Про міжнародний досвід дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів говорили на конференції

_A2A0663

На минулому тижні в Києві відбулась міжнародна конференція «Дисциплінарна відповідальність суддів та прокурорів в Україні» та семінар з цієї теми. В роботі цих заходів взяли участь члени Вищої ради правосуддя, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, представники Верховного суду, Ради суддів України, Генеральної прокуратури України, Ради прокурорів України та правничої спільноти, в т.ч. і фахівці Асоціації УМДПЛ – експерти Євген Крапивін та Михайло Каменєв.

_A2A0783

Під час конференції, що була організована Вищою радою правосуддя та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, за підтримки Проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» та Програми USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя», міжнародний експерт Ради Європи Джеремі МакБрайд, а також заступник генерального прокурора, апеляційний суд м. Порту (Португалія) Жуау Антоніо Рату ознайомили учасників із міжнародними та європейськими стандартами та провідною практикою щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів. Окрім цього, представник Секретаріату Групи держав проти корупції (GRECO) презентував рекомендації органу у цьому питанні. Continue reading “Про міжнародний досвід дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів говорили на конференції”

Євген Крапивін: Кримінальні проступки: панацея від дрібних злочинів, чи обмеження прав?

NB: Статтю опубліковано у блозі на LB.ua.

Минулого тижня депутати порадували не тільки ухваленням законопроекту про Антикорупційний суд, але й підтримали запровадження в українському законодавстві і кримінальних проступків. Щоправда поки тільки у першому читанні.

Фото: dt.ua

В парламенті минулого тижня відбулась ще одна визначна подія в реформі органів правопорядку – депутати проголосували у першому читанні проект Закону №7279-д, яким запроваджується так званий інститут кримінальних проступків. Перший законопроект з’явився ще у 2014 році, але голосування за нього було провалено. Новий законопроект довго не виносився на голосування: затримка пов’язана з великою кількістю зацікавлених сторін – тут і Нацполіція, і МВС, і Генпрокуратура та суди. Однією з причин є і те, що наразі у сфері реформування органів правопорядку в держави відсутнє єдине бачення того, як це працюватиме.

Тепер детальніше, що це за кримінальні проступки. Попри складну назву, їх суть полягає у запровадженні диференційованої процедури розслідування злочину в залежності від його тяжкості. Тобто сьогодні будь-який злочин розслідується за єдиною процедурою та однією уповноваженою особою – слідчим органу досудового розслідування. На практиці це доволі бюрократична процедура, яка разом із системними проблемами в самих інституціях призводить до ситуації, за якої більшість часу слідчий витрачає на складення і оформлення паперових матеріалів для типових злочинів – крадіжок, грабежів, легких тілесних ушкоджень тощо. Навантаження на одного слідчого може сягати і 150, і 200, і 300 кримінальних проваджень одночасно. Це означає, що у слідчого поліції часу на розслідування дійсно складних і тяжких справ – вбивств, зґвалтувань, тяжких тілесних ушкоджень тощо, просто не залишається. Continue reading “Євген Крапивін: Кримінальні проступки: панацея від дрібних злочинів, чи обмеження прав?”

Законопроекти про новий орган фінансових розслідувань можуть розглянути цього четверга, – експерти

Цього четверга на голосування в порядку денному внесені три альтернативні законопроекти щодо нового органу фінансових розслідувань. Втім жоден документ не є ідеальним, а один із них – суперечить Конституції. Про переваги та ризики законопроектів та про те, як створити новий незалежний та ефективний орган фінансових розслідувань, говорили експерти, депутати та представники бізнесу під час прес-сніданку “Реформа податкової міліції: хто прийде на заміну”.

Податкова міліція вже півтора року перебуває поза законом. Втім досі нелегально діє та влаштовує бізнесу “маски-шоу”, тому врегулювати питання створення органу, який би розслідував фінансові злочини, необхідно якомога швидше.

18 квітня правоохоронний комітет ВРУ схвалив та надіслав до сесійної зали всі три вищезгадані законопроекти.

“Ухвалення законопроекту дуже важливе для бізнесу як документу, котрий дасть захист на право власності в провадженні підприємницької діяльності. Для мене немає «правильного» законопроекту, однак принципово важливим вважаю, щоб законопроект передбачав позбавлення усіх інших органів повноважень у розслідуванні економічних злочинів. Якщо дозволити іншим органам далі працювати в економічному блоці, то ми просто змінимо одних гравців на інших, або просто, де є 4 структури з аналогічними повноваженнями, додамо ще одну”, – каже Оксана Продан, народна депутатка України. Continue reading “Законопроекти про новий орган фінансових розслідувань можуть розглянути цього четверга, – експерти”

Прес-сніданок “Реформа податкової міліції: хто та як буде розслідувати фінансові злочини?” (Анонс, 11.05)

11 травня об 11:00 відбудеться прес-сніданок «Реформа податкової міліції: хто та як буде розслідувати фінансові злочини?»

Вже майже півтора року Податкова міліція знаходиться поза законом. Першим намаганням урегулювати правовий статус цієї структури був законопроект, розроблений Міністерством фінансів ще влітку 2017-го. Проте, він так і не потрапив до Верховної Ради.

Навесні 2018-го процес активізувався. У Верховній Раді України з’явилося три законопроекти щодо створення нового органу: про Національне бюро фінансових розслідувань (НБФБ) авторства Ніни Южаніної, про альтернативне Бюро авторства Андрія Журжія, а також про Фінансову поліцію авторства Тетяни Острікової. 18 квітня правоохоронний комітет ВРУ схвалив та надіслав до сесійної зали ці три законопроекти.

В усіх трьох законопроектах прописані концептуально різні підходи до створення нового органу, і жоден із документів не відповідає тим критеріям, які б дозволили припинити так звані «маски-шоу» і новій структурі – стати прозорою, ефективною та не залежною від різних політичних та владних впливів.

Відповідь на ці та інші питання щодо створення цього важливого органу журналісти отримають під час прес-сніданку.

Спікери:

  • Оксана Продан, народний депутат України VIIІ скликання;
  • Альгірдас Шемета,бізнес-омбудсмен в Україні;
  • Андрій Єрашов, член Ради директорів Спілки українських підприємців;
  • Євген Крапивінексперт групи Реформа органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ;
  • В’ячеслав Черкашинексперт групи Податкова реформа Реанімаційного Пакету Реформ.

Модератор: Ірина Соломко, керівник комунікаційного напрямку Реанімаційного Пакету Реформ. Continue reading “Прес-сніданок “Реформа податкової міліції: хто та як буде розслідувати фінансові злочини?” (Анонс, 11.05)”

Реформа податкової міліції – хто прийде на заміну?

NB: Статтю опубліковано у блозі на LB.ua.

У середу правоохоронний комітет Ради схвалив три законопроекти про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) та надіслав їх до сесійної зали. Виникає запитання щодо того, який з них буде ухвалено і чи є між ними концептуальна різниця.

У контексті реформ органів правопорядку активно декларується масштабна ціль – покласти край практиці незаконного тиску на бізнес з боку силовиків та розслідувати економічні злочини за допомогою аналітичних інструментів.

Досягнення таких амбітних висот потребує домовленостей різних політичних сил, державних органів та бізнес-спільноти. Сьогодні на цьому полі продовжує працювати напівлегальна податкова міліція, економічні підрозділи СБУ, а також Департамент захисту економіки Національної поліції. І всі слідчі органи, як стверджують політичні оглядачі і політики, залучені до корупційних схем та вибивання грошей. Як наслідок, ніхто не бажає поступитись “ласим шматком” і позбутись правоохоронних повноважень.

На розгляді українського парламенту перебувають три законодавчі ініціативи на цю тему від груп депутатів – Національне бюро фінансових розслідувань (НБФБ) Ніни Южаніної, альтернативний НБФБ Андрія Журжія, а також Фінансова поліція Тетяни Острікової. У проектах прописані концептуально різні речі, що видно з таблиці, яка додається до цього блогу. Одразу скажу, що жоден з них не є ідеальним та таким, за який можна просто зараз голосувати в цілому. Кожен містить гарні ідеї, які варто розвивати та доопрацьовувати.

5 квітня законопроект Южаніної визначено Президентом як невідкладний. Варто зауважити, що відповідно до пункту 3 Рішення КСУ 2-рп/2001, в якому розтлумачені положення статті 93 Конституції, невідкладність законопроекту визначається саме на стадії законодавчої ініціативи, яка має місце під час внесення проекту до Верховної Ради. Отже, Президент не наділений повноваженням визначати депутатський законопроект невідкладним – тільки свій. Такий поспіх Президента є, м’яко кажучи, неконституційним. Continue reading “Реформа податкової міліції – хто прийде на заміну?”