Експерти провели тренінг для майбутніх custody-офіцерів у Херсоні

Протягом чотириденного тренінгу, що розпочався 13 грудня в Херсоні, працівники ізоляторів тимчасового тримання вчилися працювати в межах нового підходу. Відповідно до нього, для забезпечення дотримання прав людини облік усіх дій із затриманими в ізоляторі здійснюється за допомогою системи Custody records. Під час навчання поліцейські обговорили разом із експертами базові гарантії затриманої особи, роль та призначення системи Custody Records, захист медичних даних в ізоляторі тимчасового тримання, особливості права на приватність, порядок роботи й використання відеоінформації, а також багато інших важливих питань щодо забезпечення дотримання прав затриманої особи та поліцейських.

25443213_1534153993373007_5332683000938415027_n-648x329

До навчання поліцейських долучилися представники Управління забезпечення прав людини Національної поліції України,  Експертного центру з прав людини, Асоціації УМДПЛ, Інституту миру і порозуміння, Гендерного клубу Дніпро, Херсонського регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, судової системи.

Custody Records — це система електронного обліку всіх дій в ізоляторах тимчасового тримання. З одного боку, цей інструмент захищає людину, яка перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, від можливих порушень її прав, а з іншого – поліцейських, які працюють в ізоляторі, від безпідставних звинувачень на їх адресу.

За словами Євгена Крапивіна, експерта Асоціації УМДПЛ, система Custody Records матиме стримуючий від порушень ефект у забезпеченні прав і свобод затриманої особи.

«Відеофіксація, електронна база даних та дані, зібрані під час первинного інтерв’ю із затриманим – все це дозволить ефективно розглядати скарги на неправомірні дії поліцейських. Причому, якщо на поліцейського буде незаконно тиснути прокурор чи адвокат, – в нього буде великий масив даних для доказів належності та своєчасності своїх дій. Саме тому ми говоримо про підвищення безпеки і затриманого, і поліцейського», — зазначив Євген Крапивін.

Усі запропоновані до навчання теми дали можливість поліцейським зрозуміти важливість впровадження системи Custody Records для забезпечення  дотримання прав людини в ізоляторах тимчасового тримання, а також дали розуміння цілей і завдань Custody Records, місії діяльності інспекторів, які працюватимуть із системою.

IMG_2996-648x331

Ініціаторами впровадження такої системи в діяльності ізоляторів стали Управління забезпечення прав людини, Українська фундація правової допомоги та Експертний центр з прав людини за підтримки програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння ГУНП в Херсонській області.

Джерело

Матеріали за темою:

Що таке система Custody Records в ІТТ?

Система Custody Records захищатиме права людини в ІTT

Євген Крапивін: Сім міфів про реформу поліції

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №42 (11 листопада – 17 листопада).

Процес заради процесу цілковито влаштовує політичне керівництво МВС.

7 листопада 2015 року — дата набуття чинності Законом України “Про Національну поліцію України” і початок повноцінної роботи цього нового відомства. 

Тоді ж було призначено першу очільницю Нацполіції — Хатію Деканоїдзе, а за кілька місяців до цього запущено патрульну поліцію — спочатку в Києві, потім у Львові й Одесі. Отже, спливли два роки від початку ледь не найвідомішої вітчизняної реформи.

Що ж насправді ми знаємо про реформу поліції? Чи не є ми заручниками стереотипів, нав’язаних нам медіа? Пропоную увазі читачів сім найпоширеніших міфів про перетворення в системі НПУ.

Міф перший. У результаті переатестації старі професійні кадри були звільнені, і тепер немає кому розслідувати злочини

Це міф, який спростувати найлегше. Насправді за результатами атестації звільнили тільки 7,7% поліцейських (5257 з 68135), половина з яких поновилася на посадах через суд. Це не означає, що в поліції працюють понад 90% колишніх міліціонерів, але, навіть ураховуючи всіх, хто звільнився за власним бажанням і вийшов на пенсію, однаково більшість поліцейських — це колишні міліціонери. Звісно, досвід роботи в міліції автоматично не свідчить про недоброчесність і корумпованість. І навпаки — про абсолютні професіоналізм і сумлінність. Теза про те, що всіх професіоналів звільнили з лав поліції, теж досить маніпулятивна і не має нічого спільного з реальністю.

Крім того, переатестація з самого початку мала сумнівні перспективи. Насамперед тому, що Інструкція про порядок проведення атестування була підготовлена командою МВС таким чином, що будь який звільнений поліцейський без особливих зусиль міг поновитися на посаді, звернувшись до суду. Узагальнивши судову практику, юридичну нікчемність цього документа довів і Пленум Вищого адмінсуду. Підстави для атестації, строки в який міліціонери мали бути переведені в штат поліції, необґрунтованість висновків комісій тощо — все це легко було оскаржити й виграти процес. За останніми даними, рішеннями суду на посадах поновлено 2 105 поліцейських, які раніше не пройшли атестації. При цьому поновленим поліцейським за час вимушеного прогулу виплачено 54 893 тис. грн з коштів платників податків.

Міф другий. У поліції є план/довгострокове бачення реформ Continue reading “Євген Крапивін: Сім міфів про реформу поліції”

Євген Крапивін: Поліцейські функції для Нацгвардії: за чи проти (Дзеркало тижня, №39)

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №39 (21 жовтня – 27 жовтня).

Правозахисники, експерти, депутати, омбудсман висловилися проти такої законодавчої ініціативи, оскільки вона загрожує правам людини. 

Впродовж останніх тижнів в експертних колах гаряче дискутується законопроект, який покладає нові функції та розширює повноваження Національної гвардії

Правозахисники, експерти, депутати, омбудсман уже висловилися проти такої законодавчої ініціативи, оскільки вона загрожує правам людини. Громадяни теж почали протестувати проти ще не ухваленого в першому читанні законопроекту. Тим часом окремі депутати і представники самої Нацгвардії захищають необхідність таких змін, посилаючись на “європейський досвід”.

Обговорення цієї теми розпочалося на початку вересня під час засідання парламентського комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. За результатами розгляду, члени комітету рекомендували Верховній Раді ухвалити в першому читанні проект закону №6556, який було зареєстровано в Раді влітку. Continue reading “Євген Крапивін: Поліцейські функції для Нацгвардії: за чи проти (Дзеркало тижня, №39)”

Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом”

“Реформи під мікроскопом” – друге видання одноіменної серії коаліції громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ”, в якому експерти РПР аналізують основні завдання, що стоять перед Україною на шляху інституційних, економічних і соціальних реформ, а також оцінюють стан їх нормативно-правового забезпечення та імплементації протягом останнього року (інформація у 2-гому виданні станом на квітень 2017 року).

Розділ, присвячений реформі органів правопорядку написаний нашим експертом, юристом Євгеном Крапивіним – див. стор. 51 видання. Continue reading “Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом””

Інтерв’ю з експертом групи Євгеном Крапивіним: Піар-проект «моя нова поліція» не виправдав завищені очікування (PolitekA)

NB: Інтерв’ю опубліковано на сайті аналітичного видання “PolitekA” 5 липня 2017 року.

Про досягнення та недоліки правоохоронної реформи, рівень підготовки поліцейських та кадрові проблеми в Національній поліції України, в інтерв’ю Politeka розповів юрист, спеціаліст експертної групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін.

– Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон «Про Національну поліцію України». Які підсумки можна підбити за цей час? Які досягнення та недоліки має реформа?

– Відбулася деполітизація поліції. Нацполіцію, як незалежний центральний орган виконавчої влади, відділили від Міністерства внутрішніх справ. Якщо раніше керівник МВС, який призначається за квотою політичних партій і у Кабміні, в якійсь мірі, представляє їх інтереси, був і міністром міліції, тепер він лише координує роботу відомства. Управлінську ж функцію виконує голова Нацполіції, який до політики жодного відношення не має. У нього навіть є певні гарантії професійної незалежності. З очільником Національної поліції укладають контракт на п’ять років. Навіть по закінченню повноважень Кабміну або його розпуску, голова Нацполіції залишається на посаді й відпрацьовує передбачений строк.

Курс деполітизації обраний правильно, але потрібно зробити ще ряд законодавчих змін. У першу чергу, щодо кадрів. Голова Нацполіції ключові кадрові питання досі погоджує із міністром МВС. Це стосується його заступників і керівників головних управлінь Національної поліції в областях. Історія про екс-голову Хатію Деканоїдзе та її заступника Вадима Трояна, якого вона не хотіла, якраз про це. Не склалися у неї відносини і з начальником Черкаського ГУ НП Валерієм Лютим. Його призначення широко обговорювалося минулого року.

Ухвалили новий закон «Про Національну поліцію». Він кращий. Наприклад, має чіткіший порядок застосування спецзасобів, ніж закон про міліцію або окремий розділ, присвячений громадському контролю поліції. Але законодавство, яким керується поліція, ним не обмежується. Існує величезна проблема з Кодексом про адміністративні правопорушення. Патрульна поліція, яка вийшла на вулиці українських міст два роки тому, у своїй діяльності керується насамперед ним, але документу понад 30 років. Зміни у Кодекс вносили, хоча не суттєві. Там так прописані процедури, що порушникам легко зловживати своїми правами. Вони відтягують процедуру розгляду, а через один-три місяці спливають строки притягнення до відповідальності й особа залишається безкарною. Патрульні часто жаліються на Кодекс, розуміючи, що це значно гальмує ефективність їх роботи. Continue reading “Інтерв’ю з експертом групи Євгеном Крапивіним: Піар-проект «моя нова поліція» не виправдав завищені очікування (PolitekA)”