Цього четверга на голосування в порядку денному внесені три альтернативні законопроекти щодо нового органу фінансових розслідувань. Втім жоден документ не є ідеальним, а один із них – суперечить Конституції. Про переваги та ризики законопроектів та про те, як створити новий незалежний та ефективний орган фінансових розслідувань, говорили експерти, депутати та представники бізнесу під час прес-сніданку “Реформа податкової міліції: хто прийде на заміну”.
Податкова міліція вже півтора року перебуває поза законом. Втім досі нелегально діє та влаштовує бізнесу “маски-шоу”, тому врегулювати питання створення органу, який би розслідував фінансові злочини, необхідно якомога швидше.
18 квітня правоохоронний комітет ВРУ схвалив та надіслав до сесійної зали всі три вищезгадані законопроекти.
“Ухвалення законопроекту дуже важливе для бізнесу як документу, котрий дасть захист на право власності в провадженні підприємницької діяльності. Для мене немає «правильного» законопроекту, однак принципово важливим вважаю, щоб законопроект передбачав позбавлення усіх інших органів повноважень у розслідуванні економічних злочинів. Якщо дозволити іншим органам далі працювати в економічному блоці, то ми просто змінимо одних гравців на інших, або просто, де є 4 структури з аналогічними повноваженнями, додамо ще одну”, – каже Оксана Продан, народна депутатка України.
Крім цього, депутатка переконана, що новостворений орган має бути передусім аналітичною структурою і не повинен містити у своєму складі силових підрозділів.
Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена в Україні, заявив, що бізнес підтримує будь-який законопроект, де буде дотримано ключові вимоги бізнес-середовища.
“Дуже важливим є застосування механізмів громадського контролю як в процесі обрання директора, так і працівників. Неприйнятно, коли директор має змогу призначити чотирьох членів громадської ради, а інших трьох – через інші канали. Адже тоді апріорі 4 проти 3 зможуть ухвалювати потрібні рішення”, – каже Ярослав Грегірчак.
На дотриманні механізмів громадського контролю наголосив і Володимир Петраковський, експерт групи “Реформа органів правопорядку” РПР.
“Громадський контроль має починатись вже на стадії відбору працівників ради громадського контролю. Ми вважаємо, що це має бути електронна процедура голосування, наприклад, з використанням ЕЦП, але аж ніяк не загальні збори. Далі – чіткі механізми відбору конкурсної комісії. Політики у конкурсній комісії – це великий ризик, як ми вже побачили з досвіду створення інших органів. Є ризик, що при погано прописаних таких механізмах директор буде політично залежною чи політично компромісною фігурою. Зрештою, новий орган має бути органом виконавчої влади, підпорядкованим уряду і незалежним від конкретного міністерства”, – пояснив позицію Володимир Петраковський.
Крім цього, експерт РПР заявив, що один із законопроектів (авторства Ніни Южаніної), який передбачає вплив президента на формування нового органу, суперечить Конституції, оскільки Конституція передбачає, що повноваження Президента не можуть бути розширені.
Євген Крапивін, експерт групи “Реформа органів правопорядку” РПР повідомив, що усі три законопроекти передбачають різне вирішення ситуації з передачею повноважень новому органу.
“В проекті Ніни Южаніної старі кримінальні справи мають дорозслідувати старі органи. В законопроекті авторства Андрія Журжія їх передають новому органу. В законопроекті про фінполіцію Острікової перехідний період становить від 3 місяців до 1 року. Це важливе питання, що робити зі старими органами, які займаються економічними злочинами”, – прокоментував Євген Крапивін.
Головною вимогою експертів залишається – ліквідація старих органів одночасно з початком роботи нової інституції.
Інфографіка для завантаження
- Яким має бути орган фінансових розслідувань
- Ключові відмінності в законопроектах щодо нового органу фінрозслідувань
Матеріали за темою: