NB: Статтю опубліковано у №19, травень 2017 видання “ЮРИСТ&ЗАКОН”.
Відсутність значної кількості виправдувальних вироків у діяльності українських органів кримінальної юстиції – одна з поширених тем для обговорення в наукових та експертних публікаціях. Водночас щоразу проголошується їх відсутність та неможливість практичної реалізації інститутів змагальності в кримінальному процесі, адже все одно судді за будь-яких умов не виправдовують обвинувачених.
У цій публікації ми вирішили надати свою відповідь на ці питання та поглянути на виправдувальний вирок і можливість його постановлення з погляду правозастосовника – описавши інституційний (організаційний) фактор їх діяльності.
Справді в Україні кількість виправдувальних вироків із року в рік коливається в межах 1 %:
– у 2014 році – 0,73 % (997 із 135800 справ, у яких було постановлено вирок);
– у 2015 році – 0,78 % (803 з 103600 справ, у яких було постановлено вирок);
– у 2016 році – 0,94 % (905 із 96000 справ, у яких було постановлено вирок).
Така ситуація залишається сталою ще з 50-х років ХХ століття, коли остаточно сформувалася система органів кримінальної юстиції радянського зразка разом з усталеними практиками їхньої роботи.
Виправдувальний вирок для суддів і прокурорів став не лише не бажаним, а й шкідливим і таким, що підриває авторитет судової влади та правоохоронних органів загалом (за радянських часів – партійної номенклатури).
На перший погляд пересічному громадянинові незрозуміло, чому в Україні не виправдовують обвинувачених, адже законодавство передбачає такий механізм. Насамперед це стверджує презумпція невинуватості: жодна особа не є винуватою у вчиненні злочину до постановлення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Водночас кримінальний процес у теорії видається простим: прокурор керує розслідуванням і разом із слідчим збирає докази, які підтверджують вину особи або виправдовують її. Далі складають обвинувальний акт і направляють до суду, який і має вирішити, винна людина чи ні, з наступним її засудженням або виправданням. Continue reading “Євген Крапивін: Практичний погляд на відсутність виправдувальних вироків в Україні (ЮРИСТ&ЗАКОН, №19, травень 2017)”