Законодавчі ініціативи

Аналіз законопроекту №6556 від 08.06.2017 р., яким Нацгвардії надаються повноваження з самостійної охорони громадського порядку

ЗАВАНТАЖИТИ аналіз у форматі pdf.

 

ЧИТАТИ на сайті нижче:

АНАЛІЗ

проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (№6556 від 08.06.2017)

Ініціатори законопроекту: Паламарчук М.П., Король В.М., Яніцький В.П., Геращенко А. Ю., Карпунцов В.В., Барвіненко В.Д.

Висновки інших установ:

6 липня 2017 року Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) рекомендувало за результатами розгляду в першому читанні законопроект повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Зміст законопроекту:

Умовно запропоновані проектом Закону положення можна поділити на два блоки:

1) підвищення спроможностей Національної гвардії України виконувати завдання із підтримання охорони громадського порядку;

2) розширення залученості Національної гвардії України до боротьби з тероризмом, операцій Збройних Сил України у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період тощо.

Предметом цього аналізу є питання, які стосуються першого блоку, оскільки задля досягнення мети, зазначеної в законопроекті, пропонується наділити військовослужбовців Національної гвардії поліцейськими функціями. Такий підхід викликає занепокоєння та, на наш погляд, містить низку загроз для прав людини в Україні.

Аналіз:

1. Станом на сьогодні військовослужбовці Національної гвардії спільно з поліцейськими залучаються до патрулювання вулиць з метою охорони громадського порядку. Для виконання покладених на них завдань нацгвардійці відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про Національну гвардію України” користуються повноваженнями із застосування превентивних поліцейських заходів (перевірка документів, поверхнева перевірка тощо) та заходів примусу (застосування фізичної сили, спецзасобів та вогнепальної зброї) в порядку, визначеному Законом України “Про Національну поліцію України”. Водночас самостійно здійснювати такі функції вони не можуть, оскільки під час патрулювання виконують лише допоміжну функцію.

Проектом Закону запропоновано надати військовослужбовцям Національної гвардії України можливість самостійно виконувати функції з охорони громадського порядку. Для реалізації зазначених положень шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) надаються повноваження з:
– складання протоколів про адміністративні правопорушення;
– доставлення правопорушників;
– проведення особистого огляду/огляду речей в порядку ст. 264 КУпАП. Continue reading “Аналіз законопроекту №6556 від 08.06.2017 р., яким Нацгвардії надаються повноваження з самостійної охорони громадського порядку” →

Ветування Президентом Закону “Про приватну детективну (розшукову) діяльність” – необґрунтований крок

Борис Малишев, д.ю.н., експерт з прав людини і публічного права

Президент скористався своїм правом вето на Закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (законопроект №3726 від 28.12.2015 ухвалено 13 квітня). Якщо прочитати аргументи, викладені у зауваженнях Глави держави, то можна подумати, що діяльність приватних детективів ніби то буде суперечити КПК. Натомість текст ухваленого Закону це не підтверджує.

Так, Закон передбачав надання наступних видів приватних детективних (розшукових) послуг:
1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу;
2) вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;
3) з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном; Continue reading “Ветування Президентом Закону “Про приватну детективну (розшукову) діяльність” – необґрунтований крок” →

Відбулось обговорення загроз для прав людини, які запроваджуються проектом Закону №5610 щодо удосконалення процедури заочного розслідування

9 березня в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл щодо змін до КПК, які становлять нові антиконституційні загрози.

Мова йде про законопроект №5610 (ухвалений в першому читанні), який активно просувають Адміністрація Президента та Генеральної прокуратури України, мотивуючи це «необхідністю притягти до відповідальності Януковича».

Проблема в тому, що він стосується не лише колишніх можновладців, а усіх громадян, суттєво звужуючи їх конституційні права. Таким чином мова йде про спрощення процесу за рахунок обмеження прав і свобод людини.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ вказав на такі обмеження:
– збільшення строків досуд. розслідування з 12 до 18 місяців, поєднане із запропонованим порядком обрахунку строку при об’єднанні проваджень порушує принцип розумних строків кримінального провадження. Це дасть можливість тримати осіб у невизначеному статусі підозрюваних протягом довгих років;
– збільшення строків тримання під вартою з 12 до 18 місяців суттєво звужує права осіб на особисту свободу. Підозрювані особи, вина яких ще не доведена, будуть набагато довше триматися в СІЗО, часто в нелюдських умовах;
– дозвіл суду на затримання осіб діятиме не 6 місяців, а безстроково, що порушує право на особисту свободу та принцип юридичної визначеності;
– вручення повісток через офіційні друковані видання порушує право осіб бути вчасно повідомленим про обвинувачення. Тепер кожен день законослухняні громадяни будуть змушені перевіряти інформацію про себе в ЗМІ;
– поняття «особливо складне кримінальне провадження», яке триватиме до 18 місяців, не визначене чітко і тому містить корупційні ризики. «Особливо складним» провадження визнаватиметься на розсуду слідчого чи прокурора.

Continue reading “Відбулось обговорення загроз для прав людини, які запроваджуються проектом Закону №5610 щодо удосконалення процедури заочного розслідування” →

Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи

20 січня групою народних депутатів подано законопроекти про внесення змін до Законів України “Про Національну поліцію” та “Про Національну гвардію” щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки №5700 та №5701, розроблені за участі експертів нашої групи.

Проблемою нинішнього законодавчого регулювання нагрудних знаків із номером спеціального жетона, які розміщуються на однострої поліцейського (ч. 3 ст. 20 ЗУ “Про Національну поліцію”) полягає в тому, що цифри на нинішніх жетонах дрібні і нанесені таким способом, що їх неможливо вдень прочитати з відстані, а вночі навіть зблизька. Водночас, на практиці, поширеною є ситуація зберігання жетонів у кишенях під час несення служби, що підтверджується останньою моніторинговою кампанією “Поліція під контролем” Асоціації УМДПЛ
Таким чином жетони не виконують покладену на них функцію ідентифікації.

Щодо військовослужбовців Національної гвардії, які найбільше залучені до забезпечення безпеки під час проведення мирних зібрань, то розпізнавальні знаки для них не передбачені взагалі. Continue reading “Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи” →

Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи

28 листопада групою народних депутатів було подано поправки до другого читання до законопроекту № 4670 “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” напрацьовані разом із робочою групою з реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ (РПР) та іншими правозахисниками.

Експерти нашої групи взяли активну участь у підготовці поправок та далі стежать за роботою над цим законопроектом, оскільки запровадження ефективного механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності є важливою складовою реформи поліції.

Новий Дисциплінарний статут є здебільшого удосконаленою версією попереднього закону – Дициплінарного статуту ОВС, адже в ньому відсутні ті дійсно европейські норми, які були озвучені у рекомендаціях ОБСЄ  та Ради Європи, наприклад – запровадження незалежного органу розслідування скарг на поліцію тощо.

Однак допрацювання зазначеного законопроектому є значним кроком до публічності та ефективності проведення службових розслідувань за дисциплінарними проступками у поліції. Continue reading “Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи” →