Реформа податкової міліції – хто прийде на заміну?

NB: Статтю опубліковано у блозі на LB.ua.

У середу правоохоронний комітет Ради схвалив три законопроекти про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) та надіслав їх до сесійної зали. Виникає запитання щодо того, який з них буде ухвалено і чи є між ними концептуальна різниця.

У контексті реформ органів правопорядку активно декларується масштабна ціль – покласти край практиці незаконного тиску на бізнес з боку силовиків та розслідувати економічні злочини за допомогою аналітичних інструментів.

Досягнення таких амбітних висот потребує домовленостей різних політичних сил, державних органів та бізнес-спільноти. Сьогодні на цьому полі продовжує працювати напівлегальна податкова міліція, економічні підрозділи СБУ, а також Департамент захисту економіки Національної поліції. І всі слідчі органи, як стверджують політичні оглядачі і політики, залучені до корупційних схем та вибивання грошей. Як наслідок, ніхто не бажає поступитись “ласим шматком” і позбутись правоохоронних повноважень.

На розгляді українського парламенту перебувають три законодавчі ініціативи на цю тему від груп депутатів – Національне бюро фінансових розслідувань (НБФБ) Ніни Южаніної, альтернативний НБФБ Андрія Журжія, а також Фінансова поліція Тетяни Острікової. У проектах прописані концептуально різні речі, що видно з таблиці, яка додається до цього блогу. Одразу скажу, що жоден з них не є ідеальним та таким, за який можна просто зараз голосувати в цілому. Кожен містить гарні ідеї, які варто розвивати та доопрацьовувати.

5 квітня законопроект Южаніної визначено Президентом як невідкладний. Варто зауважити, що відповідно до пункту 3 Рішення КСУ 2-рп/2001, в якому розтлумачені положення статті 93 Конституції, невідкладність законопроекту визначається саме на стадії законодавчої ініціативи, яка має місце під час внесення проекту до Верховної Ради. Отже, Президент не наділений повноваженням визначати депутатський законопроект невідкладним – тільки свій. Такий поспіх Президента є, м’яко кажучи, неконституційним. Continue reading “Реформа податкової міліції – хто прийде на заміну?”

Громадськість закликає до напрацювання консолідованої версії законопроекту щодо органу з фінансової безпеки

19 березня Ніна Южаніна, очільниця Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради зареєструвала проект закону «Про Національне бюро фінансової безпеки» (реєстр. № 8157). Документ був розроблений робочою групою, сформованою в профільному комітеті під керівництвом Южаніної. Як зазначала сама авторка, розробку законопроекту було здійснено за дорученням Президента на підставі рішення Національної Ради реформ.

Він, по суті, став альтернативою проекту закону «Про Службу фінансових розслідувань», який ще навесні 2017-го напрацював Кабінет Міністрів України, за участі експертів та представників бізнесу. Документ був схвалений Урядом та передано на розгляд Національній раді реформ при Президенту України.

Експерти груп Реформа органів правопорядку та Податкова та бюджетна реформа Реанімаційного Пакету Реформ наголошують: парламент повинен невідкладно законодавчо врегулювати сферу розслідування фінансових злочинів.

Continue reading “Громадськість закликає до напрацювання консолідованої версії законопроекту щодо органу з фінансової безпеки”

“Поправки Лозового” – результат політичних домовленостей, а не юридична дискусія, – думка

Юристи незадоволені змінами до Кримінального процесуального кодексу, відомими як “поправки Лозового”. Про це заявив Євген Крапивін, юрист і представник Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів під час круглого столу про юридичні та політичні наслідки “поправок Лозового”, організованому Інститутом Горшеніна.

“Зміни щодо експертиз, які йдуть винятково через державні установи, оскарження підозри, терміни досудового розслідування, з менш очевидних речей – це зміни, пов’язані з конфіскацією та обшуками. Ці речі необхідно скасувати”, – сказав Крапивін.

Юрист вважає непотрібними правки щодо термінів досудового розслідування. Continue reading ““Поправки Лозового” – результат політичних домовленостей, а не юридична дискусія, – думка”

Євген Крапивін: Коло домовленостей та обіцянок: що буде з “поправками Лозового”?

Не можна вчасно поховати небіжчиків, жертви зґвалтувань вимушені страждати в очікуванні експертиз, а правоохоронна система зазнає “колапсу”. Такі зміни до Кримінального процесуального кодексу набули чинності 16 березня відповідно до рішення Парламенту. У кожній з перерахованих страшних речей є частка правди, яка стосується сотень тисяч громадян.

Нові правила обчислення строків розслідування злочинів, подання клопотань до суду, оскарження повідомлення про підозру тощо – все це результат несистемних та політично вмотивованих змін. Їх було “тихенько” ухвалено разом із процесуальними кодексами, які були необхідні для запуску Верховного Суду, ще у жовтні 2017 року. Приводом для цього стали гучні лозунги “захистимо бізнес від свавілля правоохоронців”.Лише протягом останніх тижнів прокинулись Генеральний прокурор, Національна поліція, МВС та почали закликати депутатів до змін. Унаслідок законопроекту №7547, яким скасовувались нові правила, було провалено в сесійній залі. Це було несподівано, адже попередня оцінка підтримки депутатами свідчила про зворотне. Тоді стало зрозуміло, що це політичне питання, а не суто юридичне. Ми знову вплутались у політичне коло домовленостей і обіцянок.

Тим часом 16 березня слідчі підрозділи почали роботу за новими правилами. Найбільше поправки вдарили по розслідуванню загальнокримінальних злочинів (крадіжки, грабежі, легкі тілесні ушкодження тощо). Адвокати почали активно атакувати слідчих суддів скаргами на необґрунтованість повідомлення про підозру, слідчі зіткнулись із плутаниною щодо строків вже наявних кримінальних проваджень, а деякі слідчі судді взагалі застосовувати норми в хаотичному порядку. Дії депутатів стали головним болем простих слідчих, а також потерпілих від злочинів. Continue reading “Євген Крапивін: Коло домовленостей та обіцянок: що буде з “поправками Лозового”?”

Громадськість закликає народних депутатів не підтримувати законопроект №7279, що порушує Конституцію та загрожує правам людини

20 грудня Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розгляне проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№7279).

Документ нібито спрямований на розвантаження слідчих шляхом запровадження інституту кримінальних проступків. Його підтримує Генеральна прокуратура та МВС. В той же час експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертають увагу на те, що запропонований проектом підхід є вкрай поверхневим і полягає лише в механічному перейменуванні злочинів невеликої тяжкості в кримінальні проступки. При цьому, законопроектом передбачено переведення 40% складів злочинів невеликої тяжкості (загалом 72 склади) у склади злочинів середньої тяжкості. Тобто усі ці злочини доведеться розслідувати слідчим і надалі, тому ніякого розвантаження не відбудеться. Continue reading “Громадськість закликає народних депутатів не підтримувати законопроект №7279, що порушує Конституцію та загрожує правам людини”