ДБР не ФБР: чого чекати від нової правоохоронної структури?

Як буде діяти Державне бюро розслідувань? Наскільки йому можна довіряти після того, як його керівниками стали колишні працівники прокуратури? Пояснює експерт РПР.

Гість ефіру — експерт РПР та Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.

Анастасія Багаліка: Як ви загалом ставитеся до Державного бюро розслідувань?

Євген Крапивін: Позитивно, тому що це одне із зобов’язань перед міжнародними партнерами, яке ми мали виконати ще 20 років тому. Генеральна прокуратура з радянських часів містила у собі перелік невластивих функцій. Наприклад, загальний нагляд (до 2015 року вони ходили з перевірками по підприємствах) і досудове розслідування. Коли у 1996році була ухвалена Конституція, одним із зобов’язань відповідно до перехідних положень було створення незалежного органу, якому можна було б передати слідство з прокуратури. Багато говорилося про якесь бюро розслідувань. Через 20 років у нас нарешті створюється Державне бюро розслідувань, якому переходить все слідство від прокуратури.

Continue reading “ДБР не ФБР: чого чекати від нової правоохоронної структури?”

Резонансные покушения и убийства в Украине: какова роль полиции и оправдала ли себя реформа (“Cлово і діло”)

NB: Оригінал опубліковано 2 листопада на Аналітичному порталі “Слово і діло”.

Убийства, теракты, взрывы в Украине – это не классический терроризм, с которым имеют дело сейчас Европа или Америка. Наша история несколько иная. Убийство Вороненкова, покушение на Мосийчука или убийство Окуевой можно считать политически мотивированными. Это тяжелая насильственная преступность. Полиция как орган правопорядка всегда имела с ними дело, но в значительно меньшей концентрации.

Об этом в комментарии «Слову и Делу» рассказал специалист Ассоциации УМСПЧ Евгений Крапивин, оценивая реформу полиции с учетом трагической цепочки терактов и покушений в Украине.

Тяжелая полицейская миссия

«В других государствах полиция не занимается тяжелыми насильственными преступлениями. Для этого есть специализированные органы. У нас тяжелые убийства ложатся на полицию. Однако нужно понимать, что квалификация следователей полиции не так уж и высока», – констатировал Крапивин.

Он уточнил, что в Украине 95% преступлений расследует полиция.

«В основном это общеуголовные преступления. Это большой конвейер по работе с очевидными преступлениями – кражами, грабежами, легкими телесными повреждениями и тому подобным. А это значит, что в каждом подразделении нагрузки массовыми уголовными преступлениями достаточно мощные. Возникает такая ситуация, что на сложные уголовные производства остается меньше ресурсов и времени, так как полицейское и прокурорское руководство требует показателей раскрываемости повыше и побыстрее», – подчеркнул эксперт.

По идее, со временем полиция должна быть лишена этого, а данные дела будет вести специализированный орган, у которого будут на это ресурсы, прежде всего высококвалифицированные специалисты, добавил он. Continue reading “Резонансные покушения и убийства в Украине: какова роль полиции и оправдала ли себя реформа (“Cлово і діло”)”

РПР закликає Президента ветувати зміни до процесуальних кодексів

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” (проект № 6232).

Якщо цей Закон буде підписаний Президентом, через надзвичайно небезпечні зміни до Кримінального процесуального кодексу він може призвести до паралічу системи кримінальної юстиції, зокрема стане на перешкоді антикорупційним розслідуванням і розслідуванням “справ Майдану”.

Передусім, йдеться про такі норми:

1. Зміни до статей 219 і 294 КПК суттєво зменшують строки розслідування злочинів – з нинішніх 2, 3, 5, 10 чи 15 років залежно від категорії справи – до лише 3 місяців (нетяжкі та середньої тяжкості злочини) та 6 місяців (тяжкі та особливо тяжкі злочини) до оголошення про підозру. Строк можливо подовжити, але загальна тривалість розслідування все одно не може перевищувати 12 місяців.

Зазначені зміни створюють правову колізію із положеннями Кримінального кодексу щодо давності притягнення до кримінальної відповідальності, яка буде неузгоджена із давністю кримінального переслідування. Continue reading “РПР закликає Президента ветувати зміни до процесуальних кодексів”

У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою

12 вересня відбулась презентація звіту “Свобода мирних зібрань на пострадянському просторі. Білорусь, Молдова, Росія, Україна 2016-2017 роки” на Конференції Human Dimension Implementation Meeting (HDIM) ОБСЄ у Варшаві. Публікація стала результатом спільної роботи Павла та Александра Постики (Молдова), Alex Kozlov (Росія),  Дмитра Черниха (Білорусь) та Сергія Баглая (Україна).

У матеріалах представлені основні тенденції реакцій влади та органів правопорядку на виступи громадян у цих країнах. Протестна активність протягом останніх років зросла у кожній з них. У відповідь на корумпованість Уряду відбулись масові протести у 2015 році у Кишеневі. Антикорупційні мітинги “АнтиДімон” пройшли також у Росії в березні-квітні цього року, а “День Волі” у Мінську став однією з найбільших акцій за останні роки у Білорусі.

Можемо, однак, розділити країни за типом втручання влади. Так, у Росії та Білорусі продовжується поступове згортання свободи мирних зібрань, а протестна активність громадян зустрічає значний опір з боку влади.

В Білорусі мирні зібрання регулються “дозвільним” порядком, а не “повідомчим”: організатори акції повинні не лише отримати згоду від поліції та органів місцевої влади на проведення заходу, але й підписати договір з комунальними службами на прибирання території після події. За словами білоруського журналіста Олега Агєєва: “Арештам піддаються і представники преси, які не беруть безпосередньої участі у протестах, а висвітлюють події. Навіть, якщо людина доводить, що вона не була учасником мітингу – їй дають 10 діб”.

Continue reading “У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою”

Громадськість закликає депутатів не надавати Національній гвардії поліцейських повноважень

6 червня Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради розгляне законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України» (реєст. №6556).

Автори законопроекту мають на меті надати військовослужбовцям Нацгвардії поліцейських функцій з метою охорони громадського порядку, розширити  роль Національної гвардії у боротьбі з тероризмом, операціях Збройних Сил у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, в особливий період тощо.

Однак, попри хороші на перший погляд наміри, законопроект містить цілу низку проблемНацгвардії планується надати повноваження самостійно патрулювати вулиці, складати протоколи про адмінправопорушення (наприклад куріння у заборонених місцях, дрібну крадіжку або розпиття алкоголю в неналежному місці), доставляти правопорушників та проводити особистий огляд і огляд речей особи. Сьогодні всі ці заходи військовослужбовці Нацгвардії можуть здійснювати тільки спільно патрулюючи вулиці з поліцією. Самостійне виконання нацгвардійцями цих функцій призведе до низки проблем у питаннях охорони громадського порядку у координації з поліцією.

Окрім того, Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України  затверджено перехід Національної поліції України від мілітаризованої до соціально-сервісної моделі. У разі ж ухвалення законопроекту, відбудеться ще більша мілітаризація деяких функцій поліції. Що стосується Нацгвардії, Концепцією декларується поступове наближення її за показниками бойової та спеціальної підготовки і технічного оснащення до стандартів НАТО. Continue reading “Громадськість закликає депутатів не надавати Національній гвардії поліцейських повноважень”