Державне бюро розслідувань: експерти окреслили перспективи 2018 року

29 травня 2018 р. під час круглого столу «Державне бюро розслідувань: перспективи формування у 2018 році» Центр політико-правових реформ, StateWatch та Асоціація УМДПЛ представили основні перспективні зміни законодавства щодо діяльності Державного бюро розслідувань (ДБР). Експерти розповіли і про результати попереднього аналізу кандидатів на керівні посади Бюро.

Конкурсна комісія при ДБР опрацювала більше 5 000 пакетів документів від майже 2 000 кандидатів на посади працівників центрального апарату Бюро. У більшості випадків ці кандидати претендували на посади у 3-х слідчих управліннях, які створять при центральному апараті ДБР. Переважна більшість – це вихідці з прокуратури, системи органів внутрішніх справ чи СБУ. Про це повідомив Олександр Лємєнов, секретар Конкурсної комісії в ДБР та експерт StateWatch.

Раніше, 17 травня 2018 р., у першому читанні Верховна Рада ухвалила проект закону щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань № 5395-д«Пропонується перенести територіальні управління з Миколаєва до Одеси та з Полтави до Харкова – це має корупційну небезпеку і зробить неможливим об’єктивний розгляд справ Бюро в судах. Сьогоденна модель розташування теруправлінь навмисне встановлює підсудність справ, в яких фігурують високопосадовці з міст-мільйонників, для судів у менших містах», ‒ прокоментував експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Проект закону передбачає набір службовців підрозділів внутрішнього контролю без участі зовнішньої конкурсної комісії. Встановлюються суворі вимоги до кандидатів на зайняття посад директора територіального органу Бюро (10 років стажу) і керівника підрозділу у центральному апараті (7 років стажу). Це відразу викреслює можливість молодих спеціалістів працювати в ДБР на керівних посадах. Але грає на «руку» старим кадрам.

 

На думку експертів, законопроект № 5395-д може бути підтриманий в цілому лише у випадку виправлення усіх недоліків перед його другим читанням у Парламенті.

«Законодавчі ініціативи, що знаходяться на розгляді Парламенту, – це чіткі та суттєво протилежні погляди на майбутнє Державного бюро розслідувань. Для коаліції ГО «Реанімаційний пакет реформ» принциповими є позиції, закладені у законопроекті № 7450, а саме: обов’язкова участь членів Ради громадського контролю при ДБР у конкурсних комісіях бюро; демілітаризація слідчого корпусу ДБР; визначення підстав та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Бюро; повноваження щодо автономної “прослушки”», – зауважив Володимир Петраковський, провідний радник StateWatch та член Науково-консультативної ради при ДБР.

За словами Євгена Крапивіна, експерта Асоціації УМДПЛ, склад Ради громадського контролю (РГК), сформованої у березні 2018 р., обрано через застарілу процедуру голосування «сам за себе». «Цей орган – залежний, про що засвідчив аналіз кандидатів. Процедура для нового складу РГК, який буде обрано через рік, має відбуватися через онлайн-голосування. Разом з тим, повноваження РГК – це лише делегування членів до дисциплінарної комісії та коментування звітів Бюро. Поки що це просто орган «для галочки». Члени РГК мають бути залучені до кадрових питань, тобто брати участь в конкурсних відборах працівників ДБР», – зазначив експерт.

Детальніше – у записі трансляції круглого столу.

Круглий стіл організовано Центром політико-правових реформ, StateWatch та Асоціацією УМДПЛ в межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР, StateWatch та Асоціації УМДПЛ жодним чином не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *