У ході дискусії «Нова система оцінювання української поліції: як уникнути “старих” проблем», яку Експертна група «Поліція під контролем» провела 20 грудня 2016 року у Києві, експерти з прав людини запропонували нову систему оцінювання ефективності роботи поліції. Для її запровадження необхідно надавати якісну оцінку комісіями, що залежно від підрозділу складатимуться з представників поліції, адвокатури, колишніх працівників правоохоронних органів тощо.

Запропонована система була викладена у науково-практичному виданні Експертної групи «Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від “палиць” до нової системи».

Сьогодні фактично продовжує працювати один із рудиментів радянської міліції – “палочна” система оцінки ефективності роботи поліції, яка призводить до низки порушень прав людини у системі кримінальної юстиції. Основою цієї системи є показник “розкриття” справ за конкретним складом злочину для органів досудового розслідування, а також кількість адміністративних протоколів за певними статтями для інших служб.

Євген Крапивін, юрист, експерт групи зазначив: «Минуло майже півтора роки з дня ухвалення нового закону про поліцію. Проте стара система оцінки поліції формально скасована, а нова ще не запроваджена. За таких умов слідчі органи працюють за інерцією – поліцейське керівництво постійно запитує у них: “Скільки?” Якісна оцінка разом з кількісними показниками, які спираються на кримінальну статистику, може бути системою оцінки ефективності роботи поліції. Основою комплексної системи кількісних та якісних показників має стати довіра громадян. Необхідно, аби нова система орієнтувалася на людей та їх потреби, а не на відомчу статистику як штучний доказ ефективності своєї роботи вищому керівництву».

На думку експерта групи, створення спеціальних комісій – дієвий механізм, через який громадськість реально може впливати на прийняття управлінських рішень. «Про це свідчить досвід атестаційних комісій, які здійснювали переатестацію і поліцейських комісій, які займаються відбором працівників, які вперше поступають на службу або вирішенням питань просування по службі», – зауважив Євген Крапивін.

Юрій Бєлоусов, керівник Експертного центру з прав людини, підкреслив, що нова система оцінювання не вимагає скасування статистичних показників. «Статистичні показники роботи правоохоронного органу не мають сприйматися керівництвом як основний критерій ефективності. Інакше, підлеглі просто «підганятимуть» ці показники до необхідного рівня», – зауважив Юрій Бєлоусов. Подібним чином сьогодні «підганяють» дані соціологічних опитувань щодо рівня довіри до поліції.

Наслідками такої практики є викривлення даних про злочинність в Україні в цілому, а також порушення прав людини. Юрій Бєлоусов знає про це з власного досвіду роботи в Управлінні моніторингу дотримання прав людини у МВС, яке існувало у 2008-2010 роках. «Працівники міліції навіть виготовляли певні незаконні предмети, які потім самі ж “героїчно” вилучали. По регіонах простежувалася тенденція, коли вилучали пачку патронів 25 штук, одну і ту ж саму, протягом одного дня, у двох-трьох осіб. Така ж ситуація спостерігалася із наркотичними засобами», – розповів Юрій Бєлоусов.

«Ми зараз намагаємося з цим боротися і виключаємо ті показники, якими можна маніпулювати», – зазначив Борис Вежнавець, заступник начальника-начальник управління Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. Наприклад, для убивств можна використовувати відсоток розкриття, тому що такі злочини обов’язково мають бути розкритими. Проте у випадку з крадіжками може відбуватися маніпуляція, тому що чим менше їх зареєстровано, тим більший відсоток розкриття.

Борис Вежнавець повідомив про стан розробки та запровадження системи оцінки поліції: «Проект постанови щодо порядку оцінювання поліції розробляє Міністерство внутрішніх справ України. Поки постанова перебуває на погодженні у Державній регуляторній службі. У своїй діяльності ми прагнемо використовувати польський досвід оцінювання ефективності поліції, що передбачає три складових: рівень довіри населення, використання статистичних показників без примусу їхнього штучного напрацювання, оцінка своєї роботи самими поліцейськими».

Рівень довіри населення до поліції визначатиметься завдяки незалежним загальнонаціональним соціологічним опитуванням громадян на місцях. Анкета із низкою запитань дозволить також з’ясувати, що найбільше турбує громадськість.

«Інструмент незалежного соціологічного опитування як засобу для з’ясування рівня довіри населення до поліції може бути застосований і для захисту прав людини, і для залучення громад і суспільства до покращення роботи поліції. Крім того, він корисний для самої поліції і МВС, щоб покращувати свою роботу і виконувати свої функції більш ефективно», – зазначив Борис Малишев, доктор юридичних наук, експерт з прав людини і публічного права.

Борис Вежнавець, представник Національної поліції, підтвердив зацікавленість поліцейських у появі цього інструменту: «Ми не можемо забезпечити 100% розкриття злочинів, але вплинути на швидкість реагування, на культуру обслуговування, безпеку дорожнього руху і окремі види злочинів ми можемо. Тому нам важливо вивчати громадську думку, щоб розуміти, що турбує людей у першу чергу», – зазначив Борис Вежнавець.

За словами Бориса Вежнавця, анкету мають розробляти соціологічні організації, яким доручили проведення опитування, у співпраці із МВС. «Наскільки я знайомий із проектом постанови, який був раніше, має бути оголошений тендер на визначення інституту, який проводитиме дослідження. Головне, щоб ця організація мала достатній досвід і штат для проведення соціологічних досліджень», – додав він.

Щоб попередити можливі ризики під час розробки нової системи, учасники дискусії закликали забезпечити прозоре обговорення усіх актів за участю громадськості. «Різні соціологічні організації, які мають досвід проведення таких досліджень, наприклад, Харківський інститут соціальних досліджень, могли б прокоментувати цю постанову і попередити МВС про слабкі місця і можливі ризики. Громадське обговорення має відбуватися», – підсумував Євген Крапивін.