20 червня Центр політико-правових реформ (ЦППР) та Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) провели експертне обговорення, під час якого презентували перший в Україні звіт про поліцейські комісії.
Поліцейські комісії − це інструмент громадського контролю за діяльністю органів правопорядку, який підвищив прозорість, якість добору та кар’єрні можливості поліцейських. Аналіз роботи поліцейських комісій передбачав проведення аналітичного та польового досліджень. Експерти провели 16 глибинних інтерв’ю з членами комісій у 6 регіонах України, вивчили міжнародні стандарти у сфері роботи поліції та зібрали статистичні дані. Також фахівці проаналізували судові рішення за результатами оскарження рішень комісії.
Серед проблем у роботі поліцейських комісій – недостатня кількість представників громадськості, залучення до їхньої діяльності політиків та порушення ґендерного балансу. Про це повідомив Олександр Банчук, член правління Центру політико-правових реформ. На його думку, існують прогалини та колізії у законодавчих актах, що регулюють діяльність поліцейських комісій. Наприклад, обов’язковий конкурсний відбір на всі посади в поліції та повноваження з визначення пріоритетів поліцейської діяльності.
Фактична кількість громадськості у складі поліцейських комісій — 169 осіб, що становить 40% від загальної кількості членів поліцейських комісій. При чому з них 59 осіб не відповідають вимогам щодо наявності бездоганної репутації, високих професійних якостей, суспільного авторитету. Адже, з них — 48 осіб є депутатами відповідних обласних рад чи міських рад, 9 осіб є державними службовцями чи службовцями місцевого самоврядування і 2-є керівників комунальних підприємств. На думку авторів дослідження, обираючи своїх колег до складу поліцейських комісій, депутати обласних рад перетворюють питання формування поліцейських комісій на питання для політичних домовленостей.
Комісії у підрозділах Національної поліції були створені у 2016-2017 роках у всіх регіонах України. Але про їхню роботу практично нічого невідомо через недостатню комунікацію між поліцією та суспільством, а також низький інтерес медіа у роботі цих комісій. «Причина, на мій погляд, полягає в тому, що вони не мають справу із кандидатами на службу, які мають квартири, машини чи корупційні зв’язки, як це було у ситуації із суддівськими конкурсами, в яких інтерес до ГРД був вкрай високий. Закон про Нацполіцію передбачає, що функціями поліцейських комісій є відбір на службу до поліції, а також просування (підвищення) по службі. Але проблема в тому, що конкурс обов’язково проводиться лише щодо осіб, які вперше приймаються на службу з призначенням на посади молодшого складу. А конкурс під час підвищення проводиться тільки за бажанням керівника, чим і користуються», ‒ розповідає експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.
Загалом зараз працює 84 поліцейські комісії, з них 25 комісій територіальних управлінь Національної поліції України (НПУ) та 59 ‒ міжрегіональних департаментів. До роботи поліцейських комісій залучено 420 осіб.
«За три роки роботи комісій вони отримали 193357 анкет. 165323 кандидатам було відмовлено на перших етапах. До співбесід дішло 24546 осіб. За рішення комісій з них рекомендовано на службу 16440, в результаті призначені рішенням комісії 14598 осіб. Де загубилися 2 тисячі? Люди прийняли рішення не працювати», – додав Володимир Філенко, колишній народний депутат.
«Ми не можемо мотивувати поліцейських приходити працювати за високу зарплату. Коли ми будемо приймати новий бюджет, знову постане питання, що 10 тисяч – це замало. Але замість того, аби збільшити зарплату, давайте зробимо модель, за якої ми не просто будемо видавати гроші людям, а зробимо довгострокову модель, де будуть іпотеки, соціальне страхування. Бо 2-3 тисячі нічого не вирішують. Але якщо ми дамо квартиру за рахунок держави поліцейським – це зовсім інша модель спілкування з цією інституцією», – прокоментував народний депутат Мустафа Найєм систему мотивації працівників Національної поліції.
ЗАВАНТАЖТЕ ПОВНИЙ ЗВІТ ТА СТИСЛИЙ ОГЛЯД ДО НЬОГО У НАШІЙ БІБЛІОТЕЦІ.
Захід відбувся у межах проекту «Посилення громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», який фінансує Європейський Союз.