а й у маленьких містечках і селах. Я б це назвав «програма українського шерифа», де на місце дільничних міліцейських прийдуть нові поліцейські не тільки в новій формі, не тільки на нових автомобілях, але, в першу чергу, з новим тренуванням, новою філософією, новою політикою ставлення до кожного громадянина і до кожної сім’ї».

Але не так сталося, як гадалося. Дільничних завжди не вистачало, а внаслідок реформи правоохоронних органів їх кількість ще скоротилася по всій Україні. Сьогодні кожен з них обслуговує по 5 і більше сіл, відстані між якими – до сотні кілометрів. Тобто, говорити про якість цього «обслуговування» не доводиться. В результаті криміногенна ситуація в сільській місцевості загострюється.

Деякі сільські громади намагаються вирішити проблеми безпеки власними силами. Наприклад, у Херсонській області в селі Стара Збур’ївка та в сільській ОТГ Музиківка вже кілька років працюють по 2 місцеві шерифи, яких обрали громади. Спочатку вони були громадськими помічниками дільничних інспекторів міліції, а потім їх оформили на роботу в сільрадах, відтепер вони отримують заробітну плату з бюджетів сіл. І результат не забарився: кількість правопорушень тут у 8 разів менше, ніж у сусідніх селах, де немає шерифів.

Місцеві жителі звикли, що є шерифи, які профілактують та викривають злочини. Часто до шерифів звертаються самі поліцейські з проханням поїхати на місце й розібратися у правопорушенні, що відбулося.

Фільм з репертуару Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA про громадських правоохоронців зі Старої Збур’ївки – «Українські шерифи» (режисер Роман Бондарчук) – висувався для номінації на «Оскар» у 2016 році. Напевно, що унікальний досвід роботи сільських шерифів може стати прикладом для наслідування у громадах інших сіл та містечок. Continue reading “Забезпечення безпеки в громадах – справа… самих громад (про реформу системи дільничних)”

Євген Крапивін: Непомітні законопроекти зроблять помітними дії анонімних правоохоронців

NB: Статтю опубліковано у блогах на виданні LB.ua.

Вже рік ніхто не помічає законопроекти №5700 та 5701 щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії. Ще більш непомітними залишаються злочинні дії поліцейських, яких складно ідентифікувати на вулицях та у натовпі.

Необхідність ідентифікації кожного уніформованого правоохоронця виникла ще кілька років тому. Щоб знайти винних за злочинні дії, важливо встановити особу кожного правоохоронця. Натомість, коли “Беркут” розганяв мирних протестувальників на Майдані без жодних ідентифікаційних знаків, тодішній генпрокурор Пшонка повідомив потерпілим, що це неможливо.

Що заважає ідентифікувати правоохоронця

Зобов’язати кожного поліцейського на однострої мати “нагрудний знак із зазначенням його спеціального жетона” вдалося лише з ухваленням Закону “Про Національну поліцію України”. Тоді завдяки спільним зусиллями парламентарів та громадськості з’явилась стаття 20. Однак на практиці норма закону виконується неналежним чином через кілька причин:

– по-перше, жетони не виконують свою функцію – цифри дрібні та нечитабельні, особливо в темний час доби. Відповідно, навіть з фотографією поліцейського його неможливо ідентифікувати з метою подати скаргу на його протиправні дії або бездіяльність;

– по-друге, не всі патрульні поліцейські кріплять жетони на однострої – багато хто носить їх у кишені та показує лише на вимогу громадянина. Інші ж підрозділи поліції взагалі ігнорують відповідну норму закону;

– по-третє, притягнути до дисциплінарної відповідальності поліцейського за приховування жетона майже нереально. Хіба що – за втрату жетона як інвентарного майна, але не за приховування. Такі випадки поодинокі і юридично перебувають під питанням. Continue reading “Євген Крапивін: Непомітні законопроекти зроблять помітними дії анонімних правоохоронців”

Ефективна ідентифікація правоохоронців знизить рівень безкарності – автори законопроектів 5700, 5701 (Брифінг в УКМЦ)

Ідентифікація правоохоронців, передбачена існуючим законодавством, не є достатньо ефективною. Номери, нанесені на поліцейські жетони, прочитати дуже складно, а для працівників Нацгвардії закон взагалі не вимагає жодної ідентифікації. Законопроекти  5700 та 5701 (внесення змін до законів «Про Нацполіцію» та «Про Нацгвардію») покликані якісно змінити існуючі стандарти ідентифікації для правоохоронців, і тим самим знизити рівень безкарності серед останніх. Про це розповів Мустафа Найєм, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), член Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, ініціатор законопроектів, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Перша вимога стосується читабельності інформації на жетонах правоохоронців. «Сьогодні жетони є нечитабельні, тому що спосіб нанесення номера був обраний найдешевший. Це призвело до того, що цей номер не можна побачити вже з метрової відстані, вночі – це в принципі неможливо, при навіть найменшому заломленні світла, якщо фотографувати цей номер під кутом – теж нічого не видно», – розповів Михайло Каменєв, виконавчий директор ГО «Правозахисна Ініціатива», експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.

За новими стандартами індивідуальний номер повен бути нанесений на жетон таким чином, щоб його можна було легко почитати і розпізнати на фото. «По друге, зазначення індивідуального номеру має бути однакове у посвідченні поліцейського, на жетоні і на шоломі – це має бути один і той самий номер. Цей номер має закріплюватись за працівником Національної  поліції і Національної гвардії довічно», – зазначив Мустафа Найєм. Continue reading “Ефективна ідентифікація правоохоронців знизить рівень безкарності – автори законопроектів 5700, 5701 (Брифінг в УКМЦ)”

Євген Крапивін: Радянські показники чи рівень довіри населення?

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №4 (3 лютого – 9 лютого, 2018).

Як оцінювати поліцію. 

© Василь Артюшенко, DT.UA

З кожним роком після Революції Гідності дедалі важливішим стає питання результативності тих реформ, які мали б розв’язати проблеми, що їх загострили революційні події. 

Звичайних українців цікавлять не постійні розмови влади про ці реформи, а результат і особливо те, як вони можуть вплинути на їхнє життя.

Говорячи про реформування поліції, маємо визнати, що ми вже давно перебуваємо в замкненому колі — керівництво поліції постійно інформує суспільство про чергові пілотні проекти з реорганізації наявних підрозділів, підпорядкування одних підрозділів іншим, закупівлю нового обладнання тощо. Водночас просить беззастережно довіряти поліції, підтримувати потенційно небезпечні ініціативи щодо розширення повноважень поліцейських і не сумніватися, що рано чи пізно реформа дійде до свого логічного завершення. Водночас про результати ніхто не говорить. Чи справді зроблене в рамках реформи підвищило ефективність розслідування злочинів, рівень публічної безпеки тощо? Адже саме це цікавить людей. А їх натомість постійно “бомбардують” безліччю безликих цифр про кількість проведених тренінгів, закуплених та отриманих автомобілів; апелюють до показників розкриття злочинів. Причому ці показники сама поліція й складає. І незрозуміло, що з тими даними робити, із чим їх порівнювати. Як людині оцінити роботу поліції в місці свого проживання?

Найгучніші етапи реформи вже в історії — відокремлення Нацполіції від МВС, запуск патрульної поліції, переатестація поліцейських. Щоправда, відокремлення відбулося більше на папері, бо міністр зі своїми радниками повсякчас демонструє обізнаність у суто поліцейських справах, зокрема щодо стану розслідування злочинів. Хоча суть відокремлення полягала в позбавлені міністра повноважень з оперативного управління поліцією, залишивши за ним формування державної політики у правоохоронній сфері. Переатестація — теж більше на папері, оскільки її результатом стало звільнення лише 8% колишніх міліціонерів. Нині більшість поліцейських — це колишні міліціонери. Зі старими кадрами й політичним впливом міністра до системних реформ нам іще далеко.

Поліція, відповідаючи на запитання про оцінку своєї роботи, використовує насамперед дані відомчої статистики, які говорять про постійне зменшення кількості злочинів, що реєструються, та збільшення кількості розкритих злочинів. Усе це називається кількісно-статистичними даними, які на практиці часто-густо є викривленими і мало про що говорять як фахівцям, так і самим поліцейським. Якщо динаміка цієї “статистики” збережеться, то за 10—15 років у нас узагалі не буде злочинності. З іншого боку, є картинка для громадськості — рівень довіри населення до поліції, який постійно коливається в межах 40—50%. Але це так звана абстрактна довіра, про яку згадаємо нижче. Continue reading “Євген Крапивін: Радянські показники чи рівень довіри населення?”

Експерти провели тренінг для майбутніх custody-офіцерів у Херсоні

Протягом чотириденного тренінгу, що розпочався 13 грудня в Херсоні, працівники ізоляторів тимчасового тримання вчилися працювати в межах нового підходу. Відповідно до нього, для забезпечення дотримання прав людини облік усіх дій із затриманими в ізоляторі здійснюється за допомогою системи Custody records. Під час навчання поліцейські обговорили разом із експертами базові гарантії затриманої особи, роль та призначення системи Custody Records, захист медичних даних в ізоляторі тимчасового тримання, особливості права на приватність, порядок роботи й використання відеоінформації, а також багато інших важливих питань щодо забезпечення дотримання прав затриманої особи та поліцейських.

25443213_1534153993373007_5332683000938415027_n-648x329

До навчання поліцейських долучилися представники Управління забезпечення прав людини Національної поліції України,  Експертного центру з прав людини, Асоціації УМДПЛ, Інституту миру і порозуміння, Гендерного клубу Дніпро, Херсонського регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, судової системи.

Custody Records — це система електронного обліку всіх дій в ізоляторах тимчасового тримання. З одного боку, цей інструмент захищає людину, яка перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, від можливих порушень її прав, а з іншого – поліцейських, які працюють в ізоляторі, від безпідставних звинувачень на їх адресу.

За словами Євгена Крапивіна, експерта Асоціації УМДПЛ, система Custody Records матиме стримуючий від порушень ефект у забезпеченні прав і свобод затриманої особи.

«Відеофіксація, електронна база даних та дані, зібрані під час первинного інтерв’ю із затриманим – все це дозволить ефективно розглядати скарги на неправомірні дії поліцейських. Причому, якщо на поліцейського буде незаконно тиснути прокурор чи адвокат, – в нього буде великий масив даних для доказів належності та своєчасності своїх дій. Саме тому ми говоримо про підвищення безпеки і затриманого, і поліцейського», — зазначив Євген Крапивін.

Усі запропоновані до навчання теми дали можливість поліцейським зрозуміти важливість впровадження системи Custody Records для забезпечення  дотримання прав людини в ізоляторах тимчасового тримання, а також дали розуміння цілей і завдань Custody Records, місії діяльності інспекторів, які працюватимуть із системою.

IMG_2996-648x331

Ініціаторами впровадження такої системи в діяльності ізоляторів стали Управління забезпечення прав людини, Українська фундація правової допомоги та Експертний центр з прав людини за підтримки програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння ГУНП в Херсонській області.

Джерело

Матеріали за темою:

Що таке система Custody Records в ІТТ?

Система Custody Records захищатиме права людини в ІTT