Громадські формування з охорони правопорядку: тенденції та загрози, – презентовано звіт

41663447_1937585169644236_3331944433196204032_n

Учора, 12 вересня на цьогорічному Засіданні по реалізації заходів з питань людського виміру Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) (англ. OSCE Human Dimension Implementation Meeting 2018, HDIM), що проходить у м. Варшава, Польща, експертами Асоціації УМДПЛ було презентовано аналітичну записку «Громадські формування з охорони правопорядку в Україні: тенденції та загрози для прав і свобод людини».

Участь у презентації дослідження взяли:

  • юрист, керівник експертно-аналітичного напряму Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін та
  • правник, експерт Асоціації УМДПЛ, виконавчий директор ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Каменєв.

41558948_1937585159644237_2878494859964973056_n«Ідея дослідження народилася ще в 2014 р., коли після закінчення Революції Гідності функції із охорони громадського порядку на короткий час перебрали на себе учасники Революції, а також організації праворадикального спрямування. З того часу подібні формування є об’єктом моніторингу з боку фахівців, хоча самої інформації про їхню діяльність мало. Continue reading “Громадські формування з охорони правопорядку: тенденції та загрози, – презентовано звіт”

РПР закликає відхилити рекомендації зовнішньої конкурсної комісії та запобігти черговим політичним призначенням у Державному бюро розслідувань

18 липня Комісія з проведення конкурсів на заняття керівних посад у Державному бюро розслідувань (так звана зовнішня комісія) затвердила рекомендації щодо призначення 27 осіб на керівні посади у ДБР, незважаючи на те, що серед них є ціла низка осіб, щодо яких є верифіковані відомості про їхню недоброчесність. Також частина вказаних осіб володіє величезними статками, хоча їхній кар’єрний шлях проходив виключно в органах правопорядку.

Зазначені відомості про кандидатів були завчасно передані зовнішній конкурсній комісії низкою громадських організацій. Разом з тим, комісія їх цілковито проігнорувала.

Раніше вже неодноразово зазначалося, що зовнішня конкурсна комісія у своїй діяльності керується виключно політичними домовленостями. Вона не лише ігнорує достовірні відомості щодо кандидатів, але й у жоден спосіб не співпрацює з самим Державним бюро, а також уникає рекомендації та моніторингу своєї діяльності з боку Консультативної місії Європейського Союзу. Крім того, в її складі надалі перебуває низка членів, щодо яких ведеться кримінальне розслідування.

Саме через персональний склад та політичну заангажованість зовнішньої конкурсної комісії  підірвано довіру до Державного бюро розслідувань ще на початку його формування. Рекомендації на призначення, затверджені 18 липня 2018 року, є черговим серйозним ударом по процесу інституційного становлення Державного бюро розслідувань.

Враховуючи вищезазначене, коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ закликають Романа Трубу, директора Державного бюро розслідувань:

  • не призначати на посади осіб, щодо яких є достовірні відомості про їхню недоброчесність;
  • не затверджувати та не направляти до Комісії з проведення конкурсів на заняття керівних посад в Державному бюро розслідувань кваліфікаційні вимоги щодо решти керівних посад у центральному апараті Бюро, аби запобігти черговим політичним призначенням.

Джерело: Реанімаційний пакет реформ

Народні депутати, експерти та керівництво ДБР обговорили проблеми запуску Державного бюро розслідувань 1 вересня

Круглий стіл на тему «Що заважає запуску Державного бюро розслідувань» відбувся в п’ятницю, 13 липня. Організатори – міжфракційне депутатське об’єднання «Правозахисна коаліція», Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та ГО «Правозахисна Ініціатива».

Під час заходу обговорювались питання планового запуску ДБР 1 вересня, передбачувану низьку ефективність його роботи, стану розгляду законодавчих змін депутатами, вплив політиків на його формування тощо.

Модератор заходу, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін, представив policy brief з проблемами, які зроблять роботу ДБР після запуску низькоефективною, а також шляхи їх вирішення. Документ можна завантажити за посиланням або прочитати нижче:

Народні депутати Олена Сотник, Мустафа Найєм та Ігор Луценко розкритикували затягування голосування у Верховній Раді за законодавчі зміни, необхідні для повноцінного запуску ДБР.

«Зовнішня комісія, що проводить набір працівників на керівні посади в ДБР, виконала свої функції ще тоді, коли обрали Директора та заступників Державного бюро розслідувань. Далі працівників мали б набирати внутрішні комісії, сформовані директором», – сказав в своєму виступі Мустафа Найєм.

Директор ДБР Роман Труба розповів присутнім про проведення конкурсів на посади, про співпрацю з міжнародними партнерами. Він нагадав, що в підслідності ДБР розслідування злочинів, скоєних правоохоронцями, суддями, військові злочини і кримінальні злочини, вчинені топ-чиновниками.

«Державне бюро розслідувань запрацює у вересні цього року. Такий правоохоронний орган необхідний в країні, в якій часто порушуються права людини. В країні, проти якої щороку зростає кількість позовів до Європейського суду з прав людини. Саме зі створенням ДБР реформа правоохоронної системи набуде логічного завершення», – підкреслив він.

Експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв зауважив, що «суттєве занепокоєння викликає можлива неконституційність положень Закону про Державне бюро розслідувань, яка в перспективі може поставити під сумнів функціонування ДБР. Так, Закон всупереч Конституції України наділяє Президента повноваженнями делегувати трьох членів до “зовнішньої” конкурсної комісії та призначати Директора Бюро. Формальне залучення інститутів громадянського суспільства (у вигляді формування Ради громадського контролю та Науково-консультативної ради при ДБР) поки що демонструє набагато меншу ефективність ніж неформальна участь окремих експертів. Запорукою успішного запуску органу має стати реальна незалежність керівництва цього органу правопорядку, публічність всіх процесів пов’язаних з його створення та консолідація зусиль всіх залучених гравців».


Довідково:

МФО “Правозахисна коаліція” створено 16 січня 2018 року. До його складу входить 16 народних депутатів. Метою діяльності міжфракційного депутатського об’єднання визначаємо утвердження верховенства права, підтримку забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Стратегічним партнером МФО є Громадська організація “Правозахисна Ініціатива”.

Матеріал підготовлено на основі новини на веб-сайті Державного Бюро розслідувань.

Круглий стіл: “Що заважає запуску Державного бюро розслідувань?”

Картинка ДБР

Міжфракційне депутатське об’єднання “Правозахисна коаліція” спільно з Асоціацією УМДПЛ та ГО “Правозахисна Ініціатива” 13 липня проведе круглий стіл, присвячений проблемам, що стоять на заваді ефективній роботі ДБР та шляхам їх розв’язання.

В круглому столі візьмуть участь народні депутати України, керівництво Державного бюро розслідувань, представники Генеральної прокуратури України та члени конкурсних комісій з відбору кадрів ДБР, експерти від громадськості та інші учасники.

Відповідно до Стратегії розвитку Державного бюро розслідувань та намірів його очільника Романа Труби, ДБР має розпочати роботу 1 вересня 2018 року. Наразі в ДБР працює лише 11 осіб, а на інші посади півторатисячного штату тривають конкурси.

Верховна Рада України так і не ухвалила пакет законодавчих змін, які необхідні для повноцінного запуску Бюро. Існує низка проблем, що зроблять його роботу низькоефективною, а повноваження обмежиними. Цього недостатньо для початку боротьби з безкарністю правоохоронців, суддів та чиновників, яку так очікують громадянське суспільство та міжнародні партнери.

1 вересня в умовах відсутності злагодженої та ефективної взаємодії керівництва ДБР, Генеральної прокуратури, так і народних депутатів, ми отримаємо низькоефективний орган, який може стати заручником політичних баталій.

Під час круглого столу організатори представлять полісі-бріф (аналітичне видання) із шляхами виходів із ситуації, що склалась.

Коли: 13 липня (п’ятниця) 2018 року
Час: 14:00 – 16:00
Місце: вул. Грушевського 18/2, зал 11 (приміщення Апарату Верховної Ради України). Continue reading “Круглий стіл: “Що заважає запуску Державного бюро розслідувань?””

Поліції слід перейти від точкових змін до інституційних реформ, – звіт експертів

27 червня Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів презентувала аналітичний звіт «Права людини і поліція – 2017» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції, який містить загальний виклад системних проблем та можливі шляхи їх подолання.

Це вже дев’ятий випуск огляду Асоціації, який розпочато ще 2008 року розформованим Управлінням забезпечення прав людини в Міністерстві внутрішніх справ. Цього року головний акцент видання було зроблено на аналізі дотримання поліцією прав людини, пов’язаних із тими блоками діяльності поліції, які наразі перебувають в фокусі уваги громадськості — кримінальному, громадської безпеки, інформаційному.

36033411_1814902915245796_7441675068234530816_n

Експерти наголосили на необхідності послідовних, а не точкових змін в системі. «Перші кроки у реформуванні кримінального блоку роботи Нацполіції почались лише на третьому році реформ. Наразі існує пілотний проект із запровадження посад детективів. На практиці ж цей експеримент значно звужений, адже просто збільшує штат слідчих. Оперативні працівники із юридичною освітою перейшли на такі посади, однак продовжують спеціалізуватись як детективи-оперативники. Це має бути виправлено. У законодавство необхідно внести відповідні зміни», — зазначив юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.

DSC_7186

Ще один важливий момент, за словами Є.Крапивіна, — це розрізнення порядку розслідування злочинів в залежності від їхньої тяжкості, тобто запровадження т.зв. кримінальних проступків. Такі норми передбачає законопроект №7279, який наразі готується до другого читання у парламенті. Проступки дозволять розвантажити слідство і знайти час для злочинів, які раніше не розслідувались, що підривало довіру до поліції. Це, в першу чергу, дрібні майнові злочини, тобто крадіжки телефонів, велосипедів, речей з машин тощо. «Як кримінальні проступки, так і посади детективів, є нерозривними етапами у реформі поліції. Адже без першого детективи будуть мати по 300-400 проваджень на особу, а без другого не відбудеться зрушень у якості роботи слідчого», прокоментував експерт.

Не залишилося поза увагою і питання персональної ідентифікації правоохоронців відповідно до норм закону «Про Національну поліцію». Фактично сьогодні неможливо ідентифікувати поліцейських та нацгвардійців на мирних зібраннях, особливо у випадку їхніх незаконних дій. Експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв наголошує: «У першу чергу, поліція має бути забезпечена детальним, зрозумілим законодавством, бо без нього поліцейські часто керуються власною правосвідомістю, яка іноді розходиться з правами людини. По-друге, має забезпечуватися ефективний механізм внутрішніх дисциплінарних розслідувань, що дозволить не тільки притягати винних до відповідальності, але й захистить рядових поліцейських від свавілля начальників. По-третє, необхідно прибрати з охорони громадського порядку на вулицях українських міст нацгвардійців, які мають виконувати функції військового формування, а не підміняти собою поліцію».

DSC_7248

Важливим у питанні реформування української поліції є і дотримання інформаційних прав. Тут йдеться як про доступ до інформації, так і захист персональних даних, тобто саме сфера відкритості і прозорості, яку декларує керівництво цього органу. «Ми бачимо, що поліція безпідставно обмежує доступ до інформації про свою діяльність, а також відсутні належні гарантії захисту персональних даних. Норми закону по збору поліцією біометричних даних та ДНК стали предметом конституційного подання Уповноваженого ВРУ з прав людини, яке перебуває на розгляді Конституційного Суду. Також з огляду на нинішню ситуацію в Секретаріаті омбудсмана вкотре постає питання про необхідність запровадження нового незалежного державного органу — інформаційного комісара, який забезпечуватиме контроль за додержанням інформаційних прав», — роз’яснила Ірина Кушнір, співзасновник громадської організації Український інститут з прав людини, представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з питань доступу до інформації у 2013-2018 рр.

ЗАВАНТАЖИТИ У ФОРМАТІ PDF повний звіт, а також cтислий виклад до нього.

Захід відбувся за фінансової підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.

DSC_7211

За додатковими матеріалами та із запитаннями звертайтеся до Оксани Купер, інформаційного менеджера Асоціації УМДПЛ, тел. 067281 6985 та/або oksan.cooper@gmail.com