Наразі більш доцільно обговорювати позицію Арсена Авакова щодо подальшого розвитку Нацполіції, а не особу Сергія Князєва, як новопризначеного Керівника цього органу. Адже плани, пріоритети нового очільника поліції та здатність їх втілювати в життя можна буде оцінити лише через пару місяців його роботи.

Щодо негативної особливості самого конкурсу ми висловлювались раніше – він так і залишився закритим для суспільства. Тим часом для суспільства та експертів було б дуже корисним ознайомитися зі змістом довгострокової та короткострокової програмами, мотиваційним листом Сергія Князєва, які він подавав до Комісії в якості кандидата. Адже мова йде про основні цілі та шляхи їх досягнення, які ставить перед собою С. Князєв на наступні 5 років роботи на посаді керівника найбільшого правоохоронного відомства.

З поміж трьох кандидатів (двоє з яких були чинними працівниками поліції), рекомендованих Комісією за результатами конкурсу, Аваков цілком очікувано обрав чинного високопосадовця Національної поліції. При чому саме того із них, який має найбільший досвід роботи у слідчо-оперативних підрозділах.

Відтак, судячи з такого вибору, для Арсена Авакова реформи в поліції вже не є настільки актуальними, а замість них настав час для стабілізації роботи поліції для того, щоб боротися зі злочинністю на чолі із авторитетним і досвідченим представником «старої міліцейської гвардії». Адже Сергій Князєв почав працювати оперуповноваженим ще у далекому 1995 році, і весь цей час невпинно рухався кар’єрними сходинками, незважаючи на зміну міністрів.

Така позиція Арсена Авакова в принципі цілком відповідає очікуванням суспільства, яке хоче бачити, що держава ефективно захищає його від бандитів та грабіжників. Адже в останні роки рівень вуличної злочинності і крадіжок внаслідок передусім об’єктивних чинників (війна на Сході України, економічна криза тощо) справді сягнув небачених показників. Continue reading “Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?” →

Підбиваючи підсумки року, не можна не згадати про один із аспектів реформи поліції – належне планування, відсутність якого все більше робить реформу непослідовною та такою, що не вирішує системних проблем в діяльності української поліції.

Нагадаємо, що два тижні тому офіційно був оголошений конкурс на посаду Голови Нацполіції, який передбачає, зокрема, надання кандидатом мотиваційного листа із зазначенням коротко- та довгострокових цілей на цій посаді, зокрема першочергових заходів, які претендент планує реалізувати на посаді з метою забезпечення ефективної діяльності Національної поліції України, реалізації необхідних реформ тощо.

В свою чергу експерти з реформування органів правопорядку Реанімаційного проекту реформ вважають, що невід’ємною частиною конкурсу має стати підготовка та оприлюднення кожним з кандидатів концепції власного бачення розвитку Національної поліції, а також короткострокової та довгострокової програми дій. Це надасть змогу суспільству оцінити потенціал кожного з кандидатів та об’єктивність рішення Конкурсної комісії.

На наш погляд, варто нагадати про подібний програмний документ – Концепцію “100 днів якості Національної поліції України” (далі – Концепція), який був успішно забутий самою поліцією під час реформи, а тим паче громадськістю.

Отже, ця стаття присвячена стану виконання Концепції, яка свого часу активно розповсюджувалася керівництвом Національної поліції у ЗМІ, а основні проекти, вказані у ній, мали бути реалізовані протягом трьох місяців (!) з дня початку роботи Національної поліції, тобто до 7 лютого 2016 року.

На думку авторів Концепції, саме відрізок часу у 100 днів мали стати перехідним періодом для адаптації всіх підрозділів і працівників Національної поліції до нового стандарту якості та оцінки результатів своєї роботи .
Continue reading “Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?” →

Про успішність реформування правоохоронних органів  чи то навпаки – поразку, говорять відразу після чергового трагічного випадку, як ви помітили. Такі, на жаль, трапляються і несуть за собою питання відставки, просування реформ, професійності правоохоронців та багато інших. Про них і не тільки в ексклюзивному інтерв’ю UAINFO говорили з членом Експертної Групи «Поліція під контролем» Борисом Малишевим.  

Пане Борисе, на тлі останніх подій, до яких повернемося пізніше, у суспільстві активніше заговорили про сумніви щодо успішності проведення реформи правоохоронних органів та професійності її представників. Як вважаєте, є причина для цього?

Коли говоримо про професійність, потрібно розмежовувати рівень керівників різних щаблів і рівень виконавців. Нині склалася ситуація, коли суспільство вимагає докорінних змін у діяльності правоохоронної системи. А це неможливо без очищення кадрового складу органів правопорядку. Проте держава з різних причин не здатна наразі організувати швидкий, якісний масовий набір для заміни тих, кого звільняють.

З точки зору кадрового аспекту існує два підходи до реформування органів правопорядку. Перший полягає у роботі  з тим самим складом працівників, але дещо оновленим за допомогою атестування та з заміненими керівниками. Цей підхід зазвичай не дуже подобається суспільству, бо виникають запитання: чим відрізняється міліція від поліції, якщо в її складі залишається більшість старих кадрів, довіра населення до яких близько 2 років тому була на рівні 10-15%. Continue reading “Борис Малишев: Вплив політиків на українську правоохоронну систему – найбільша її проблема” →

Висловимо декілька тез щодо вчорашніх подій.

1. Аналізувати трагедію, що розгорнулася в с. Княжичі, в умовах обмеженого обсягу достовірної інформації є досить складно, тому варто утриматись від поспішних оцінок та гучних заяв. Втім, сам факт перестрілки між представниками одного правоохоронного органу, в результаті чого загинуло 5 правоохоронців, є вельми неоднозначний та може потягнути за собою кадрові перестановки у верхах Нацполіції та неабияку суспільну реакцію.

Викликає занепокоєння, що позиція МВС та Нацполіції слово в слово співпадає з коментарем у фейсбуці Антона Геращенка, радника Міністра, який був оприлюднений ще до офіційної позиції Нацполіції. На наш погляд, офіційна позиція органу державної влади має виходит від керівників цих органів, і бути оперативною, без необґрунтованих затримок у часі після резонансних подій.

2. Події під Києвом можуть використовуватися зацікавленими особами як аргумент в підтримку будь-якої позиції – “погана реформа”, “старі професіонали таких помилок не вчиняли”, “є хороші патрульні, а цих просто погано атестували” тощо. В умовах неповноти інформації необхідно критично ставитись до будь-яких однобічних коментарів на цю тему. Понад те, викликає занепокоєння, що більшість коментарів лунають з “власних джерел в МВС” та колишніх оперативників, зокрема близьких до політики, що сприймається людьми як достовірне джерело інформації. Втім, наявність подібного правоохоронного досвіду далеко не завжди гарантує адекватність коментарів. Continue reading “Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня” →

Статтю опубліковано на сайті LB.ua.

Однією із основних причин своєї відставки Х. Деканоїдзе назвала втручання політиків у її діяльність як керівника Національної поліції. Така заява вимагає продовження у вигляді певних висновків з точки зору реформування поліції.

З одного боку, можливість політичних діячів безкарно (та, судячи зі всього, вельми результативно) тривалий час впливати на вищу посадову особу правоохоронного органу, демонструє суспільству низький рівень розвитку всієї правової системи України на даному етапі.

З іншого боку, сам Закон «Про Національну поліцію» містить чимало цілком законних важелів впливу з боку Міністра МВС як політика на практично весь спектр діяльності Національної поліції. Саме про це поговоримо докладніше. Continue reading “Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію” →